Marcum 1
1 Initium Evangelii Iesu Christi, Filii Dei.
Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого.
2 Sicut scriptum est in Isaia propheta: Ecce ego mitto angelum meum ante faciem tuam, qui praeparabit viam tuam ante te.
Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є.
3 Vox clamantis in deserto: Parate viam Domini, rectas facite semitas eius.
Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!“—
4 Fuit Ioannes in deserto baptizans, et praedicans baptismum poenitentiae in remissionem peccatorum.
виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покая́ння — для про́щення гріхів.
5 Et egrediebatur ad eum omnis Iudaeae regio, et Ierosolymitae universi, et baptizabantur ab illo in Iordanis flumine, confitentes peccata sua.
І до нього прихо́дила вся країна Юдейська та всі єрусали́мляни, і в річці Йорда́ні від нього христились вони, і визнава́ли гріхи свої.
6 Et erat Ioannes vestitus pilis camelorum, et zona pellicea circa lumbos eius, et locustas, et mel silvestre edebat.
А Іван зодягався в одежу з верблю́жого во́лосу, і мав пояс ремі́нний на сте́гнах своїх, а їв сарану́ та мед польови́й.
7 Et praedicabat dicens: veniet fortior post me: cuius non sum dignus procumbens solvere corrigiam calceamentorum eius.
І він проповідував, кажучи: „Услід за мною йде Поту́жніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця́ від узуття Його.
8 Ego baptizavi vos aqua, ille vero baptizabit vos Spiritu sancto.
Я христив вас водою, а Той вас христи́тиме Духом Святим“.
9 Et factum est: in diebus illis venit Iesus a Nazareth Galileae: et baptizatus est a Ioanne in Iordane.
І сталося тими днями, — прийшов Ісус з Назаре́ту Галілейського, і від Івана христився в Йорда́ні.
10 Et statim ascendens de aqua, vidit caelos apertos, et Spiritum Sanctum tamquam columbam descendentem, et manentem in ipso.
І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що схо́див на Нього.
11 Et vox facta est de caelis: Tu es Filius meus dilectus, in te complacui.
І голос із неба почувся: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Його!“
12 Et statim Spiritus expulit eum in desertum.
І зараз повів Його Дух у пустиню.
13 Et erat in deserto quadraginta diebus, et quadraginta noctibus: et tentabatur a satana: eratque cum bestiis, et angeli ministrabant illi.
І Він був сорок днів у пустині, випробо́вуваний від сатани́, і перебував зо звірино́ю. І служили Йому анголи́.
14 Postquam autem traditus est Ioannes, venit Iesus in Galilaeam, praedicans Evangelium regni Dei,
А коли Іван ви́даний був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Єва́нгелію,
15 et dicens: Quoniam impletum est tempus, et appropinquavit regnum Dei: poenitemini, et credite Evangelio.
і говорив: „Збулися часи, — і Боже Царство набли́зилось. Покайтеся, і віруйте в Єва́нгелію!“
16 Et praeteriens secus Mare Galilaeae, vidit Simonem, et Andream fratrem eius, mittentes retia in mare, (erant enim piscatores)
А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́.
17 et dixit eis Iesus: Venite post me, et faciam vos fieri piscatores hominum.
I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.
18 Et protinus relictis retibus, secuti sunt eum.
І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним.
19 Et progressus inde pusillum, vidit Iacobum Zebedaei, et Ioannem fratrem eius, et ipsos componentes retia in navi:
А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведе́євого та брата його Івана, що й вони в чо́вні не́вода ла́годили.
20 et statim vocavit illos. Et relicto patre suo Zebedaeo in navi cum mercenariis, secuti sunt eum.
І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведе́я в чо́вні з робі́тниками, — і пішли вслід за Ним.
21 Et ingrediuntur Capharnaum: et statim sabbatis ingressus in synagogam, docebat eos.
І приходять вони в Капернау́м. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
22 Et stupebant super doctrina eius: erat enim docens eos, quasi potestatem habens, et non sicut Scribae.
І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники.
