Lucas 1
1 Tendo pois muitos empreendido pôr em ordem a narração das coisas que entre nós se cumpriram,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 Segundo nos transmitiram os mesmos que as viram desde o princípio, e foram ministros da palavra,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 Pareceu-me também a mim conveniente escreve-las a ti, ó excelente Theophilo, por sua ordem, havendo-me já informado minuciosamente de tudo desde o princípio;
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 Para que conheças a certeza das coisas de que já estás informado.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 Existiu, no tempo de Herodes, rei da Judeia, um sacerdote chamado Zacarias, da ordem de Abias, e cuja mulher era das filhas de Aarão; e o seu nome era Isabel.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 E eram ambos justos perante Deus, andando sem repreensão em todos os mandamentos e preceitos do Senhor.
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 E não tinham filhos, porquanto Isabel era estéril, e ambos eram avançados em idade.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 E aconteceu que, exercendo ele o sacerdócio diante de Deus, na ordem da sua turma,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 Segundo o costume sacerdotal, coube-lhe em sorte entrar no templo do Senhor a oferecer o incenso.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 E toda a multidão do povo estava fora, orando à hora do incenso,
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 E um anjo do Senhor lhe apareceu, posto em pé, à direita do altar do incenso.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 E Zacarias, vendo-o, turbou-se, e caiu temor sobre ele.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Mas o anjo lhe disse: Zacarias, não temas, porque a tua oração foi ouvida, e Isabel, tua mulher, dará à luz um filho, e lhe porás o nome de João;
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 E terás prazer e alegria, e muitos se alegrarão no seu nascimento;
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 Porque será grande diante do Senhor, e não beberá vinho, nem bebida forte, e será cheio do Espírito Santo, até desde o ventre de sua mãe;
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 E converterá muitos dos filhos de Israel ao Senhor seu Deus;
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 E irá adiante dele no espírito e virtude de Elias, para converter os corações dos pais aos filhos, e os rebeldes à prudência dos justos; para preparar ao Senhor um povo bem disposto.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Disse então Zacarias ao anjo: Como conhecerei isto? pois eu já sou velho, e minha mulher avançada em idade.
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 E, respondendo o anjo, disse-lhe: Eu sou Gabriel, que assisto diante de Deus, e fui enviado a falar-te e dar-te estas alegres novas;
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 E eis que ficarás mudo, e não poderás falar até ao dia em que estas coisas aconteçam; porquanto não creeste nas minhas palavras, que a seu tempo se hão de cumprir
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 E o povo estava esperando a Zacarias, e maravilhavam-se de que tanto se demorasse no templo.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 E, saindo ele, não lhes podia falar; e entenderam que tinha visto alguma visão no templo. E falava por acenos, e ficou mudo.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 E sucedeu que, terminados os dias do seu ministério, voltou para sua casa.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 E depois daqueles dias Isabel, sua mulher, concebeu, e por cinco meses se ocultou, dizendo:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 Porque isto me fez o Senhor, nos dias em que atentou em mim, para destruir o meu opróbrio entre os homens.
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 E, no sexto mes, foi o anjo Gabriel enviado por Deus a uma cidade da Galiléia, chamada Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 A uma virgem desposada com um varão, cujo nome era José, da casa de David; e o nome da virgem era Maria.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 E, entrando o anjo aonde ela estava, disse: Salve, agraciada; o Senhor é contigo: bendita tu entre as mulheres.
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 E, vendo-o ela, turbou-se muito das suas palavras, e considerava que saudação seria esta.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 Disse-lhe então o anjo: Maria, não temas, porque achaste graça diante de Deus;
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 E eis que em teu ventre conceberás, e darás à luz um filho, e pôr-lhe-as o nome de Jesus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Este será grande, e será chamado filho do altíssimo; e o Senhor Deus lhe dará o trono de David, seu pai;
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 E disse Maria ao anjo: Como se fará isto? pois não conheço varão.
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 E, respondendo o anjo, disse-lhe: Descerá sobre ti o Espírito Santo, e a virtude do altíssimo te cobrirá com a sua sombra; pelo que também o Santo, que de ti há de nascer, será chamado Filho de Deus.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 E eis que também Isabel, tua prima, concebeu um filho em sua velhice; e é este o sexto mês para aquela que era chamada estéril;
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Porque para Deus nada será impossível.
