Salmenes 108
1 En sang, en salme av David. Mitt hjerte er rolig, Gud! Jeg vil synge og lovprise, ja, det skal min ære.
Пісня. Псалом Давидів. Серце моє непохитне, Боже; я співатиму й гратиму [Тобі] мою славу.
2 Våkn op, harpe og citar! Jeg vil vekke morgenrøden.
Прокинься, ліро й арфо! Розбуджу-но я зорю досвітню!
3 Jeg vil prise dig blandt folkene, Herre, og lovsynge dig blandt folkeslagene.
Я прославлю Тебе серед народів, Господи, співатиму Тобі поміж племенами.
4 For stor over himmelen er din miskunnhet, og inntil skyene din trofasthet.
Бо велика понад небеса милість Твоя і аж до хмар – істина Твоя.
5 Vis dig høi over himmelen, Gud, og din ære over all jorden!
Піднімися понад небесами, Боже; над усією землею – слава Твоя.
6 Forat de du elsker, må bli frelst, så hjelp med din høire hånd og bønnhør oss!
Щоб улюблені Твої були визволені, врятуй нас правицею Своєю і дай нам відповідь.
7 Gud har talt i sin hellighet. Jeg vil fryde mig; jeg vil utskifte Sikem og opmåle Sukkots dal.
Бог промовив у Своєму святилищі: «Урочисто святкуватиму перемогу, Я розділю Сихем і розміряю долину Суккот.
8 Mig hører Gilead til, mig hører Manasse til, og Efra'im er vern for mitt hode, Juda er min herskerstav.
Мені належить Ґілеад, і Манассія – Мій, Єфрем – міць Моєї голови, Юда – Мій законодавець.
9 Moab er mitt vaskefat, på Edom kaster jeg min sko, over Filisterland jubler jeg.
Моав – Моя чаша для омовіння, на Едом Я кину Свою сандалію, гукай радісно до Мене, о земле филистимлян!»
10 Hvem vil føre mig til den faste by? Hvem leder mig inn til Edom?
Хто введе мене в місто укріплене? Хто доведе мене до Едома?
11 Mon ikke du, Gud, som forkastet oss og ikke drog ut med våre hærer, Gud?
Хіба не Ти, Боже, Котрий відкинув нас і не виходиш, Боже, з воїнствами нашими?
12 Gi oss hjelp mot fienden, for menneskehjelp er tomhet!
Подай нам допомогу [в боротьбі] з ворогом, адже марний порятунок людський.
13 Ved Gud skal vi gjøre storverk, og han skal trede ned våre fiender.
У Бозі ми виявимо силу, і Він розтопче наших ворогів.
