Mattheum 25
1 Tunc simile erit regnum caelorum decem virginibus: quae accipientes lampades suas exierunt obviam sponso, et sponsae.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому.
2 Quinque autem ex eis erant fatuae, et quinque prudentes:
П’ять із них були нерозумні, а п’ять – мудрі.
3 sed quinque fatuae, acceptis lampadibus, non sumpserunt oleum secum:
Нерозумні взяли світильники, але не взяли з собою олії.
4 prudentes vero acceperunt oleum in vasis suis cum lampadibus.
А мудрі разом зі своїми світильниками взяли й олію в глечиках.
5 Moram autem faciente sponso, dormitaverunt omnes et dormierunt.
Оскільки наречений запізнювався, усі задрімали й заснули.
6 Media autem nocte clamor factus est: Ecce sponsus venit, exite obviam ei.
Опівночі пролунав крик: «Ось наречений іде! Виходьте йому назустріч!»
7 Tunc surrexerunt omnes virgines illae, et ornaverunt lampades suas.
Тоді всі діви встали та приготували свої світильники.
8 Fatuae autem sapientibus dixerunt: Date nobis de oleo vestro: quia lampades nostrae extinguuntur.
Нерозумні сказали мудрим: «Дайте і нам вашої олії, бо наші світильники гаснуть».
9 Responderunt prudentes, dicentes: Ne forte non sufficiat nobis, et vobis, ite potius ad vendentes, et emite vobis.
А мудрі у відповідь сказали: «Не можемо, щоб і нам часом не забракло. Ідіть і купіть собі».
10 Dum autem irent emere, venit sponsus: et quae paratae erant, intraverunt cum eo ad nuptias, et clausa est ianua.
Коли вони пішли купувати, прийшов наречений. Ті, що були готові, увійшли разом із ним на весілля, і ворота зачинилися.
11 Novissime vero veniunt et reliquae virgines, dicentes: Domine, domine, aperi nobis.
Потім повернулися й інші діви та сказали: «Господарю! Господарю! Відчини нам!»
12 At ille respondens, ait: Amen dico vobis, nescio vos.
Але він відповів: «Істинно кажу вам: я не знаю вас».
13 Vigilate itaque, quia nescitis diem, neque horam.
Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде!
14 Sicut enim homo peregre proficiscens, vocavit servos suos, et tradidit illis bona sua.
Подібно як чоловік, який, вирушивши в подорож, покликав своїх рабів і роздав їм своє майно.
15 Et uni dedit quinque talenta, alii autem duo, alii vero unum, unicuique secundum propriam virtutem, et profectus est statim.
Одному дав п’ять талантів, другому – два, іншому – один, кожному за його здібностями, і відразу вирушив.
16 Abiit autem qui quinque talenta acceperat, et operatus est in eis, et lucratus est alia quinque.
Той, що отримав п’ять талантів, негайно пішов, вклав їх у діло й заробив ще п’ять.
17 Similiter et qui duo acceperat, lucratus est alia duo.
Так само й той, що [отримав] два, заробив ще два.
18 Qui autem unum acceperat, abiens fodit in terram, et abscondit pecuniam domini sui.
А той, що отримав один, пішов і закопав у землю срібло свого господаря.
19 Post multum vero temporis venit dominus servorum illorum, et posuit rationem cum eis.
Коли минуло багато часу, господар тих рабів повернувся, щоб розрахуватися з ними.
20 Et accedens qui quinque talenta acceperat, obtulit alia quinque talenta, dicens: Domine, quinque talenta tradidisti mihi, ecce alia quinque superlucratus sum.
Прийшов той, що отримав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: «Господарю, ти мені доручив п’ять талантів, ось я заробив ще п’ять талантів».
21 Ait illi dominus eius: Euge serve bone, et fidelis, quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam, intra in gaudium domini tui.
Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря».
22 Accessit autem et qui duo talenta acceperat, et ait: Domine, duo talenta tradidisti mihi, ecce alia duo lucratus sum.
Прийшов той, що отримав два таланти, і сказав: «Господарю, ти мені доручив два таланти, ось я заробив ще два таланти».
23 Ait illi dominus eius: Euge serve bone, et fidelis, quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam, intra in gaudium domini tui.
Господар сказав йому: «Добре, хороший та вірний рабе! У малому ти був вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість твого господаря».
24 Accedens autem et qui unum talentum acceperat, ait: Domine, scio quia homo durus es, metis ubi non seminasti, et congregas ubi non sparsisti:
Прийшов і той, що отримав один талант, і сказав: «Господарю, я знав, що ти жорстока людина: жнеш там, де не сіяв, і збираєш там, де не розкидав.
