Mattheum 5
1 Videns autem Iesus turbas, ascendit in montem, et cum sedisset, accesserunt ad eum discipuli eius,
Побачивши ж народ, зійшов на гору, і,як сїв, приступили до Него ученики Його;
2 et aperiens os suum docebat eos dicens:
і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
3 Beati pauperes spiritu: quoniam ipsorum est regnum caelorum.
Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
4 Beati mites: quoniam ipsi possidebunt terram.
Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
5 Beati, qui lugent: quoniam ipsi consolabuntur.
Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
6 Beati, qui esuriunt, et sitiunt iustitiam: quoniam ipsi saturabuntur.
Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
7 Beati misericordes: quoniam ipsi misericordiam consequentur.
Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
8 Beati mundo corde: quoniam ipsi Deum videbunt.
Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
9 Beati pacifici: quoniam filii Dei vocabuntur.
Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся.
10 Beati, qui persecutionem patiuntur propter iustitiam: quoniam ipsorum est regnum caelorum.
Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
11 Beati estis cum maledixerint vobis homines, et persecuti vos fuerint, et dixerint omne malum adversum vos mentientes, propter me:
Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
12 gaudete, et exultate, quoniam merces vestra copiosa est in caelis. sic enim persecuti sunt prophetas, qui fuerunt ante vos.
Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
13 Vos estis sal terrae. Quod si sal evanuerit, in quo salietur? ad nihilum valet ultra, nisi ut mittatur foras, et conculcetur ab hominibus.
Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
14 Vos estis lux mundi. Non potest civitas abscondi supra montem posita.
Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
15 neque accendunt lucernam, et ponunt eam sub modio, sed super candelabrum ut luceat omnibus, qui in domo sunt.
і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.
16 Sic luceat lux vestra coram hominibus: ut videant opera vestra bona, et glorificent patrem vestrum, qui in caelis est.
так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
17 Nolite putare quoniam veni solvere legem, aut prophetas: non veni solvere, sed adimplere.
Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
18 Amen quippe dico vobis, donec transeat caelum et terra, iota unum, aut unus apex non praeteribit a lege, donec omnia fiant.
Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
19 Qui ergo solverit unum de mandatis istis minimis, et docuerit sic homines, minimus vocabitur in regno caelorum: qui autem fecerit et docuerit, hic magnus vocabitur in regno caelorum.
Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
20 Dico enim vobis, quia nisi abundaverit iustitia vestra plus quam Scribarum, et Pharisaeorum, non intrabitis in regnum caelorum.
Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
21 Audistis quia dictum est antiquis: Non occides: qui autem occiderit, reus erit iudicio.
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
22 Ego autem dico vobis: quia omnis qui irascitur fratri suo, reus erit iudicio. Qui autem dixerit fratri suo, raca: reus erit concilio. Qui autem dixerit, fatue: reus erit gehennae ignis. (Geenna g1067)
Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний. (Geenna g1067)
23 Si ergo offers munus tuum ad altare, et ibi recordatus fueris quia frater tuus habet aliquid adversum te:
Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
24 relinque ibi munus tuum ante altare, et vade prius reconciliari fratri tuo: et tunc veniens offeres munus tuum.
зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій.
25 Esto consentiens adversario tuo cito dum es in via cum eo: ne forte tradat te adversarius iudici, et iudex tradat te ministro: et in carcerem mittaris.
Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
26 Amen dico tibi, non exies inde, donec reddas novissimum quadrantem.
Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
27 Audistis quia dictum est antiquis: Non moechaberis.
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
28 Ego autem dico vobis: quia omnis, qui viderit mulierem ad concupiscendum eam, iam moechatus est eam in corde suo.
Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.
29 Quod si oculus tuus dexter scandalizat te, erue eum, et proiice abs te: expedit enim tibi ut pereat unum membrorum tuorum, quam totum corpus tuum mittatur in gehennam. (Geenna g1067)
Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
30 Et si dextra manus tua scandalizat te, abscinde eam, et proiice abs te: expedit enim tibi ut pereat unum membrorum tuorum, quam totum corpus tuum eat in gehennam. (Geenna g1067)
І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
31 Dictum est autem: Quicumque dimiserit uxorem suam, det ei libellum repudii.
Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
32 Ego autem dico vobis: Quia omnis, qui dimiserit uxorem suam, excepta fornicationis causa, facit eam moechari: et qui dimissam duxerit, adulterat.
Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
33 Iterum audistis quia dictum est antiquis: Non periurabis: reddes autem Domino iuramenta tua.
Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої.
34 Ego autem dico vobis, non iurare omnino, neque per caelum, quia thronus Dei est:
Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий;
35 neque per terram, quia scabellum est pedum eius: neque per Ierosolymam, quia civitas est magni regis:
нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
36 neque per caput tuum iuraveris, quia non potes unum capillum album facere, aut nigrum.
нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
37 Sit autem sermo vester, est, est: non, non: quod autem his abundantius est, a malo est.
Слово ж ваще нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38 Audistis quia dictum est: Oculum pro oculo, et dentem pro dente.
Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
39 Ego autem dico vobis, non resistere malo: sed si quis te percusserit in dexteram maxillam tuam, praebe illi et alteram:
Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
40 et ei, qui vult tecum in iudicio contendere, et tunicam tuam tollere, dimitte ei et pallium.
І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
41 et quicumque te angariaverit mille passus, vade cum illo et alia duo.
І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
42 Qui petit a te, da ei: et volenti mutuari a te, ne avertaris.
Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
43 Audistis quia dictum est: Diliges proximum tuum, et odio habebis inimicum tuum.
Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
44 Ego autem dico vobis: Diligite inimicos vestros, benefacite his, qui oderunt vos: et orate pro persequentibus et calumniantibus vos:
Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
45 ut sitis filii patris vestri, qui in caelis est: qui solem suum oriri facit super bonos, et malos: et pluit super iustos et iniustos.
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
46 Si enim diligitis eos, qui vos diligunt, quam mercedem habebitis? nonne et publicani hoc faciunt?
Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
47 Et si salutaveritis fratres vestros tantum, quid amplius facitis? nonne et ethnici hoc faciunt?
І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
48 Estote ergo vos perfecti, sicut et pater vester caelestis perfectus est.
Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
