Marcos 15
1 E logo ao amanhecer, os chefes dos sacerdotes tiveram uma reunião com os anciãos, com os escribas, e com todo o supremo conselho; e, amarrando Jesus, levaram [-no] e [o] entregaram a Pilatos.
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 E Pilatos lhe perguntou: És tu o Rei dos Judeus? E ele lhe respondeu: Tu o dizes.
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 E os chefes dos sacerdotes o acusavam de muitas coisas.
А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 E outra vez Pilatos lhe perguntou: Não respondes nada? Olha quantas acusações fazem contra ti!
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 Mas Jesus nada mais respondeu, de maneira que Pilatos ficou surpreso.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 Na festa, [Pilatos] lhes soltava um preso, qualquer um que pedissem.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 E havia um chamado Barrabás, preso com [outros] revoltosos, que numa rebelião havia cometido uma morte.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 E a multidão veio e começou a pedir, como lhes havia feito.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 E Pilatos lhes respondeu: Quereis que eu vos solte o Rei dos Judeus?
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 (Porque ele sabia que os chefes dos sacerdotes haviam o entregue por inveja).
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 Mas os chefes dos sacerdotes incitaram a multidão, para que, em vez disso, lhes soltasse Barrabás.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 E Pilatos, respondendo, disse-lhes outra vez: Que, pois, farei com aquele a quem chamais Rei dos Judeus?
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 E eles voltaram a clamar: Crucifica-o!
Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 Mas Pilatos lhes disse: Por quê? Que mal ele fez? E eles gritavam ainda mais: Crucifica-o!
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 Então Pilatos, querendo satisfazer à multidão, soltou-lhes Barrabás; e entregou Jesus açoitado, para que fosse crucificado.
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 E os soldados o levaram para o pátio, que é o pretório; e convocaram toda a tropa.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 E o vestiram de púrpura; teceram uma coroa de espinhos, e puseram nele.
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 E começaram a saudá-lo: Viva! Ó Rei dos Judeus!
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 E feriram a sua cabeça com uma cana, cuspiram nele, e, ajoelhados, o adoraram.
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 Quando o escarneceram, despiram-lhe a púrpura, vestiram-no com as suas próprias roupas, e o levaram afora, para o crucificarem.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 E forçaram um Simão cireneu, que estava passando, vindo do campo, o pai de Alexandre e de Rufo, para que levasse sua cruz.
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 E o levaram ao lugar de Gólgota, que traduzido é: o lugar da caveira.
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 E ofereceram-lhe vinho misturado com mirra; mas ele não o tomou.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 E havendo o crucificado, repartiram a roupas dele, lançando-lhes sortes, para o que cada um levaria.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 Era a hora terceira, e o crucificaram.
Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 E a descrição de sua acusação estava acima escrita: O REI DOS JUDEUS.
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 E crucificaram com ele dois ladrões, um à sua direita, e outro à esquerda.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 E os que passavam blasfemavam dele, balançando suas cabeças, e dizendo: Ah! tu que derrubas o templo, e em três dias o edificas,
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 salva a ti mesmo, e desce da cruz!
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 E da mesma maneira também os chefes dos sacerdotes, com os escribas, diziam aos outros, escarnecendo: Ele salvou a outros, a si mesmo não pode salvar!
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Que o Cristo, o Rei de Israel, desça agora da cruz, para que o vejamos, e creiamos! Os que estavam crucificados com ele também o insultavam.
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 E vinda a hora sexta, vieram trevas sobre toda a terra, até a hora nona.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 E na hora nona, Jesus exclamou em alta voz: ELOÍ, ELOÍ, LAMÁ SABACTÂNI, que traduzido é: Deus meu, Deus meu, por que me desamparaste?
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 E alguns dos que ali estavam, quando ouviram, disseram: Eis que ele está chamando Elias.
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 E um correu, encheu de vinagre uma esponja; e pondo-a em uma cana, dava-lhe de beber, dizendo: Deixai, vejamos se Elias virá tirá-lo.
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 E Jesus bradou em grande voz, então expirou.
А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 E o véu do Templo se rasgou em dois do alto abaixo.
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 E o centurião que estava ali diante dele, vendo que havia expirado assim, disse: Verdadeiramente este homem era Filho de Deus.
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 E também estavam ali [algumas] mulheres olhando de longe, entre as quais estava também Maria Madalena, e Maria (mãe de Tiago o menor e de José), e Salomé;
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 as quais, quando ele estava na Galileia, o seguiam, e o serviam; e outras muitas, que haviam subido com ele a Jerusalém.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 E quando já vinha o final da tarde, porque era a preparação, que é o dia antes de sábado,
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
43 Veio José de Arimateia, honrado membro do conselho, que também esperava o Reino de Deus, e com ousadia foi a Pilatos, e pediu o corpo de Jesus.
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 Pilatos se surpreendeu de que já fosse morto. E chamou a si o centurião, e perguntou-lhe se já era morto já havia muito tempo.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 Quando ele recebeu a explicação do centurião, deu o corpo a José,
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 o qual comprou um lençol fino, e tirando-o [da cruz], envolveu-o no lençol fino. Em seguida, ele o pôs num sepulcro escavado em uma rocha, e rolouuma pedra à porta do sepulcro.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 Maria Madalena e Maria [mãe] de José olharam onde o puseram.
Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
