Lucam 12
1 Multis autem turbis concurrentibus, ita ut se invicem conculcarent, coepit dicere ad discipulos suos: Attendite a fermento Pharisaeorum, quod est hypocrisis.
Тим часом зібралися тисячі людей, так що тиснули одне одного. [Ісус] почав говорити в першу чергу до учнів: ―Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.
2 Nihil enim opertum est, quod non reveletur: neque absconditum, quod non sciatur.
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і нічого таємного, що не стало б відомим.
3 Quoniam quae in tenebris dixistis, in lumine dicentur: et quod in aurem locuti estis in cubiculis, praedicabitur in tectis.
Тому все, що ви казали в темряві, буде почуте при світлі, і все, що говорили на вухо в окремій кімнаті, буде проповідуватися з дахів.
4 Dico autem vobis amicis meis: Ne terreamini ab his, qui occidunt corpus, et post haec non habent amplius quid faciant.
Кажу вам, Моїм друзям: не бійтеся тих, хто, вбиваючи тіло, потім більш нічого заподіяти не може.
5 Ostendam autem vobis quem timeatis: timete eum, qui, postquam occiderit, habet potestatem mittere in gehennam. ita dico vobis, hunc timete. (Geenna g1067)
Я вкажу вам, Кого треба боятися: бійтеся Того, Хто, вбивши, має силу кинути до Геєни. Так, кажу вам: Цього треба боятися. (Geenna g1067)
6 Nonne quinque passeres vaeneunt dipondio, et unus ex illis non est in oblivione coram Deo?
Чи не продаються п’ять горобців за два асарії? І все ж, жоден із них не забутий Богом.
7 Sed et capilli capitis vestri omnes numerati sunt. Nolite ergo timere: multis passeribus pluris estis vos:
А на вашій голові навіть волосся пораховане. Не бійтеся: ви набагато цінніші за горобців.
8 Dico autem vobis: Omnis, quicumque confessus fuerit me coram hominibus, et Filius hominis confitebitur illum coram Angelis Dei:
Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими.
9 qui autem negaverit me coram hominibus, negabitur coram Angelis Dei.
Але того, хто зречеться Мене перед людьми, зрікусь і Я перед ангелами Божими.
10 Et omnis qui dicit verbum in Filium hominis, remittetur illi: ei autem, qui in Spiritum sanctum blasphemaverit, non remittetur.
Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься, але тому, хто богохульствує проти Святого Духа, не проститься.
11 Cum autem inducent vos in synagogas, et ad magistratus, et potestates, nolite soliciti esse qualiter, aut quid respondeatis, aut quid dicatis.
Коли поведуть вас на суд у синагоги, до керівників та до влад, не турбуйтеся про те, як вам відповідати й що говорити,
12 Spiritus enim sanctus docebit vos in ipsa hora quid oporteat vos dicere.
бо в той час Дух Святий навчить, що треба говорити.
13 Ait autem ei quidam de turba: Magister, dic fratri meo ut dividat mecum hereditatem.
Хтось із натовпу сказав Йому: ―Учителю, скажи моєму братові, щоб розділив зі мною спадщину.
14 At ille dixit ei: Homo, quis me constituit iudicem, aut divisorem super vos?
Він відповів: ―Чоловіче, хто поклав Мене суддею або посередником між вами?
15 Dixitque ad illos: Videte, et cavete ab omni avaritia: quia non in abundantia cuiusquam vita eius est ex his quae possidet.
Далі промовив до них: ―Дивіться уважно та стережіться всякої жадібності, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
16 Dixit autem similitudinem ad illos, dicens: Hominis cuiusdam divitis uberes fructus ager attulit:
[Ісус] розповів їм притчу: ―В одного заможного чоловіка гарно вродила земля.
17 et cogitabat intra se dicens: Quid faciam, quia non habeo quo congregem fructus meos?
І він почав міркувати, кажучи сам до себе: «Що мені робити? Немає куди зібрати мій врожай».
18 Et dixit: Hoc faciam: Destruam horrea mea, et maiora faciam: et illuc congregabo omnia, quae nata sunt mihi, et bona mea,
І сказав: «Ось що я зроблю: зруйную старі амбари та збудую більші, і в мене буде достатньо місця, щоби зібрати все зерно та все моє добро.
19 et dicam animae meae: Anima, habes multa bona posita in annos plurimos: requiesce, comede, bibe, epulare.
