2 Tessalonikerne 3

1 For øvrig, brødre, bed for oss at Herrens ord må ha fremgang og bli forherliget likesom hos eder,

Наостанку, моліться, бра́ття, за нас, щоб ши́рилось Слово Господнє та сла́вилось, як і в вас,

2 og at vi må bli fridd fra de vrange og onde mennesker; for troen er ikke alles sak.

і щоб ми ви́зволилися від злих та лукавих людей, бо віра — не в усіх.

3 Men Herren er trofast; han skal styrke eder og bevare eder fra det onde.

І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.

4 Vi har den tillit til eder i Herren at I både gjør og herefter vil gjøre det vi byder eder.

А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити бу́дете те, що наказуємо вам.

5 Og Herren styre eders hjerter til å elske Gud og til å vente på Kristus med tålmodighet!

Госпо́дь же нехай серця ваші спряму́є на Божу любов та терпеливість Христову!

6 Men vi byder eder, brødre, i vår Herre Jesu Kristi navn at I skal dra eder tilbake fra enhver bror som vandrer utilbørlig og ikke efter den lærdom som de fikk av oss.

А ми вам наказуємо, браття, Ім'я́м Господа Ісуса Христа, щоб ви цура́лися кожного брата, що живе по-леда́чому, а не за переда́нням, яке прийняли́ ви від нас.

7 I vet jo selv hvorledes I bør efterfølge oss; for vi levde ikke utilbørlig iblandt eder,

Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не си́дні справля́ли,

8 heller ikke åt vi brød hos nogen for intet, men med strev og møie arbeidet vi natt og dag, forat vi ikke skulde være nogen av eder til byrde;

і хліба не їли ні в ко́го даремно, але в перевто́мі й напру́женні день і ніч працювали, щоб не бути ніко́му із вас тягаре́м,

9 ikke fordi vi ikke har rett til det, men for å gi eder et forbillede i oss, forat I skulde efterfølge oss;

не тому́, щоб ми вла́ди не мали, але щоб себе за взірця́ дати вам, щоб нас ви наслідували.

10 for da vi var hos eder, bød vi eder jo og dette at hvis nogen ikke vil arbeide, skal han heller ikke ete.

Бо коли ми в вас перебува́ли, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, — нехай той не їсть!

11 For vi hører at nogen iblandt eder vandrer utilbørlig og ikke arbeider, men gir sig av med ting som ikke kommer dem ved.

Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-леда́чому, — нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.

12 Men sådanne byder og formaner vi i den Herre Jesus Kristus at de skal arbeide i stillhet og ete sitt eget brød.

Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мо́вчки вони працювали та власний хліб їли.

13 Men I, brødre, bli ikke trette av å gjøre det som rett er!

А ви, бра́ття, не вто́млюйтеся, коли чините добре.

14 Men dersom nogen ikke lyder vårt ord her i brevet, da merk eder ham; ha ingen omgang med ham, forat han må gå i sig selv,

Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, заува́жте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.

15 og hold ham ikke for en fiende, men forman ham som en bror!

Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.

16 Og han, fredens Herre, gi eder fred alltid, i alle måter! Herren være med eder alle!

А Сам Госпо́дь миру нехай за́вжди дасть вам мир усяким способом. Госпо́дь з вами всіма́!

17 Hilsen med min, Paulus' hånd; dette er et merke i hvert brev; således skriver jeg:

Привіт вам моєю рукою Павловою, — це править за знака в усякім листі. Так пишу́ я.

18 Vår Herre Jesu Kristi nåde være med eder alle!

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма́! Амі́нь.