23 Et erat in synagoga eorum homo in spiritu immundo: et exclamavit,
І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
24 dicens: Quid nobis, et tibi Iesu Nazarene: venisti ante tempus perdere nos? scio quod sis, Sanctus Dei.
і сказав: „Що́ Тобі до нас, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто́ Ти, — Божий Святий“.
25 Et comminatus est ei Iesus, dicens: Obmutesce, et exi de homine.
Ісус же йому заказав: „Замовчи, і вийди з нього!“
26 Et discerpens eum spiritus immundus, et exclamans voce magna exiit ab eo.
І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучни́м, вийшов із нього.
27 Et mirati sunt omnes, ita ut conquirerent inter se dicentes: Quidnam est hoc? quaenam doctrina haec nova? quia in potestate etiam spiritibus immundis imperat, et obediunt ei.
І жахну́лися всі, — аж питали вони один о́дного, кажучи: „Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть ду́хам нечистим наказує Він, — і вони Його слухають“.
28 Et processit rumor eius statim in omnem regionem Galilaeae.
І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галіле́йській країні.
29 Et protinus egredientes de synagoga, venerunt in domum Simonis, et Andreae cum Iacobo, et Ioanne.
І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого.
30 Decumbebat autem socrus Simonis febricitans: et statim dicunt ei de illa.
А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому.
31 Et accedens elevavit eam, apprehensa manu eius: et continuo dimisit eam febris, et ministrabat eis.
І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм.
32 Vespere autem facto cum occidisset sol, afferebant ad eum omnes male habentes, et daemonia habentes:
А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали прино́сити до Нього недужих усіх та біснува́тих.
33 et erat omnis civitas congregata ad ianuam.
І все місто зібралося перед двери́ма.
34 Et curavit multos, qui vexabantur variis languoribus, et daemonia multa eiiciebat, et non sinebat ea loqui, quoniam sciebant eum.
І Він уздоро́вив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох де́монів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
35 Et diluculo valde surgens, egressus abiit in desertum locum, ibique orabat.
А над ранком, як дуже ще темно було́, уставши, Він вийшов і пішов у місце самі́тне, і там молився.
36 Et prosecutus est eum Simon, et qui cum illo erant.
А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
37 Et cum invenissent eum, dixerunt ei: Quia omnes quaerunt te.
І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“.
38 Et ait illis: Eamus in proximos vicos, et civitates, ut et ibi praedicem: ad hoc enim veni.
А Він промовляє до них: „Ходім в інше місце, до сіл та око́лишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов“.
39 Et erat praedicans in synagogis eorum, et in omni Galilaea, et daemonia eiiciens.
І пішов, і проповідував в їхніх синаго́гах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
40 Et venit ad eum leprosus deprecans eum: et genu flexo dicit ei: Si vis, potes me mundare.
І приходить до Нього прокаже́ний, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: „Коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“
41 Iesus autem misertus eius, extendit manum suam: et tangens eum, ait illi: Volo: Mundare.
І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“
42 Et cum dixisset, statim discessit ab eo lepra, et mundatus est.
І проказа зійшла з нього хвилі тієї, — і чистим він став.
43 Et comminatus est ei, statimque eiecit illum:
А Він, погрози́вши йому, зараз вислав його,
44 et dicit ei: Vide nemini dixeris: sed vade, ostende te principi sacerdotum, et offer pro emundatione tua, quae praecepit Moyses in testimonium illis.
і йому́ наказав: „Гляди, — не оповіда́й нічо́го ніко́му. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, що Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
45 At ille egressus coepit praedicare, et diffamare sermonem, ita ut iam non posset manifeste introire in civitatem, sed foris in desertis locis esset, et conveniebant ad eum undique.
А він, вийшовши, став багато оповіда́ти й говори́ти про поді́ю, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебува́в віддалік по самі́тних місцях. І схо́дилися звідусюди до Нього.