Тоді я скажу моїй душі: „Тепер у тебе багато добра на багато років! Відпочивай, їж, пий та веселися“».
20 Dixit autem illi Deus: Stulte, hac nocte animam tuam repetunt a te: quae autem parasti, cuius erunt?
Але Бог відповів: «Безумцю! Цієї ж ночі заберуть у тебе душу твою. Кому дістанеться те, що ти приготував?»
21 Sic est qui sibi thesaurizat, et non est in Deum dives.
Так станеться з кожним, хто збирає для себе й не багатіє в Бога.
22 Dixitque ad discipulos suos: Ideo dico vobis: Nolite soliciti esse animae vestrae quid manducetis: neque corpori quid induamini.
Потім Він промовив до своїх учнів: ―Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя – що будете їсти, ні про тіло – що будете вдягати.
23 Anima plus est quam esca, et corpus plus quam vestimentum.
Бо життя більше за їжу, а тіло – за одяг.
24 Considerate corvos quia non seminant, neque metunt, quibus non est cellarium, neque horreum, et Deus pascit illos. Quanto magis vos pluris estis illis?
Погляньте на воронів: вони не сіють і не жнуть, не мають скарбниць та амбарів, і все ж Бог їх годує. Наскільки ж ви цінніші за цих птахів!
25 Quis autem vestrum cogitando potest adiicere ad staturam suam cubitum unum?
І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч лікоть?
26 Si ergo neque quod minimum est potestis, quid de ceteris soliciti estis?
Якщо ви навіть і найменшого зробити не можете, чому турбуєтесь про інше?
27 Considerate lilia quomodo crescunt: non laborant, neque nent: dico autem vobis, nec Salomon in omni gloria sua vestiebatur sicut unum ex istis.
Подивіться, як ростуть лілії: вони не працюють і не прядуть. Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них.
28 Si autem foenum, quod hodie est in agro, et cras in clibanum mittitur, Deus sic vestit: quanto magis vos pusillae fidei?
Якщо ж Бог так одягає траву на полі, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, то наскільки краще Він одягне вас, маловіри?
29 Et vos nolite quaerere quid manducetis, aut quid bibatis: et nolite in sublime tolli:
Не шукайте, що вам їсти та пити, і не турбуйтеся про це.
30 haec enim omnia gentes mundi quaerunt. Pater autem vester scit quoniam his indigetis.
Бо все це язичники цього світу шукають, але ваш Отець знає, що потребуєте.
31 Verumtamen quaerite primum regnum Dei, et iustitiam eius: et haec omnia adiicientur vobis.
Краще шукайте Царства Його, а все це додасться вам.
32 Nolite timere pusillus grex, quia complacuit patri vestro dare vobis regnum.
Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш із радістю дає вам Царство.
33 Vendite quae possidetis, et date eleemosynam. Facite vobis sacculos, qui non veterascunt, thesaurum non deficientem in caelis: quo fur non appropriat, neque tinea corrumpit.
Продавайте майно ваше й давайте милостиню. Робіть собі гаманці, котрі не зношуються, – невичерпний скарб на небі, куди злодій не закрадається і де міль не точить.
34 Ubi enim thesaurus vester est, ibi et cor vestrum erit.
Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце.
35 Sint lumbi vestri praecincti, et lucernae ardentes in manibus vestris,
Будьте завжди готові – одяг підперезаний та світильник запалений.
36 et vos similes hominibus expectantibus dominum suum quando revertatur a nuptiis: ut, cum venerit, et pulsaverit, confestim aperiant ei.
Будьте подібні до людей, що чекають на повернення свого господаря з весілля, щоб, коли він прийде й постукає, негайно відчинити йому.
37 Beati servi illi, quos cum venerit dominus, invenerit vigilantes: amen dico vobis, quod praecinget se, et faciet illos discumbere, et transiens ministrabit illis.
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що вони пильнують. Істинно кажу вам: тоді він сам, підперезавшись, посадить їх за стіл та, підійшовши, буде служити їм.
38 Et si venerit in secunda vigilia, et si in tertia vigilia venerit, et ita invenerit, beati sunt servi illi.
І якщо він прийде о другій або о третій сторожі, блаженні ті, кого він знайде так само.
39 Hoc autem scitote, quoniam si sciret paterfamilias, qua hora fur veniret, vigilaret utique, et non sineret perfodi domum suam.
Тож знайте, що якби господар дому знав, о якій сторожі приходить злодій, він не дозволив би вдертися до свого дому.
