Lucas 1
1 Como muitos empreenderam pôr em ordem o relato das coisas que entre nós se cumpriram,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 conforme os que [as] viram que desde o princípio, e foram servidores das palavra, nos transmitiram,
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 pareceu-me bom que também eu, que tenho me informado com exatidão desde o princípio, escrevesse-as em ordem a ti, caríssimo Teófilo,
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 para que conheças a certeza das coisas de que foste ensinado.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 Houve nos dias de Herodes, rei da Judeia, um sacerdote chamado Zacarias, da ordem de Abias; sua mulher das filhas de Arão, e o seu nome era Isabel.
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 E ambos eram justos diante de Deus; andavam sem repreensão em todos os mandamentos e preceitos do Senhor.
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 Mas não tinham filho, porque Isabel era estéril, e ambos tinham idade avançada.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 E aconteceu que, quando ele fazia o trabalho sacerdotal diante de Deus, na ordem da sua turma,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 conforme o costume do sacerdócio, foi sorteado a entrar no santuário do Senhor para oferecer o incenso.
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 E toda a multidão do povo estava fora orando, à hora do incenso.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 Então um anjo do Senhor lhe apareceu em pé, à direita do altar do incenso.
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 Quando Zacarias [o] viu, perturbou-se, e o medo o tomou.
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 Mas o anjo lhe disse: Zacarias, não temas, pois a tua oração foi ouvida. E Isabel, tua mulher, dará à luz um filho, e lhe porás o nome de João.
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 E terás prazer e alegria, e muitos se alegrarão do seu nascimento;
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 pois ele será grande diante do Senhor, e não beberá vinho nem bebida alcoólica, e será cheio do Espírito Santo, já desde o ventre da sua mãe.
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 E converterá muitos dos filhos de Israel ao Senhor seu Deus.
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 E irá adiante dele no espírito e virtude de Elias, para converter os corações dos pais aos filhos, e os rebeldes à prudência dos justos; a fim de preparar um povo pronto ao Senhor.
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 Então Zacarias disse ao anjo: Como terei certeza disso? Pois sou velho, e a minha mulher de idade avançada.
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 O anjo lhe respondeu: Eu sou Gabriel, que fico presente diante de Deus, e fui enviado para te falar e te dar estas boas notícias.
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 Eis que ficarás mudo, e não poderás falar até o dia em que essas coisas aconteçam, porque não creste nas minhas palavras, que se cumprirão no devido tempo.
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 E o povo estava esperando Zacarias, e se surpreenderam de que ele demorava no santuário.
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 Quando ele saiu, não conseguia lhes falar; e entenderam que havia tido alguma visão no santuário. Ele lhes fazia gestos, e continuou mudo.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 E sucedeu que, terminados os dias do seu serviço, voltou à sua casa.
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 E depois daqueles dias Isabel, sua mulher, Isabel, engravidou-se, e por cinco meses se escondeu, dizendo:
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 Pois isto o Senhor me fez nos dias em que ele [me] observou, para acabar a minha humilhação entre as pessoas.
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 E no sexto mês o anjo Gabriel foi enviado da parte de Deus a uma cidade da Galileia, chamada Nazaré,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 a uma virgem prometida em casamento com um homem chamado José, da descendência de Davi; e o nome da virgem era Maria.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 O anjo entrou onde ela estava, e disse: Alegra-te, agraciada; o Senhor [é] contigo.
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 Ela perturbou-se muito por essas palavras, e se perguntava que saudação seria esta.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 Então o anjo lhe disse: Maria, não temas, porque encontraste graça diante de Deus.
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 E eis que em teu ventre conceberás, darás à luz um filho, e chamarás o seu nome de Jesus.
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 Ele será grande, e será chamado Filho do Altíssimo; e o Senhor Deus lhe dará o trono de Davi, seu ancestral.
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 Maria disse ao anjo: Como será isso? Pois não conheço intimamente homem algum.
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 O anjo lhe respondeu: O Espírito Santo virá sobre ti, e o poder do Altíssimo te cobrirá com a sua sombra. Por isso o Santo que nascerá será chamado Filho de Deus.
