Lucas 1
1 Como muitos empreenderam pôr em ordem o relato das coisas que entre nós se cumpriram,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 conforme os que [as] viram que desde o princípio, e foram servidores das palavra, nos transmitiram,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 pareceu-me bom que também eu, que tenho me informado com exatidão desde o princípio, escrevesse-as em ordem a ti, caríssimo Teófilo,
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 para que conheças a certeza das coisas de que foste ensinado.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 Houve nos dias de Herodes, rei da Judeia, um sacerdote chamado Zacarias, da ordem de Abias; sua mulher das filhas de Arão, e o seu nome era Isabel.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 E ambos eram justos diante de Deus; andavam sem repreensão em todos os mandamentos e preceitos do Senhor.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 Mas não tinham filho, porque Isabel era estéril, e ambos tinham idade avançada.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 E aconteceu que, quando ele fazia o trabalho sacerdotal diante de Deus, na ordem da sua turma,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 conforme o costume do sacerdócio, foi sorteado a entrar no santuário do Senhor para oferecer o incenso.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 E toda a multidão do povo estava fora orando, à hora do incenso.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Então um anjo do Senhor lhe apareceu em pé, à direita do altar do incenso.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 Quando Zacarias [o] viu, perturbou-se, e o medo o tomou.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Mas o anjo lhe disse: Zacarias, não temas, pois a tua oração foi ouvida. E Isabel, tua mulher, dará à luz um filho, e lhe porás o nome de João.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 E terás prazer e alegria, e muitos se alegrarão do seu nascimento;
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 pois ele será grande diante do Senhor, e não beberá vinho nem bebida alcoólica, e será cheio do Espírito Santo, já desde o ventre da sua mãe.
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 E converterá muitos dos filhos de Israel ao Senhor seu Deus.
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 E irá adiante dele no espírito e virtude de Elias, para converter os corações dos pais aos filhos, e os rebeldes à prudência dos justos; a fim de preparar um povo pronto ao Senhor.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Então Zacarias disse ao anjo: Como terei certeza disso? Pois sou velho, e a minha mulher de idade avançada.
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 O anjo lhe respondeu: Eu sou Gabriel, que fico presente diante de Deus, e fui enviado para te falar e te dar estas boas notícias.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Eis que ficarás mudo, e não poderás falar até o dia em que essas coisas aconteçam, porque não creste nas minhas palavras, que se cumprirão no devido tempo.
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 E o povo estava esperando Zacarias, e se surpreenderam de que ele demorava no santuário.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Quando ele saiu, não conseguia lhes falar; e entenderam que havia tido alguma visão no santuário. Ele lhes fazia gestos, e continuou mudo.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 E sucedeu que, terminados os dias do seu serviço, voltou à sua casa.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 E depois daqueles dias Isabel, sua mulher, Isabel, engravidou-se, e por cinco meses se escondeu, dizendo:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 Pois isto o Senhor me fez nos dias em que ele [me] observou, para acabar a minha humilhação entre as pessoas.
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 E no sexto mês o anjo Gabriel foi enviado da parte de Deus a uma cidade da Galileia, chamada Nazaré,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 a uma virgem prometida em casamento com um homem chamado José, da descendência de Davi; e o nome da virgem era Maria.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 O anjo entrou onde ela estava, e disse: Alegra-te, agraciada; o Senhor [é] contigo.
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 Ela perturbou-se muito por essas palavras, e se perguntava que saudação seria esta.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 Então o anjo lhe disse: Maria, não temas, porque encontraste graça diante de Deus.
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 E eis que em teu ventre conceberás, darás à luz um filho, e chamarás o seu nome de Jesus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Ele será grande, e será chamado Filho do Altíssimo; e o Senhor Deus lhe dará o trono de Davi, seu ancestral.
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Maria disse ao anjo: Como será isso? Pois não conheço intimamente homem algum.
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 O anjo lhe respondeu: O Espírito Santo virá sobre ti, e o poder do Altíssimo te cobrirá com a sua sombra. Por isso o Santo que nascerá será chamado Filho de Deus.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 E eis que Isabel, tua prima, também está grávida de um filho na sua velhice; e este é o sexto mês para a que era chamada de estéril.