40 Et vos estote parati: quia qua hora non putatis, Filius hominis veniet.
І ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте.
41 Ait autem et Petrus: Domine, ad nos dicis hanc parabolam: an et ad omnes?
Тоді Петро сказав: ―Господи, Ти говориш цю притчу нам чи всім?
42 Dixit autem Dominus: Quis, putas, est fidelis dispensator, et prudens, quem constituit Dominus supra familiam suam, ut det illis in tempore tritici mensuram?
Господь відповів: ―Хто вірний та розумний управитель, якого господар поставив над іншими своїми слугами, щоб давав їм їжу вчасно?
43 Beatus ille servus, quem cum venerit dominus, invenerit ita facientem.
Блаженний той раб, якого господар знайде, що він так робить.
44 Vere dico vobis, quoniam supra omnia, quae possidet, constituet illum.
Істинно кажу вам: він поставить його над усім своїм майном.
45 Quod si dixerit servus ille in corde suo: Moram facit dominus meus venire: et coeperit percutere servos, et ancillas, et edere, et bibere, et inebriari:
Але якщо той раб скаже у своєму серці: «Мій господар запізнюється!» – і почне бити слуг та служниць, їсти, пити та напиватись,
46 veniet dominus servi illius in die, qua non sperat, et hora, qua nescit, et dividet eum, partemque eius cum infidelibus ponet.
господар того раба прийде того дня, коли він не сподівається, і о тій годині, якої не знає. Він розітне його та призначить йому місце разом із невірними.
47 Ille autem servus, qui cognovit voluntatem domini sui, et non se praeparavit, et non facit secundum voluntatem eius, vapulabit multis:
Той раб, котрий знав волю господаря свого й не підготувався, ані не зробив того, чого господар бажав, буде сильно побитий.
48 qui autem non cognovit, et fecit digna, plagis vapulabit paucis. Omni autem, cui multum datum est, multum quaeretur ab eo: et cui commendaverunt multum, plus petent ab eo.
А той, хто, не знаючи, зробив щось достойне покарання, буде побитий менше. Від усякого, кому багато дано, багато вимагатимуть, і кому багато повірено, з того більше й спитають.
49 Ignem veni mittere in terram, et quid volo nisi ut accendatur?
Я прийшов кинути вогонь на землю, і як Я прагну, щоб він вже розгорівся!
50 Baptismo autem habeo baptizari: et quomodo coarctor usquedum perficiatur?
Я маю хреститися хрещенням, і як Мені важко, поки це не здійсниться.
51 Putatis quia pacem veni dare in terram? Non, dico vobis, sed separationem:
Ви вважаєте, що Я прийшов принести мир на землю? Ні, кажу вам, а розділення!
52 erunt enim ex hoc quinque in domo una divisi, tres in duos, et duo in tres
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділяться: троє проти двох, і двоє проти трьох.
53 dividentur: pater in filium, et filius in patrem suum, mater in filiam, et filia in matrem, socrus in nurum suam, et nurus in socrum suam.
Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти доньки й донька проти матері; свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи.
54 Dicebat autem et ad turbas: Cum videritis nubem orientem ab occasu, statim dicitis: Nimbus venit: et ita fit.
Він промовив до народу: ―Коли ви бачите хмару, яка здіймається на заході, то відразу кажете: «Буде дощ», і так стається.
55 Et cum austrum flantem, dicitis: Quia aestus erit: et fit.
А коли південний вітер віє, кажете: «Буде спека», і так стається.
56 Hypocritae faciem caeli, et terrae nostis probare: hoc autem tempus quomodo non probatis?
Лицеміри! Вигляд землі та неба вмієте розпізнавати, так чому ж цей час не розпізнаєте?
57 Quid autem et a vobis ipsis non iudicatis quod iustum est?
Чому ви самі не розсудите, що є справедливе?
58 Cum autem vadis cum adversario tuo ad principem, in via da operam liberari ab illo, ne forte trahat te ad iudicem, et iudex tradat te exactori, et exactor mittat te in carcerem.
Коли ти йдеш зі своїм супротивником до правителя, то доклади зусиль для того, щоб ще в дорозі примиритися з ним, аби він не повів тебе до суду, а суддя не віддав тебе до рук стражника, і стражник не кинув тебе до в’язниці.
59 Dico tibi, non exies inde, donec etiam novissimum minutum reddas.
Кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не заплатиш усе до останньої лепти.