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 E eis que Isabel, tua prima, também está grávida de um filho na sua velhice; e este é o sexto mês para a que era chamada de estéril.
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 Pois para Deus nada será impossível.
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 Então Maria disse: Eis aqui a serva do Senhor; cumpra-se em mim conforme a tua palavra. E o anjo ausentou-se dela.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 E naqueles dias, Maria levantou-se, e foi apressada à região montanhosa, a uma cidade de Judá.
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 Ela entrou na casa de Zacarias, e cumprimentou Isabel.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 E aconteceu que, quando Isabel ouviu o cumprimento de Maria, a criança saltou no seu ventre, e Isabel foi cheia do Espírito Santo.
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 Então exclamou em alta voz: Bendita [és] tu entre as mulheres, e bendito [é] o fruto do teu ventre!
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 Como me acontece isto, que a mãe de meu Senhor venha a mim?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 Pois eis que, quando a voz do teu cumprimento chegou aos meus ouvidos, a criança saltou de alegria no meu ventre.
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 E bendita é a que creu, pois as coisas que da parte do Senhor lhe foram ditas se cumprirão.
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 Então Maria disse: A minha alma engrandece ao Senhor,
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 e o meu espírito se alegra em Deus meu Salvador.
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 Porque ele observou a humilde condição da sua serva; pois eis que desde agora todas as gerações me chamarão bendita.
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 Pois o Poderoso me fez grandes coisas; e santo [é] o seu nome.
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 E a sua misericórdia é de geração em geração sobre os que o temem.
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 Com o seu braço manifestou poder; dispersou os soberbos no pensamento dos seus corações.
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 Derrubou os poderosos dos tronos, e elevou os humildes.
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 Encheu de bens aos famintos, e despediu vazios os ricos.
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 Auxiliou ao seu servo Israel, lembrando-se da [sua] misericórdia,
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 Maria esteve com ela por quase três meses; então voltou para sua casa.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 E completou-se à Isabel o tempo de dar à luz, e teve um filho.
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 Os seus vizinhos e parentes ouviram que o Senhor havia feito a ela grande misericórdia, e alegraram-se com ela.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 E aconteceu que ao oitavo dia vieram circuncidar o menino, e o chamavam Zacarias, do nome do seu pai.
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 E sua mãe respondeu: Não, porém será chamado João.
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 E disseram-lhe: Ninguém há entre os teus parentes que se chame deste nome.
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 E perguntaram por gestos ao seu pai como queria que lhe chamassem.
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 Ele pediu uma tábua, e escreveu: O seu nome é João. E todos se surpeenderam.
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 E logo a sua boca se abriu, e a sua língua se [soltou]; e voltou a falar, louvando a Deus.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 E veio temor sobre todos os seus vizinhos; e em toda a região montanhosa da Judeia todas essas coisas foram divulgadas.
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 E todos os que ouviam, guardavam em seus corações, dizendo: Quem será este menino? Pois também a mão do Senhor estava com ele.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 E Zacarias, seu pai, foi cheio do Espírito Santo, e profetizou, dizendo:
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 Bendito [seja] o Senhor Deus de Israel, porque visitou e redimiu o seu povo.
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 E nos levantou uma poderosa salvação na casa de seu servo Davi,
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 Que [nos] livraria dos nossos inimigos e da mão de todos os que nos odeiam,
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 para manifestar misericórdia aos nossos ancestrais, e se lembrar do seu santo pacto,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 do juramento que fez a Abraão, nosso ancestral;
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 de nos conceder que, libertos da mão dos inimigos, o serviríamos sem temor,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 em santidade e justiça diante dele, todos os nossos dias.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 E tu, menino, serás chamado profeta do Altíssimo; porque irás adiante da face do Senhor, para preparar os seus caminhos,
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 para dar a seu povo conhecimento da salvação, na remissão de seus pecados;
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 por causa da profunda misericórdia do nosso Deus, pela qual o raiar da manhã nos visitará;
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 para iluminar os que estão sentados nas trevas e sombra de morte; a fim de guiar os nossos pés pelo caminho da paz.
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 E o menino crescia e se fortalecia em espírito. E esteve nos desertos até o dia em que se mostrou a Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
