Josvas 18
1 Og hele Israels barns menighet samlet sig i Silo og reiste der sammenkomstens telt; og landet lå undertvunget foran dem.
І була зі́брана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий край.
2 Men det var ennu syv stammer tilbake blandt Israels barn som ikke hadde delt sin arv.
І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племе́н, що не поділили ще спа́дку свого.
3 Da sa Josva til Israels barn: Hvor lenge vil I ennu dryge før I drar avsted og inntar det land Herren, eders fedres Gud, har gitt eder?
І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: „Аж доки ви будете лінува́тися піти посісти той край, що дав вам Госпо́дь, Бог ваших батьків?
4 Kom nu med tre menn for hver stamme! Så vil jeg sende dem ut, og de skal gjøre sig rede og gå igjennem landet og skrive op det de ser, for utskiftningens skyld, og så komme tilbake til mig.
Дайте від себе по три му́жі на пле́м'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по кра́ю, і опишуть його за їхнім спа́дком, та й при́йдуть до мене.
5 Del det så mellem eder i syv deler! Juda skal bli i sitt land mot syd, og Josefs hus skal bli i sitt land mot nord.
І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з пі́вдня, а Йо́сипів дім стане на своїй границі з пі́вночі.
6 Og I skal skrive op alt det som er i landet, i syv deler, og komme hit til mig med det I har skrevet; så vil jeg kaste lodd for eder her, for Herrens, vår Guds åsyn.
А ви опишете той край, сім частин, і принесе́те о́писа мені сюди, а я кину вам жеребка́ тут перед лицем Господа, Бога нашого.
7 For levittene får ingen del blandt eder, men Herrens prestedømme er deres arv; og Gad og Ruben og den halve Manasse stamme har fått sin arv på østsiden av Jordan - den arv som Moses, Herrens tjener, gav dem.
А Левитам нема частки поміж вами, бо священноді́яння Господнє — спа́дщина його. А Ґад, і Руви́м, та половина Манасі́їного пле́мени взяли́ свій спа́док по той бік Йорда́ну на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній“.
8 Så gjorde mennene sig rede og gikk; og da de drog avsted, bød Josva dem å skrive op alt det de så i landet; han sa: Gå avsted og dra omkring i landet og skriv op alt det I ser der, og kom så tilbake til mig! Så vil jeg kaste lodd for eder for Herrens åsyn her i Silo.
І встали ті му́жі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли опи́сувати край, говорячи: „Ідіть і походіть по кра́ю, і опишіть його, та й вертайтеся до ме́не. А я кину вам жеребка́ тут перед Господнім лицем у Шіло́“.
9 Så gikk da mennene avsted og drog gjennem landet og skrev op det de så der, by for by, i en bok i syv deler; derefter kom de tilbake til Josva i leiren ved Silo.
І пішли ті му́жі, і перейшли по кра́ю, та й описали його за міста́ми на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табо́ру в Шіло́.
10 Og Josva kastet lodd for dem i Silo for Herrens åsyn; der skiftet Josva landet mellem Israels barn efter deres ættegrener.
І кинув їм Ісус жеребка́ в Шіло́ перед Господнім лицем. І поділив там Ісус край для Ізраїлевих синів за їхніми по́ділами.
11 Først kom loddet ut for Benjamins barns stamme efter deres ætter; og det land som blev deres lodd, kom til å ligge mellem Judas barn og Josefs barn.
І вийшов жеребо́к для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йо́сиповими.
12 Og deres grense på nordsiden gikk ut fra Jordan og drog sig opover til fjellryggen i nord for Jeriko og derefter vestover op i fjellet og frem til ørkenen ved Bet-Aven.
І була́ їм границя на півні́чну сто́рону від Йорда́ну. І підіймається та границя до кра́ю Єрихо́ну з пі́вночі, і підіймається на го́ру на за́хід, і закінчується при пустині Бет-Евен.