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Disse então Maria: Eis aqui a serva do Senhor; cumpra-se em mim segundo a tua palavra. E o anjo ausentou-se dela.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 E naqueles dias, levantando-se Maria, foi apressada às montanhas, a uma cidade de Juda,
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 E entrou em casa de Zacarias, e saudou a Isabel.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 E aconteceu que, ao ouvir Isabel a saudação de Maria, a criancinha saltou no seu ventre; e Isabel foi cheia do Espírito Santo,
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 E exclamou com grande voz, e disse: bendita tu entre as mulheres, e bendito o fruto do teu ventre.
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 E de onde me provém isto a mim, que a mãe do meu Senhor venha a mim?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Pois eis que, ao chegar aos meus ouvidos a voz da tua saudação, a criancinha saltou de alegria no meu ventre;
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 E benaventurada a que creu, pois hão de cumprir-se as coisas que da parte do Senhor lhe foram ditas.
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Disse então Maria: A minha alma engrandece ao Senhor,
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 E o meu espírito se alegra em Deus meu Salvador;
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 Porque atentou na baixeza de sua serva; pois eis que desde agora todas as gerações me chamarão benaventurada:
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 Porque me fez grandes coisas o Poderoso; e santo é o seu nome.
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 E a sua misericórdia é de geração em geração sobre os que o temem.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Com o seu braço obrou valorosamente: dissipou os soberbos no pensamento de seus corações.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Depôs dos tronos os poderosos, e elevou os humildes.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Encheu de bens os famintos, e despediu vazios os ricos.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Auxiliou a Israel seu servo, recordando-se da sua misericórdia;
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 E Maria ficou com ela quase três meses, e depois voltou para sua casa.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 E completou-se para Isabel o tempo de dar à luz, e teve um filho.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 E os seus vizinhos e parentes ouviram que tinha Deus usado para com ela de grande misericórdia, e alegraram-se com ela.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 E aconteceu que, ao oitavo dia, vieram circuncidar o menino, e lhe chamavam Zacarias, do nome de seu pai.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 E, respondendo sua mãe, disse: Não, porém será chamado João.
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 E disseram-lhe: ninguém há na tua parentela que se chame por este nome.
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 E perguntaram por acenos ao pai como queria que lhe chamassem.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 E, pedindo ele uma taboinha de escrever, escreveu, dizendo: O seu nome é João. E todos se maravilharam.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 E logo a boca se lhe abriu, e a língua se lhe soltou; e falava, louvando a Deus.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 E veio temor sobre todos os seus circunvizinhos, e em todas as montanhas da Judeia foram divulgadas todas estas coisas.
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 E todos os que as ouviam as conservavam em seus corações, dizendo: Quem será pois este menino? E a mão do Senhor estava com ele.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 E Zacarias, seu pai, foi cheio do Espírito Santo, e profetizou, dizendo:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Bendito o Senhor Deus de Israel, porque visitou e remiu o seu povo,
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 E nos levantou uma salvação poderosa na casa de David seu servo,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 Que nos livraria dos nossos inimigos e da mão de todos os que nos aborrecem;
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 Para manifestar misericórdia a nossos pais, e lembrar-se do seu santo concerto,
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 E do juramento que jurou a Abraão nosso pai,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 De conceder-nos que, libertados da mão de nossos inimigos, o serviríamos sem temor,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 Em santidade e justiça perante ele, todos os dias da nossa vida.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 E tu, ó menino, serás chamado profeta do altíssimo, porque as de ir adiante da face do Senhor, a preparar os seus caminhos;
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 Para dar ao seu povo conhecimento da salvação, na remissão dos seus pecados;
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 Pelas entranhas da misericórdia do nosso Deus, com que o Oriente do alto nos visitou;
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 Para alumiar aos que estão assentados em trevas e sombra de morte; a fim de dirigir os nossos pés pelo caminho da paz.
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 E o menino crescia, e se robustecia em espírito. E esteve nos desertos até ao dia em que havia de mostrar-se a Israel.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
