Jobs 18

1 Da tok Bildad fra Suah til orde og sa:

І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:

2 Når vil I dog engang sette en grense for eders ord? Bli først forstandige, så kan vi tale sammen.

„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!

3 Hvorfor er vi aktet som fe? Hvorfor er vi urene i eders øine?

Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?

4 Å du som sønderriver dig selv din vrede! Mon jorden for din skyld skal lates øde, og en klippe rokkes fra sitt sted?

О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?

5 Like fullt skal den ugudeliges lys utslukkes, og hans ilds lue skal ikke skinne.

Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:

6 Lyset skal formørkes i hans telt og hans lampe utslukkes over ham.

його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,

7 Hans kraftige skritt skal bli innsnevret, og hans eget råd styrte ham;

стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!

8 for han kommer inn i et garn med sine føtter, og han vandrer på et nett.

Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

9 En snare griper om hans hæl, et rep tar fatt i ham.

пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —

10 Skjult i jorden er det garn han fanges i, og fellen ligger på hans vei.

на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.

11 Redsler forferder ham rundt om og jager ham hvor han setter sin fot.

Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.

12 Av sult blir hans kraft fortært, og ulykke står ferdig ved hans side.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.

13 Hans hud fortæres stykke for stykke, dødens førstefødte fortærer hans lemmer.

Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.

14 Han rives bort fra sitt telt, som han setter sin lit til, og du lar ham dra avsted til redslenes konge.

Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...

15 Folk som ikke hører ham til, bor i hans telt; det strøes svovel over hans bosted.

Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.

16 Nedentil tørkes hans røtter bort, og oventil visner hans grener.

Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.

17 Hans minne er blitt borte i landet, og hans navn nevnes ikke mere ute på marken.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.

18 Han støtes fra lys ut i mørke, han jages bort fra jorderike.

Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.

19 Han har ikke barn og ikke efterkommere blandt sitt folk, og det finnes ingen i hans boliger som har sloppet unda.

У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.

20 Over hans dag forferdes de som bor i Vesten, og de som bor i Østen, gripes av redsel.

На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...

21 Just således går det med den urettferdiges boliger, og således med hjemmet til den som ikke kjenner Gud.

Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“