25 et timens abii, et abscondi talentum tuum in terra: ecce habes quod tuum est.
Я побоявся та пішов і сховав у землю твій талант. Ось твоє!»
26 Respondens autem dominus eius, dixit ei: Serve male, et piger, sciebas quia meto ubi non semino, et congrego ubi non sparsi:
Господар сказав йому: «Злий та лукавий рабе! Ти знав, що я жну там, де не сіяв, і збираю там, де не розкидав?»
27 oportuit ergo te committere pecuniam meam numulariis, ut veniens ego recepissem utique quod meum est cum usura.
Тобі слід було вкласти моє срібло в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком.
28 Tollite itaque ab eo talentum, et date ei, qui habet decem talenta.
Заберіть від нього талант і віддайте тому, хто має десять талантів.
29 omni enim habenti dabitur, et abundabit: ei autem, qui non habet, et quod videtur habere, auferetur ab eo.
Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
30 Et inutilem servum eiicite in tenebras exteriores: illic erit fletus, et stridor dentium.
А цього негідного раба викиньте в зовнішню темряву, там буде плач та скрегіт зубів.
31 Cum autem venerit Filius hominis in maiestate sua, et omnes angeli eius cum eo, tunc sedebit super sedem maiestatis suae:
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі ангели з Ним, тоді Він сяде на престолі Своєї слави.
32 et congregabuntur ante eum omnes gentes, et separabit eos ab invicem, sicut pastor segregat oves ab hoedis:
Усі народи зберуться перед Ним, і Він відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від кіз.
33 et statuet oves quidem a dextris suis, hoedos autem a sinistris.
І поставить овець праворуч від Себе, а кіз – ліворуч.
34 Tunc dicet rex his, qui a dextris eius erunt: Venite benedicti Patris mei, possidete paratum vobis regnum a constitutione mundi.
Тоді Цар скаже тим, хто праворуч: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, й отримайте Царство, яке було приготовлене вам від початку світу.
35 esurivi enim, et dedistis mihi manducare: sitivi, et dedistis mihi bibere: hospes eram, et collegistis me:
Бо коли Я голодував, ви дали Мені їсти; коли страждав від спраги, ви дали Мені пити; коли був чужинцем, ви прийняли Мене;
36 nudus, et cooperuistis me: infirmus, et visitastis me: in carcere eram, et venistis ad me.
коли був без одягу, ви одягли мене; коли був хворий, ви доглядали Мене; коли був у в’язниці, ви відвідали Мене».
37 Tunc respondebunt ei iusti, dicentes: Domine, quando te vidimus esurientem, et pavimus te: sitientem, et dedimus tibi potum?
Тоді праведні у відповідь скажуть Йому: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і дали пити?
38 quando autem te vidimus hospitem, et collegimus te: aut nudum, et cooperuimus te?
Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або без одягу та одягли?
39 aut quando te vidimus infirmum: aut in carcere, et venimus ad te?
Коли бачили хворим або у в’язниці й прийшли до Тебе?»
40 Et respondens rex, dicet illis: Amen dico vobis, quamdiu fecistis uni ex his fratribus meis minimis, mihi fecistis.
Цар відповість їм: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з цих найменших Моїх братів, ви зробили Мені».
41 Tunc dicet et his, qui a sinistris erunt: Discedite a me maledicti in ignem aeternum, qui paratus est diabolo, et angelis eius. (aiōnios g166)
Тоді скаже тим, хто ліворуч: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, який був приготовлений для диявола та його ангелів. (aiōnios g166)
42 esurivi enim, et non dedistis mihi manducare: sitivi, et non desistis mihi potum:
Бо коли Я голодував, ви не дали Мені їсти; страждав від спраги, а ви не дали Мені пити;
43 hospes eram, et non collegistis me: nudus, et non cooperuistis me: infirmus, et in carcere, et non visitastis me.
коли був чужинцем, ви не прийняли Мене; коли був без одягу, ви не одягли Мене; коли був хворим і у в’язниці, ви не відвідали Мене».
44 Tunc respondebunt ei et ipsi, dicentes: Domine, quando te vidimus esurientem, aut sitientem, aut hospitem, aut nudum, aut infirmum, aut in carcere, et non ministravimus tibi?
Тоді вони у відповідь скажуть: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або без одягу, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?»
45 Tunc respondebit illis dicens: Amen dico vobis: Quamdiu non fecistis uni de minoribus his, nec mihi fecistis.
Тоді Він відповість їм: «Істинно кажу вам: якщо ви не зробили це одному з цих найменших, то й Мені не зробили».
