< مزامیر 90 >
دعای موسی مرد خدا ای خداوند مسکن ما تو بودهای، درجمیع نسلها، | ۱ 1 |
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
قبل از آنکه کوهها به وجود آید و زمین ربع مسکون را بیافرینی. از ازل تا به ابد تو خدا هستی. | ۲ 2 |
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
انسان را به غباربرمی گردانی، و میگوییای بنی آدم رجوع نمایید. | ۳ 3 |
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
زیرا که هزار سال در نظر تو مثل دیروزاست که گذشته باشد و مثل پاسی از شب. | ۴ 4 |
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
مثل سیلاب ایشان را رفتهای و مثل خواب شدهاند. بامدادان مثل گیاهی که میروید. | ۵ 5 |
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
بامدادان میشکفد و میروید. شامگاهان بریده و پژمرده میشود. | ۶ 6 |
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
زیرا که در غضب تو کاهیده میشویم ودر خشم تو پریشان میگردیم. | ۷ 7 |
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
چونکه گناهان مارا در نظر خود گذاردهای و خفایای ما را در نورروی خویش. | ۸ 8 |
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
زیرا که تمام روزهای ما در خشم تو سپری شد و سالهای خود را مثل خیالی بسر بردهایم. | ۹ 9 |
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
ایام عمر ما هفتاد سال است و اگر ازبنیه، هشتاد سال باشد. لیکن فخر آنها محنت وبطالت است زیرا به زودی تمام شده، پروازمی کنیم. | ۱۰ 10 |
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
کیست که شدت خشم تو را میداند وغضب تو را چنانکه از تو میباید ترسید. | ۱۱ 11 |
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
ما را تعلیم ده تا ایام خود را بشماریم تا دل خردمندی را حاصل نماییم. | ۱۲ 12 |
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
رجوع کنای خداوند تا به کی و بر بندگان خود شفقت فرما. | ۱۳ 13 |
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
صبحگاهان ما را از رحمت خود سیر کن تاتمامی عمر خود ترنم و شادی نماییم. | ۱۴ 14 |
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
ما راشادمان گردان به عوض ایامی که ما را مبتلاساختی و سالهایی که بدی را دیدهایم. | ۱۵ 15 |
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
اعمال تو بر بندگانت ظاهر بشود و کبریایی تو بر فرزندان ایشان. | ۱۶ 16 |
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
جمال خداوند خدای ما بر ما باد وعمل دستهای ما را بر ما استوار ساز. عمل دستهای ما را استوار گردان. | ۱۷ 17 |
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.