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Pois para Deus nada será impossível.
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Então Maria disse: Eis aqui a serva do Senhor; cumpra-se em mim conforme a tua palavra. E o anjo ausentou-se dela.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 E naqueles dias, Maria levantou-se, e foi apressada à região montanhosa, a uma cidade de Judá.
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 Ela entrou na casa de Zacarias, e cumprimentou Isabel.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 E aconteceu que, quando Isabel ouviu o cumprimento de Maria, a criança saltou no seu ventre, e Isabel foi cheia do Espírito Santo.
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 Então exclamou em alta voz: Bendita [és] tu entre as mulheres, e bendito [é] o fruto do teu ventre!
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Como me acontece isto, que a mãe de meu Senhor venha a mim?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Pois eis que, quando a voz do teu cumprimento chegou aos meus ouvidos, a criança saltou de alegria no meu ventre.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 E bendita é a que creu, pois as coisas que da parte do Senhor lhe foram ditas se cumprirão.
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Então Maria disse: A minha alma engrandece ao Senhor,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 e o meu espírito se alegra em Deus meu Salvador.
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 Porque ele observou a humilde condição da sua serva; pois eis que desde agora todas as gerações me chamarão bendita.
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 Pois o Poderoso me fez grandes coisas; e santo [é] o seu nome.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 E a sua misericórdia é de geração em geração sobre os que o temem.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Com o seu braço manifestou poder; dispersou os soberbos no pensamento dos seus corações.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Derrubou os poderosos dos tronos, e elevou os humildes.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Encheu de bens aos famintos, e despediu vazios os ricos.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Auxiliou ao seu servo Israel, lembrando-se da [sua] misericórdia,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Maria esteve com ela por quase três meses; então voltou para sua casa.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 E completou-se à Isabel o tempo de dar à luz, e teve um filho.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Os seus vizinhos e parentes ouviram que o Senhor havia feito a ela grande misericórdia, e alegraram-se com ela.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 E aconteceu que ao oitavo dia vieram circuncidar o menino, e o chamavam Zacarias, do nome do seu pai.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 E sua mãe respondeu: Não, porém será chamado João.
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 E disseram-lhe: Ninguém há entre os teus parentes que se chame deste nome.
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 E perguntaram por gestos ao seu pai como queria que lhe chamassem.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Ele pediu uma tábua, e escreveu: O seu nome é João. E todos se surpeenderam.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 E logo a sua boca se abriu, e a sua língua se [soltou]; e voltou a falar, louvando a Deus.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 E veio temor sobre todos os seus vizinhos; e em toda a região montanhosa da Judeia todas essas coisas foram divulgadas.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 E todos os que ouviam, guardavam em seus corações, dizendo: Quem será este menino? Pois também a mão do Senhor estava com ele.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 E Zacarias, seu pai, foi cheio do Espírito Santo, e profetizou, dizendo:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Bendito [seja] o Senhor Deus de Israel, porque visitou e redimiu o seu povo.
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 E nos levantou uma poderosa salvação na casa de seu servo Davi,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 Que [nos] livraria dos nossos inimigos e da mão de todos os que nos odeiam,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 para manifestar misericórdia aos nossos ancestrais, e se lembrar do seu santo pacto,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 do juramento que fez a Abraão, nosso ancestral;
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 de nos conceder que, libertos da mão dos inimigos, o serviríamos sem temor,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 em santidade e justiça diante dele, todos os nossos dias.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 E tu, menino, serás chamado profeta do Altíssimo; porque irás adiante da face do Senhor, para preparar os seus caminhos,
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 para dar a seu povo conhecimento da salvação, na remissão de seus pecados;
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 por causa da profunda misericórdia do nosso Deus, pela qual o raiar da manhã nos visitará;
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 para iluminar os que estão sentados nas trevas e sombra de morte; a fim de guiar os nossos pés pelo caminho da paz.
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 E o menino crescia e se fortalecia em espírito. E esteve nos desertos até o dia em que se mostrou a Israel.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
