Lucas 20
1 E aconteceu num daqueles dias que, estando ele ensinando o povo no templo, e anunciando o evangelho, sobrevieram os principais dos sacerdotes e os escribas com os anciãos,
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 E falaram-lhe, dizendo: Dize-nos, com que autoridade fazes estas coisas? Ou, quem é que te deu esta autoridade?
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 E, respondendo ele, disse-lhes: também eu vos farei uma pergunta: dizei-me pois:
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 O batismo de João era do céu ou dos homens?
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 E eles arrazoavam entre si, dizendo: Se dissermos: Do céu, ele nos dirá: Então porque o não crestes?
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 E se dissermos: Dos homens; todo o povo nos apedrejará, pois tem por certo que João era profeta.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 E responderam que não sabiam de onde era.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 E Jesus lhes disse: Nem tão pouco eu vos digo com que autoridade faço estas coisas.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 E começou a dizer ao povo esta parábola: Um certo homem plantou uma vinha, e arrendou-a a uns lavradores, e partiu para fora da terra por muito tempo;
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 E a seu tempo mandou um servo aos lavradores, para que lhe dessem dos frutos da vinha; mas os lavradores, espancando-o, mandaram-no vazio.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 E tornou ainda a mandar outro servo; mas eles, espancando também a este, e afrontando-o, mandaram-no vazio.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 E tornou ainda a mandar terceiro; mas eles, ferindo também a este, o expulsaram.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 E disse o senhor da vinha: Que farei? Mandarei o meu filho amado; talvez que, vendo-o, o respeitem.
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 Mas, vendo-o os lavradores, arrazoaram entre si, dizendo: Este é o herdeiro; vinde, matemo-lo, para que a herdade seja nossa.
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 E, lançando-o fora da vinha, o mataram. Que lhes fará pois o senhor da vinha?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 Irá, e destruirá estes lavradores, e dará a outros a vinha. E, ouvindo eles isto, disseram: Assim não seja!
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 Mas ele, olhando para eles, disse: Que é isto pois que está escrito? A pedra, que os edificadores reprovaram, essa foi feita cabeça da esquina.
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Qualquer que cair sobre aquela pedra será quebrantado, e aquele sobre quem ela cair será feito em pedaços.
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 E os principais dos sacerdotes e os escribas procuravam lançar mão dele naquela mesma hora; mas temeram o povo; porque entenderam que contra eles dissera esta parábola.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 E, trazendo-o debaixo de olho, mandaram espias, que se fingissem justos, para o apanhar em alguma palavra, e entrega-lo à jurisdição e poder do presidente.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 E perguntaram-lhe, dizendo: Mestre, nós sabemos que falas e ensinas bem e retamente, e que não atentas para a aparência da pessoa, mas ensinas com verdade o caminho de Deus:
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 É-nos lícito dar tributo a Cesar ou não?
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 E, entendendo ele a sua astúcia, disse-lhes: Porque me tentais?
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 Mostrai-me uma moeda. De quem tem a imagem e a inscrição? E, respondendo eles, disseram: De Cesar.
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 Disse-lhes então: dai pois a Cesar o que é de Cesar, e a Deus o que é de Deus.
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 E não puderam apanha-lo em palavra alguma diante do povo; e, maravilhados da sua resposta, calaram-se.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 E, chegando-se alguns dos saduceus, que dizem não haver ressurreição, perguntaram-lhe,
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 Dizendo: Mestre, Moisés escreveu-nos que, se o irmão de algum falecer, tendo mulher, e não deixar filhos, o irmão dele tome a mulher, e suscite posteridade a seu irmão.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 Houve pois sete irmãos, e o primeiro tomou mulher, e morreu sem filhos;
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 E o segundo tomou-a, e também este morreu sem filhos;
Потім другий
31 E o terceiro tomou-a, e igualmente também os sete: e morreram, e não deixaram filhos.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 E por último, depois de todos, morreu também a mulher.
Після всіх померла й жінка.
33 Portanto, na ressurreição, de qual deles será a mulher, pois que os sete a tiveram por mulher?
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
34 E, respondendo Jesus, disse-lhes: Os filhos deste século casam-se, e dão-se em casamento; (aiōn g165)
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 Mas os que forem havidos por dignos de alcançar aquele século, e a ressurreição dos mortos, nem hão de casar, nem ser dados em casamento; (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Porque não podem mais morrer; pois são iguaes aos anjos, e são filhos de Deus, visto que são filhos da ressurreição.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 E que os mortos hão de resuscitar também o mostrou Moisés junto da sarça, quando chama ao Senhor Deus de Abraão, e Deus de Isaac, e Deus de Jacob.
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Ora Deus não é Deus de mortos, porém de vivos; porque para ele vivem todos.
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 E, respondendo alguns dos escribas, disseram: Mestre, disseste bem.
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 E não ousavam perguntar-lhe mais coisa alguma.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 E ele lhes disse: Como dizem que o Cristo é filho de David?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Dizendo o mesmo David no livro dos salmos: Disse o Senhor ao meu Senhor: Assenta-te à minha direita,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 Até que eu ponha os teus inimigos por escabelo de teus pés.
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 De sorte que David lhe chama Senhor; e como é seu filho?
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 E, ouvindo-o todo o povo, disse Jesus aos seus discípulos:
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 Guardai-vos dos escribas, que querem andar com vestidos compridos; e amam as saudações nas praças, e as principais cadeiras nas sinagogas, e os primeiros lugares nos banquetes;
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 Que devoram as casas das viúvas, fazendo, como pretexto, largas orações. Estes receberão maior condenação.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
