Lucas 20
1 E aconteceu, num daqueles dias que, enquanto ele estava ensinando ao povo no Templo, e anunciando o Evangelho, vieram até ele os chefes dos sacerdotes, e os escribas com os anciãos.
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 E falaram-lhe, dizendo: Dize-nos, com que autoridade fazes estas coisas? Ou quem é o que te deu esta autoridade?
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 E respondendo ele, disse-lhes: Também eu vos perguntarei algo, e dizei-me:
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 O batismo de João era do céu, ou dos homens?
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 E eles discutiam entre si, dizendo: Se dissermos: Do céu, ele nos dirá: Por que, então, vós não [o] crestes?
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 E se dissermos: Dos homens, todo o povo nos apedrejará; pois estão convencidos de que João era profeta.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 E responderam que não sabiam de onde [era].
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 E Jesus lhes disse: Nem eu vos direi com que autoridade eu faço estas coisas.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 E começou a dizer ao povo esta parábola: Um certo homem plantou uma vinha, e a arrendou a [uns] lavradores, e viajou para outro país por muito tempo.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 E certo tempo [depois] mandou um servo aos lavradores, para que lhe dessem do fruto da vinha; mas os lavradores, espancando-o, mandaram [-no] sem coisa alguma.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 E voltou a mandar outro servo; mas eles, espancando e humilhando também [a ele], o mandaram sem nada.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 E voltou a mandar ao terceiro; mas eles, ferindo também a este, [o] expulsaram.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 E o senhor da vinha disse: Que farei? Mandarei a meu filho amado; talvez quando o verem, [o] respeitarão.
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 Mas os lavradores, vendo-o, discutiram entre si, dizendo: Este é o herdeiro; vamos matá-lo, para que a herança venha a ser nossa.
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 E expulsando-o da vinha, [o] mataram. O que, então, lhes fará o senhor da vinha?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 Virá, e destruirá a estes lavradores, e dará a vinha a outros. E eles, ouvindo isto, disseram: Que [isto] nunca aconteça!
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 Mas [Jesus], olhando para eles, disse: Por que, então, isto está escrito: A pedra que os construtores rejeitaram, essa foi posta como a principal da esquina?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Todo aquele que cair sobre aquela pedra, se quebrará em pedaços; e aquele sobre quem ela cair, se fará pó.
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 E os chefes dos sacerdotes e os escribas queriam detê-lo naquela mesma hora, mas temiam ao povo; porque entenderam que foi contra eles que ele tinha dito a parábola.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 E, observando-o, mandaram espiões, que fingissem ser justos, para o pegarem por meio de algo que ele dissesse, e o entregarem ao poder e autoridade do governador.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 E perguntaram-lhe, dizendo: Mestre, nós sabemos que falas e ensinas corretamente, e que não te importas com as aparências, mas na verdade tu ensinas o caminho de Deus.
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 É lícito para nós dar tributo a César, ou não?
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 E ele, entendendo a astúcia deles, disse-lhes:
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 Mostrai-me uma moeda; ela tem a imagem e a inscrição de quem? E eles, respondendo, disseram: De César.
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 Então lhes disse: Dai pois a César o que [é] de César, e a Deus o que [é] de Deus.
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 E não puderam lhe pegar em algo que ele tenha dito diante do povo; e maravilhados de sua resposta, calaram-se.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 E chegando-se alguns dos saduceus, que negam haver a ressurreição, perguntaram-lhe,
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 Dizendo: Mestre, Moisés nos escreveu, que se o irmão de alguém morrer, tendo mulher, e morrer sem filhos, o irmão deve tomar a mulher, e gerar descendência a seu irmão.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 Houve, pois, sete irmãos, e o primeiro tomou mulher, e morreu sem filhos.
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 E o segundo,
Потім другий
31 E o terceiro a tomou, e assim também os sete, e não deixaram filhos, e morreram.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 E por fim, depois de todos, morreu também a mulher.
Після всіх померла й жінка.
33 Na ressurreição, pois, ela será mulher de qual deles? Pois os sete a tiveram por mulher.
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
34 E respondendo Jesus, disse-lhes: Os filhos destes tempos se casam, e se dão em casamento. (aiōn g165)
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 Mas os que forem considerados dignos de alcançarem aqueles tempos futuros, e da ressurreição dos mortos, nem se casarão, nem se darão em casamento. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Porque já não podem mais morrer; pois são iguais aos anjos; e são filhos de Deus, pois são filhos da ressurreição.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 E até Moisés mostrou, junto à sarça, que os mortos ressuscitam, quando ele chama ao Senhor de Deus de Abraão, e Deus de Isaque, e Deus de Jacó.
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Ora, ele não é Deus de mortos, mas de vivos; pois todos vivem por causa dele.
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 E alguns dos escribas, respondendo, disseram: Mestre, bem disseste.
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 E não ousavam lhe perguntar mais nada.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 E ele lhes disse: Como dizem que o Cristo é filho de Davi?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Pois o próprio Davi diz no livro dos Salmos: Disse o Senhor a meu Senhor: Senta-te à minha direita,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 Até que eu ponha teus inimigos por escabelo de teus pés.
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 Se Davi o chama de Senhor, como, então, é seu filho?
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 Enquanto todo o povo estava ouvindo, ele disse a seus discípulos:
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 Tomai cuidado com os escribas, que querem andar roupas compridas, e amam as saudações nas praças, e as primeiras cadeiras nas sinagogas, e os primeiros assentos nos jantares.
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 Que devoram as casas das viúvas, e fingem fazer longas orações. Estes receberão mais grave condenação.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