13 Derfra gikk grensen over til Luz, til fjellryggen i syd for Luz, det er Betel; og så gikk grensen ned til Atrot-Addar over det fjell som ligger sønnenfor Nedre-Bet-Horon.
А звідти перехо́дить та границя до Лузу, до кра́ю Лузу на пі́вдень, це — Бет-Ел. І схо́дить та границя до Атрот-Аддару на го́ру, що з пі́вдня до до́лішнього Бет-Хорону.
14 Så gjorde grensen en sving og bøide sig på vestsiden mot syd fra det fjell som ligger rett i syd for Bet-Horon, og den endte ved Kirjat-Ba'al, det er Kirjat-Jearim, en by som tilhørte Judas barn. Dette var vestsiden.
І тягнеться та границя, і поверта́ється на за́хідній бік, на пі́вдень від гори, що навпроти Бет-Хорону на пі́вдень, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це — Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це за́хідня сторона́.
15 På sydsiden gikk grensen fra enden av Kirjat-Jearim - der var det grensen begynte i vest - og frem til Neftoah-vannets kilde.
А півде́нна сторона — від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на за́хід, і виходить до джерела́ Ме-Нефтоаху.
16 Så gikk grensen ned til enden av det fjell som ligger midt imot Hinnoms sønns dal, nordenfor Refa'im-dalen, og så ned i Hinnoms dal, i syd for jebusittenes fjellrygg, og derefter ned til En-Rogel.
І сходить та границя до кінця́ гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на пі́вніч. І сходить Ґе-Гінном побіч євусе́янина на пі́вдень, і сходить до Ен-Роґелу,
17 Så svinget den mot nord og gikk frem til En-Semes og videre til Gelilot, som ligger midt imot Adummim-skaret, og så ned til den sten som har navn efter Bohan, Rubens sønn.
і тягнеться вона з пі́вночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І схо́дить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.
18 Der tok den over til den fjellrygg som ligger rett i nord for Ha'araba, og gikk derefter ned til Ha'araba.
І переходить побіч навпроти Арави на пі́вніч, та й схо́дить до Арави.
19 Så tok grensen over til nordsiden av fjellryggen ved Bet-Hogla og endte ved den nordlige bukt av Salthavet, ved Jordans sydende. Dette var sydgrensen.
І перехо́дить та границя побіч Бет-Хоґли на пі́вніч, і закінчується границя при зато́ці Солоного моря на пі́вніч, до кінця Йорда́ну з пі́вдня. Це границя півде́нна.
20 På østsiden var Jordan grensen. Dette var Benjamins barns arvelodd med dens grenser rundt omkring, efter deres ætter.
А Йорда́н грани́чить його зо схі́дньої сторони. Це спа́док Веніями́нових синів за границями його навко́ло, за ро́дами його.
21 Og de byer som tilfalt Benjamins barns stamme efter deres ætter, var: Jeriko og Bet-Hogla og Emek-Kesis
І були міста для пле́мени Веніями́нових синів за їхніми ро́дами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,
22 og Bet-Ha'araba og Semara'im og Betel
і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,
23 og Ha'avvim og Happara og Ofra
і Аввім, і Пара, і Офра,
24 og Kefar-Ha'ammoni og Haofni og Geba - tolv byer med tilhørende landsbyer;
і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, — дванадцять міст та їхні оселі.
25 Gibeon og Rama og Be'erot
Ґів'он, і Рама, і Беерот,
26 og Mispe og Hakkefira og Hammosa
і Міцпе, і Кефіра, і Моца,
27 og Rekem og Jirpe'el og Tarala
і Рекем, і їрпеїл, і Пар'ала,
28 og Sela, Haelef og Jebus, det er Jerusalem, Gibat, Kirjat - fjorten byer med tilhørende landsbyer. Dette var Benjamins barns arvelodd efter deres ætter.
і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят- Єарім, — чотирна́дцять міст та їхні оселі. Це спа́док Веніями́нових синів за їхніми ро́дами.
