Salmenes 27

1 Av David. Herren er mitt lys og min frelse, for hvem skal jeg frykte? Herren er mitt livs vern, for hvem skal jeg reddes?

Псалом Давидів. Господь – моє світло й моє спасіння: кого мені боятись? Господь – твердиня мого життя: кого мені лякатись?

2 Når ugjerningsmenn nærmer sig imot mig for å opsluke mig, mine motstandere og mine fiender, så snubler og faller de selv.

Коли наблизяться до мене злодії, щоб пожерти моє тіло, коли супротивники й вороги мої [повстануть] проти мене, вони спіткнуться й впадуть.

3 Om en hær leirer sig imot mig, frykter ikke mitt hjerte; om krig reiser sig imot mig, enda er jeg trygg.

Якщо військо стане табором проти мене, моє серце страх не охопить; якщо війна спалахне проти мене – і тоді я почуватимусь у безпеці.

4 Én ting har jeg bedt Herren om, det stunder jeg efter, at jeg må bo i Herrens hus alle mitt livs dager for å skue Herrens liflighet og grunde i hans tempel.

Одного лиш просив я в Господа, тільки того шукаю: щоб мешкати мені в домі Господньому всі дні життя мого, щоб споглядав я спокійГоспода й поринав у роздуми в Храмі Його.

5 For han gjemmer mig i sin hytte på den onde dag, han skjuler mig i sitt telts skjul; på en klippe fører han mig op.

Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха, убереже мене під подолом Свого шатра [й] здійме мене на скелю.

6 Og nu skal mitt hode opløfte sig over mine fiender rundt omkring mig, og jeg vil ofre jubeloffere i hans telt, jeg vil prise og lovsynge Herren.

Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене, і принесу я біля шатра Його жертви з вигуком радості, співатиму й гратиму для Господа.

7 Hør, Herre, høit roper jeg, og vær mig nådig og svar mig!

Почуй, Господи, мій голос, [адже] кличу я, помилуй мене і дай мені відповідь.

8 Mitt hjerte holder frem for dig ditt ord: Søk mitt åsyn! Herre, jeg søker ditt åsyn.

«До Тебе!» – каже серце моє. «Шукайте обличчя Моє!» Обличчя Твоє, Господи, шукатиму я.

9 Skjul ikke ditt åsyn for mig, bortstøt ikke i vrede din tjener! Min hjelp har du vært. Kast mig ikke bort og forlat mig ikke, min frelses Gud!

Не відвертай обличчя Твого від мене, не відкинь у гніві раба Твого, [адже] Ти був допомогою моєю. Не покинь мене, не залиши, Боже спасіння мого!

10 For min far og min mor har forlatt mig, men Herren tar mig op.

Хоча мої батько й мати полишили мене, але Господь прийме мене.

11 Lær mig, Herre, din vei, og led mig på den jevne sti for mine fienders skyld!

Покажи мені, Господи, дорогу Твою і стежкою справедливості веди мене заради ворогів моїх.

12 Overgi mig ikke til mine fienders mordlyst! for falske vidner står op imot mig, og menn som fnyser av vold.

Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм, бо свідки неправдиві повстали проти мене й дихають насильством.

13 O, dersom jeg ikke trodde å skulle se Herrens godhet i de levendes land! -

Однак я твердо вірю, що побачу доброту Господню на землі живих.

14 Bi på Herren, vær ved godt mot, og ditt hjerte være sterkt, ja, bi på Herren!

Надійся на Господа, будь мужнім і серце своє зміцни. Надійся на Господа!