Maak 15
1 Rangkhano di Romwah phokhoh ah mihak phokhoh, Hootthe Nyootte nyia Ngoong awang loong damdi kaankoong suh echaan ih chomui rumta. Neng ih Jisu ah jaanruh ih khak rum ano Pilat suh kowan rumta.
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
2 Pilat ih chengta, “Jehudi luungwang ah an tam angkoko?” Jisu ih ngaakbaatta, “Elang eah an ih liihu rah ah.”
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
3 Romwah Phokhoh loong ah ih jirep di Jisu ah mat ih deejoh rumta,
А первосвященики мі́цно Його винува́тили.
4 eno Pilat ih we chengta, “An ih tanih ngaakbaat rumko? Boichaat thaak uh neng ih liilaang rum halu rah ah!”
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
5 Erah di uh Jisu ah khaapsiit taan toon jeng suh tanookta, eno Pilat ah paatjaata.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
6 Khopui kuwaang rookwih Pilat ih phaatak ni tongte mina, marah noksong ih danje ah erah daap haat ah neng banlam angta.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
7 Erah tokdi mih wasiit heh men ah Barabas changrook di mih tek haat arah phaatak ni sakta.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
8 Paang hoh di mamah kah ih daap haat ah erah likhiik phaatak ni tongte daap haat suh miloong ah Pilat reeni wang rumha no cheng wang rum taha.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
9 Pilat ih cheng rumta, “Ngah ih seng suh Jehudi luungwang ah toomdaap kohe ih tam li han?”
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
10 Heh ih jatcho angta, Romwah phokhoh loong ih Jisu ah rapne ih miksuh rum ano jokoh wan rum tahang eah.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
11 Eno Romwah Phokhoh loong ih miloong asuh Jisu lah angthang ih Barabas ah daap haat theng ih Pilat reeni rojeng thuk rumta.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
12 Pilat ih miloong asuh we cheng rumta, “Erah ang abah, sen ih Jehudi luungwang et liihan asuh ngah ih tumjih et ang?”
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
13 Neng ah ngaak riing rumta, “Bangphak nah tek rabbot theng!”
Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“
14 Pilat ih we chengta, “Heh tumjih thetre kota?” Miloong ah ih erong ih huk riing rumta, “Banphak nah tek rabbot theng!”
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
15 Noksong ah roonthuk suh li ano, Pilat ih Barabas ah daapta. Eno Jisu ah ruh ih buh thuk ano bangphak nah rabbot suh korumta.
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
16 Raabante loong ih Jisu ah Kobono nokmong ni neng joonte ah lompoon rum ano siitwan rumta.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
17 Neng ih Jisu ah elootwah saangjang songloh ih choom rum ano nyia suk khopok ah hoon rum ano, heh khoni pokkoh rumta.
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
18 Eno neng ih lakkong ih soom rumta: “Jehudi loong luungwang ah Roitang toomtong kah!”
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
19 Jisu khoh adi chaanthah ih buh rum leh neng took rah ih took et rum, eno neng lakuh adi tong rum leh paanglaang soom et rumta.
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
20 Eno neng ih jen thaangju joonnaam rum ano heh sak nawa saangjang samsong ah we ngaakkhook rumta, eno heh nyuh akhat ah we kap thuk rumta. Eno bangphak na tek haat wan suh siitwan rumta.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
21 Lam ni mih wasiit heh men ah Simoon erah samnuthung adi heh deek nawa wangha rah chomui rumta, no heh suh raabante loong ih Jisu bangphak ah roong huiwanho ih laatbaat rumta. (Simoon langla Sirini nok hah angta, heh sah rah Alekjender nyia Rupus angta.)
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
22 Neng ih Jisu ah Golgotha adi siitwan rumta. Golgotha rah, “Mih khoraang hah suh liita.”
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
23 Erah di heh suh kham damdi phon ah woorum ano taat korumta, ang abah uh Jisu ih tajokta.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
24 Eno neng ih bangphak adi tek rabbot rumta, henyuh hekhat ah jopche rum ano, o ih marah chep ah choh ah ih wenhaat rumta.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
25 Heh ah rangkhah phek kaat tok saapoot akhuh di tek rapbotta.
Була́ ж третя година, як Його розп'яли́.
