Jó 15
1 Então respondeu Eliphaz o themanita, e disse:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Porventura dará o sábio por resposta ciência de vento? e encherá o seu ventre de vento oriental?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Arguindo com palavras que de nada servem e com razões, com que nada aproveita?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 E tu tens feito vão o temor, e diminues os rogos diante de Deus.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Porque a tua boca declara a tua iniquidade; e tu escolheste a língua dos astutos.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 A tua boca te condena, e não eu, e os teus lábios testificam contra ti.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 És tu porventura o primeiro homem que foi nascido? ou foste gerado antes dos outeiros?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Ou ouviste o secreto conselho de Deus? e a ti só limitaste a sabedoria?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Que sabes tu, que nós não sabemos? e que entendes, que não haja em nós?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Também há entre nós encanecidos e idosos, muito mais idosos do que teu pai.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Porventura as consolações de Deus te são pequenas? ou alguma coisa se oculta em ti
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Porque te arrebata o teu coração? e porque acenam os teus olhos?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Para virares contra Deus o teu espírito, e deixares sair tais palavras da tua boca?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Que é o homem, para que seja puro? e o que nasce da mulher, para que fique justo?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Eis que nos seus santos não confiaria, e nem os céus são puros aos seus olhos.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Quanto mais abominável e fedorento é o homem que bebe a iniquidade como a água?
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Escuta-me, mostrar-to-ei: e o que vi te contarei
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 (O que os sábios anunciaram, ouvindo-o de seus pais, e o não ocultaram.
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 Aos quais somente se dera a terra, e nenhum estranho passou por meis deles):
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Todos os dias o ímpio se dá pena a si mesmo, e se reservam para o tirano um certo número de anos.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 O sonido dos horrores está nos seus ouvidos: até na paz lhe sobrevem o assolador.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Não crê que tornará das trevas, e que está esperado da espada.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Anda vagueando por pão, dizendo: Onde está? Bem sabe que já o dia das trevas lhe está preparado à mão.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Assombram-no a angústia e a tribulação; prevalecem contra ele, como o rei preparado para a peleja.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Porque estende a sua mão contra Deus, e contra o Todo-poderoso se embravece.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Arremete contra ele com a dura cerviz, e contra os pontos grossos dos seus escudos.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 Porquanto cobriu o seu rosto com a sua gordura, e criou enxundia nas ilhargas.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 E habitou em cidades assoladas, em casas em que ninguém morava, que estavam a ponto de fazer-se montões de ruínas.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Não se enriquecerá, nem subsistirá a sua fazenda, nem se estenderão pela terra as suas possessões.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Não escapará das trevas; a chama do fogo secará os seus renovos, e ao assopro da sua boca desaparecerá.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Não confie pois na vaidade enganando-se a si mesmo, porque a vaidade será a sua recompensa.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Antes do seu dia ela se lhe cumprirá; e o seu ramo não reverdecerá.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Sacudirá as suas uvas verdes, como as da vide, e deixará cair a sua flor como a da oliveira.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Porque o ajuntamento dos hipócritas se fará estéril, e o fogo consumirá as tendas do suborno.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Concebem o trabalho, e parem a iniquidade, e o seu ventre prepara enganos.
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
