Apocalypsis 16
1 Et audivi vocem magnam de templo, dicentem septem Angelis: Ite, et effundite septem phialas irae Dei in terram.
Тоді я почув гучний голос із Храму, який казав семи ангелам: «Ідіть та вилийте на землю сім чаш Божого гніву».
2 Et abiit primus Angelus, et effudit phialam suam in terram, et factum est vulnus saevum, et pessimum in homines, qui habebant characterem bestiae: et in eos, qui adoraverunt bestiam et imaginem eius.
Перший [ангел] пішов і вилив свою чашу на землю, і з’явилися болючі вирази та жахливі гнійні рани в людей, які мали знак звіра й поклонялися його образу.
3 Et secundus Angelus effudit phialam suam in mare, et factus est sanguis tamquam mortui: et omnis anima vivens mortua est in mari.
Другий [ангел] вилив свою чашу на море, і воно стало наче кров мерця, і все живе в морі загинуло.
4 Et tertius Angelus effudit phialam suam super flumina, et super fontes aquarum, et factus est sanguis.
Третій [ангел] вилив свою чашу на річки та джерела води, і вони стали кров’ю.
5 Et audivi Angelum aquarum dicentem: Iustus es Domine qui es, et qui eras sanctus, qui haec iudicasti:
Тоді я почув ангела вод, що казав: «Праведний Ти, Хто є і Хто був, Святий Ти, бо так присудив.
6 quia sanguinem Sanctorum, et Prophetarum effuderunt, et sanguinem eis dedisti bibere: digni enim sunt.
Адже вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм пити кров. Вони варті [цього]!»
7 Et audivi alterum dicentem: Etiam Domine Deus omnipotens vera, et iusta iudicia tua.
І я почув вівтар, що казав: «Так, Господи Боже, Вседержителю, правдиві й справедливі Твої суди!»
8 Et quartus Angelus effudit phialam suam in solem, et datum est illi aestu affligere homines, et igne:
Четвертий [ангел] вилив свою чашу на сонце, і йому дозволено було палити людей вогнем.
9 et aestuaverunt homines aestu magno, et blasphemaverunt nomen Dei habentis potestatem super has plagas, neque egerunt poenitentiam ut darent illi gloriam.
І велика спека обпалювала людей, так що вони зневажали ім’я Бога, Який має владу над цими карами, але вони не покаялись і не прославили Його.
10 Et quintus Angelus effudit phialam suam super sedem bestiae: et factum est regnum eius tenebrosum, et commanducaverunt linguas suas prae dolore:
П’ятий [ангел] вилив свою чашу на престол звіра, і його царство занурилось у темряву. [Люди] від болю кусали свої язики
11 et blasphemaverunt Deum caeli prae doloribus, et vulneribus suis, et non egerunt poenitentiam ex operibus suis.
й зневажали Бога небесного через їхні болі та рани, але вони не покаялись у своїх ділах.
12 Et sextus Angelus effudit phialam suam in flumen illud magnum Euphraten: et siccavit aquam eius, ut praepararetur via regibus ab ortu solis.
Шостий [ангел] вилив свою чашу на велику річку Євфрат, і вода її висохла, щоб підготувати шлях царям зі Сходу.
13 Et vidi de ore draconis, et de ore bestiae, et de ore pseudoprophetae exire spiritus tres immundos in modum ranarum.
Потім я побачив, як із пащі дракона, з пащі звіра та з уст лжепророка вийшли три нечисті духи, схожі на жаб.
14 Sunt enim spiritus daemoniorum facientes signa, et procedunt ad reges totius terrae congregare illos in proelium ad diem magnum omnipotentis Dei.
Це демонічні духи, які роблять знамення, вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх для битви у великий День Бога Вседержителя.
15 Ecce venio sicut fur. Beatus qui vigilat, et custodit vestimenta sua, ne nudus ambulet, et videant turpitudinem eius.
«Ось Я приходжу, як злодій! Блаженний той, хто пильнує й зберігає свій одяг, щоб не ходити оголеним і щоб [люди] не бачили його сорому».
16 Et congregabit illos in locum, qui vocatur Hebraice Armageddon.
Потім [нечисті духи] зібрали [царів] на місце, яке єврейською називається Армагеддон.
17 Et septimus Angelus effudit phialam suam in aerem, et exivit vox magna de templo a throno, dicens: Factum est.
Сьомий [ангел] вилив свою чашу в повітря, і з Храму від престолу пролунав гучний голос, що казав: «Звершилося!»
18 Et facta sunt fulgura, et voces, et tonitrua, et terraemotus factus est magnus, qualis numquam fuit ex quo homines fuerunt super terram: talis terraemotus, sic magnus.
Потім спалахнули блискавки, пролунали голоси та громи й стався великий землетрус. Такого землетрусу не було відтоді, як людство [живе] на землі, настільки сильним був землетрус.
19 Et facta est civitas magna in tres partes: et civitates Gentium ceciderunt. et Babylon magna venit in memoriam ante Deum, dare illi calicem vini indignationis irae eius.
Велике місто розділилося на три частини, і міста народів розпалися. Бог згадав великий Вавилон і дав йому чашу, наповнену вином Його лютого гніву.
20 Et omnis insula fugit, et montes non sunt inventi.
Кожен острів утік, і гір неможливо було знайти.
21 Et grando magna sicut talentum descendit de caelo in homines: et blasphemaverunt Deum homines propter plagam grandinis: quoniam magna facta est vehementer.
Величезний град, завбільшки з талант, падав із неба на людей. І вони зневажали Бога через кару градом, бо кара була дуже велика.
