Rodzaju 12
1 I rzekł Pan do Abrama: Wynijdź z ziemi twej, i od rodziny twojej, i z domu ojca twego, do ziemi, którąć pokażę.
И рече Господь Авраму: изыди от земли твоея, и от рода твоего, и от дому отца твоего, и иди в землю, юже ти покажу:
2 A uczynię cię w naród wielki, i będęć błogosławił, i uwielbię imię twoje, i będziesz błogosławieństwem.
и сотворю тя в язык велий, и благословлю тя, и возвеличу имя твое, и будеши благословен:
3 I będę błogosławił błogosławiącym tobie; a przeklinające cię przeklinać będę: i będą błogosławione w tobie wszystkie narody ziemi.
и благословлю благословящыя тя, и кленушыя тя проклену: и благословятся о тебе вся племена земная.
4 Tedy wyszedł Abram, jako mu rozkazał Pan. Poszedł też z nim i Lot. A było Abramowi siedmdziesiąt lat i pięć lat, gdy wyszedł z Haran.
И иде Аврам, якоже глагола ему Господь, и идяше с ним Лот: Аврам же бе лет седмидесяти пяти, егда изыде от (земли) Харран.
5 Wziął też Abram Saraj żonę swoję, i Lota syna brata swego, i wszystkę swą majętność, której nabyli, i dusze, których nabyli w Haranie, i wyszli, aby szli do ziemi Chananejskiej; i przyszli do ziemi Chananejskiej.
И поят Аврам Сару жену свою, и Лота сына брата своего, и вся имения своя, елика стяжаша, и всякую душу, юже стяжаша в Харране: и изыдоша поити в землю Ханааню.
6 Tedy przeszedł Abram ziemię onę aż do miejsca Sychem, i aż do równiny Morech; a Chananejczyk na ten czas był w onej ziemi.
И пройде Аврам землю в долготу ея даже до места Сихем, до дуба Высокаго: Хананее же тогда живяху на земли (той).
7 I ukazał się Pan Abramowi, i rzekł: Nasieniu twemu dam ziemię tę; i zbudował tam ołtarz Panu, który mu się ukazał.
И явися Господь Авраму и рече ему: семени твоему дам землю сию. И созда тамо Аврам жертвенник Господу явльшемуся ему.
8 A przeszedł stamtąd do góry na wschód Betela, i rozbił tam namiot swój, mając Betel od zachodu, a Haj od wschodu; i zbudował tam ołtarz Panu, i wzywał imienia Pańskiego.
И отступи оттуду в гору на восток (лицем) прямо Вефилю, и постави тамо кущу свою в Вефили при мори, и Агге к востоком: и созда тамо жертвенник Господу, и призва во имя Господа (явльшася ему).
9 Potem ruszył się Abram idąc, i ciągnąc ku południu.
И воздвижеся Аврам, и шед ополчися в пустыни.
10 A był głód w ziemi onej: przeto zstąpił Abram do Egiptu, aby tam był gościem do czasu, ciężki bowiem był głód w ziemi.
И бысть глад на земли: и сниде Аврам во Египет вселитися тамо, яко одоле глад на земли.
11 I stało się, gdy już blisko był, aby wszedł do Egiptu, rzekł do Sarai, żony swej: Oto teraz wiem, żeś niewiasta piękna na wejrzeniu.
Бысть же егда приближися Аврам внити во Египет, рече Аврам Саре жене своей: вем аз, яко жена добролична еси:
12 I stanie się, że gdy cię obaczą Egipczanie, rzeką: Żona to jego; i zabiją mię, a ciebie żywo zostawią.
будет убо егда увидят тя Египтяне, рекут, яко жена его есть сия: и убиют мя, тебе же снабдят:
13 Mów, proszę, żeś jest siostrą moją, aby mi dobrze było dla ciebie, i żywa została dla ciebie dusza moja.
рцы убо, яко сестра ему есмь, да добро мне будет тебе ради, и будет жива душа моя тебе ради.
14 I stało się, gdy wszedł Abram do Egiptu, ujrzeli Egipczanie niewiastę onę, iż była bardzo piękną.
Бысть же егда вниде Аврам во Египет, видевше Египтяне жену его, яко добра бяше зело,
15 Widzieli ją też książęta Faraonowe, i chwalili ją przed nim; i wzięto onę niewiastę do domu Faraonowego.
и видеша ю князи фараони и похвалиша ю пред фараоном, и введоша ю в дом фараонов.
16 Który Abramowi dobrze czynił dla niej; i miał Abram owce, i woły, i osły i sługi, i służebnice, i oślice, i wielbłądy.
И Авраму добре бяше ея ради: и быша ему овцы и телцы и ослы, и рабы и рабыни, и мски и велблюды.
17 Ale uderzył Pan Faraona plagami wielkiemi, i dom jego dla Sarai, żony Abramowej.
И мучи Господь казньми великими и лютыми фараона и дом его Сары ради жены Аврамли.
18 Przetoż wezwał Farao Abrama, i rzekł: Cóżeś mi to uczynił? czemuś mi nie oznajmił, że to żona twoja?
Призвав же фараон Аврама, рече ему: что сие сотворил еси мне, яко не поведал ми еси, яко жена твоя есть?
19 Przeczżeś powiedział, siostra to moja? i wziąłem ją sobie za żonę; a teraz, oto żona twoja, weźmijże ją, a idź.
Вскую рекл еси, яко сестра ми есть? И поях ю себе в жену. И ныне се, жена твоя пред тобою: поемь ю отиди.
20 I przykazał o nim Farao mężom, i puścili go wolno i żonę jego, i wszystko, co było jego.
И заповеда фараон мужем о Авраме, проводити его и жену его, и вся, елика быша его, и Лота с ним.