26 Heh kaanju jengkhaap amet raangta, “Jehudi luungwang.”
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
27 Jisu damdi ehuh wanyi, esiit ah dak hekko esiit ah jaawako ih wak rabbot rumta.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
28 [Emamah Rangteele ni liiha amiisak angta. Heh ah mih putte likhiik ih roong hoonta.]
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
29 Erah di daankhoomte miloong ih Jisu ah neng tok ah nyoongleh chikram kaanju et rumta: “Aleh! An ih bah Rangteenok ah thaak hoom angno sa jom mongdoh we hoon ang ih laangma liitu!
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
30 Amadoh an teewah ah jen pang ubah, bangphak dowa edat khoom ih ho ba!”
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“
31 Erah likhiikkhiik romwah phokhoh loong nyia Hootthe Nyootte loong ah ih we kaanju liilaang rumta, “Heh ih mih abah pang kah eta, heteewah ah tajen pangka!
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
32 Taat sokthaak ih arah Kristo ah, Ijirel luungwang ah, amadoh bangphak dowa jen dat khoom koha bah seng ih uh heh suh hanpi et ih!” Jisu reeni rabbotta wanyi rah ih uh emamah ih roong kaanju nyuuta.
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
33 Rangnithung di deek rep ni rang ah nakdatta, eno erah koonta jom raang ih nakdatta.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
34 Saasong saapoot jom di Jisu ah erongwah ih riinghuungta, “Eloi, Eloi, Lema Sabachthani?” erah langla, “Nga Rangte, Nga Rangte,” an ih ngah mamet thiinhaat halang?”
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
35 Erah dowa mararah miloong ih japchaat rum ano jeng rumta, “Boichaat thaak an heh ih Elija poonha!”
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
36 Mih wasiit ih nyulep ah pi ano soon ra taha, eno nyulep ah thaangneejih kham adi tem ano, chaanthah tuuba adi rapkhakta. Eno chaanthah ah toonpi ano Jisu tui adi mook suta, eno liita, “Ma! Ban sok ih Elija ra haano bangphak dowa tam datthiin ra thaak ha!”
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
37 Jisu ah erongwah ih riinghuung ano tiita.
А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав!
38 Rangteenok ni nyuh tinta rah hekhoh nawa ih helah tuk ih kho nyi ih khoodatta.
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
39 Arami saahaap ah bangphak ngathong ni chap adi Jisu mame tiita erah sok ano jengta, “Arah mih abah amiimi Rangte sah ju angta!”
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
40 Erah di mararah minuh loong ih, haloot nawa ih ban sok rumta. Erah dung adi Meeri Megdalen, Jeems no nooliwah ah nyia Josep nuh Meeri erah damdi Salomi loong ah angta.
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
41 Heh Galili ni ang tokdi neng loong ah Jisu lilih ih rum ano naririh kah ih sokboi rumta. Nuhoh loong uh hantek heh damdi Jerusalem ni roong raakte loong uh erah di eje roong ang rumta.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
42 Rangja ko ang damdam Arimathia nawa Josep thok taha. Heh uh Jehudi loong Ngoong awang dung ni esiit esoongraang mina angta, eno heh ih Rangte Hasong raak ah bansokte angta. Erah sa ah Ban khookham sa angta (erah langla Jehudi loong naangtongsa saakhoh rah angta), eno Josep ah lacho laphaan ih wang ano Pilat dowa Jisu mang ah cheng wangta.
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
44 Pilat ah Jisu jen tek etta ih chaat ano paatjaata. Arami saahaap ah poon ano Jisu abi dook nih tiita ih chengta.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
45 Saahaap ih baatta rah chaat ano, Pilat ih Josep suh heh mang ah jen toon et uh ih baatta.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
46 Josep ih heh mang loop nyuleep ah reh ano Jisu mang ah datthiin wangta, eno erah nyuh rah ih mang ah dek ano mangbeng theng, jong hah ni thoh aradi thiin kaatta. Eno mangbeng luung adi, jonglo elong tangkoong thiinta.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
47 Meeri Megdalen nyia Josep nuh Meeri rah ih Jisu mang marah di beng ha ih sokkah nyuuta.
Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.
