Corinthios Ii 8

1 Notam autem facimus vobis, fratres, gratiam Dei, quae data est in Ecclesiis Macedoniae:

Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,

2 quod in multo experimento tribulationis abundantia gaudii ipsorum fuit, et altissima paupertas eorum abundavit in divitias simplicitatis eorum:

що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;

3 quia secundum virtutem testimonium illis reddo, et supra virtutem voluntarii fuerunt,

бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —

4 cum multa exhortatione obsecrantes nos gratiam, et communicationem ministerii, quod fit in Sanctos.

із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.

5 Et non sicut speravimus, sed semetipsos dederunt primum Domino, deinde nobis per voluntatem Dei,

І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,

6 ita ut rogaremus Titum: ut quemadmodum coepit, ita et perficiat in vobis etiam gratiam istam.

щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло.

7 Sed sicut in omnibus abundatis fide, et sermone, et scientia, et omni solicitudine, insuper et charitate vestra in nos, ut et in hac gratia abundetis.

А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, — щоб збагачувались ви і в благода́ті оцій.

8 Non quasi imperans dico: sed per aliorum solicitudinem, etiam vestrae charitatis ingenium bonum comprobans.

Не кажу́ це, як нака́за, але́ пильністю інших досві́дчую щирість любови й вашої.

9 Scitis enim gratiam Domini nostri Iesu Christi, quoniam propter vos egenus factus est, cum esset dives, ut illius inopia vos divites essetis.

Бо ви знаєте благода́ть Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убо́зтвом.

10 Et consilium in hoc do: hoc enim vobis utile est, qui non solum facere, sed et velle coepistis ab anno priore:

І раду даю вам про це, бо це вам на пожи́ток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого ро́ку.

11 nunc vero et facto perficite: ut quemadmodum promptus est animus voluntatis, ita sit et perficiendi ex eo, quod habetis.

А тепер закінчі́ть роботу, щоб ви, як горли́во бажали, так і виконали б у міру можности.

12 Si enim voluntas prompta est, secundum id, quod habet, accepta est, non secundum id, quod non habet.

Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що́ хто має, а не з тим, чого хто не має.

13 Non enim ut aliis sit remissio, vobis autem tribulatio, sed ex aequalitate.

Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.

14 In praesenti tempore vestra abundantia illorum inopiam suppleat: ut et illorum abundantia vestrae inopiae sit supplementum, ut fiat aequalitas, sicut scriptum est:

Ча́су тепе́рішнього ваш достаток нехай неста́ткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш неста́ток, щоб рівність була́,

15 Qui multum non abundavit: et qui modicum, non minoravit.

як написано: „Хто мав багато, той не мав зайвини́, а хто мало, — не мав недостачі“.

16 Gratias autem Deo, qui dedit eandem solicitudinem pro vobis in corde Titi,

Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,

17 quoniam exhortationem quidem suscepit: sed cum solicitior esset, sua voluntate profectus est ad vos.

бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно.

18 Misimus etiam cum illo fratrem nostrum, cuius laus est in Evangelio per omnes Ecclesias:

А з ним ра́зом послали ми брата, якого по всіх Церква́х хвалять за Єва́нгелію,

19 non solum autem, sed et ordinatus est ab Ecclesiis comes peregrinationis nostrae in hanc gratiam, quae ministratur a nobis ad Domini gloriam, et destinatam voluntatem nostram:

і не тільки оце, але ви́браний був від Церко́в бути товаришем нашим у дорозі для благода́ті тієї, якій служимо ми на хвалу́ Само́го Господа,

20 devitantes hoc, ne quis nos vituperet in hac plenitudine, quae ministratur a nobis in Domini gloriam.

остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,

21 Providemus enim bona non solum coram Deo, sed etiam coram hominibus.

дба́ючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми́.

22 Misimus autem cum illis et fratrem nostrum, quem probavimus in multis saepe solicitum esse: nunc autem multo solicitiorem, confidentia multa in vos,

А ми з ними послали були́ брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьо́х, який ще пильніший тепер — через велике довір'я до вас.

23 sive pro Tito, qui est socius meus, et in vobis adiutor, sive fratres nostri, Apostoli Ecclesiarum, gloriae Christi.

Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!

24 Ostensionem ergo, quae est charitatis vestrae, et nostrae gloriae pro vobis, in illos ostendite in faciem Ecclesiarum.

Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!