Corinthios Ii 6
1 Adiuvantes autem exhortamur ne in vacuum gratiam Dei recipiatis.
Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.
2 Ait enim: Tempore accepto exaudivi te, et in die salutis adiuvi te. Ecce nunc tempus acceptabile, ecce nunc dies salutis.
(Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення.)
3 nemini dantes ullam offensionem, ut non vituperetur ministerium nostrum:
Ніякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє,
4 sed in omnibus exhibeamus nosmetipsos sicut Dei ministros in multa patientia, in tribulationibus, in necessitatibus, in angustiis,
а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тіснотах,
5 in plagis, in carceribus, in seditionibus, in laboribus, in vigiliis, in ieiuniis,
в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах,
6 in castitate, in scientia, in longanimitate, in suavitate, in Spiritu sancto, in charitate non ficta,
в чистоті, в знанню, в довготерпінню, в добрості, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній,
7 in verbo veritatis, in virtute Dei, per arma iustitiae a dextris, et a sinistris,
в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій,
8 per gloriam, et ignobilitatem, per infamiam, et bonam famam: ut seductores, et veraces, sicut qui ignoti, et cogniti:
славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві;
9 quasi morientes, et ecce vivimus: ut castigati, et non mortificati:
яко незнані, та познані; яко вмираючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані;
10 quasi tristes, semper autem gaudentes: sicut egentes, multos autem locupletantes: tamquam nihil habentes, et omnia possidentes.
яко сумні, а завсїди веселі, яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нічого немаючі, а все держучи.
11 Os nostrum patet ad vos, o Corinthii, cor nostrum dilatatum est.
Уста наші відкрились до вас, Коринтяне, - серця, наші розпросторились.
12 Non angustiamini in nobis: angustiamini autem in visceribus vestris:
Не стіснені ви в нас, а тїснитесь в утробах ваших.
13 eandem autem habentes remunerationem, tamquam filiis dico: dilatamini et vos.
Такою ж нагородою (кажу вам, як дїтям) розпросторітесь і ви.
14 Nolite iugum ducere cum infidelibus. Quae enim participatio iustitiae cum iniquitate? Aut quae societas luci ad tenebras?
Не ходіть у жадному ярмі з невірними, яке бо товаришуваннє праведности і беззаконня, і яка спільність сьвітла з темрявою?
15 Quae autem conventio Christi ad Belial? Aut quae pars fideli cum infideli?
Яка ж згода в Христа з Велиялом? або яка часть вірному з невірним?
16 Quis autem consensus templo Dei cum idolis? Vos enim estis templum Dei vivi, sicut dicit Deus: Quoniam inhabitabo in illis, et inambulabo inter eos, et ero illorum Deus, et ipsi erunt mihi populus.
І яка згода церкви Божої з ідолською? бо ви церква Бога живого, яко ж рече Бог: вселю ся в них, і ходити му; і буду їм Бог, а вони будуть менї люде.
17 Propter quod exite de medio eorum, et separamini, dicit Dominus, et immundum ne tetigeritis:
Тимже вийдіть із між них, і відлучіть ся, глаголе Господь, і до нечистого не приторкайтесь; і я прийму вас,
18 et ego recipiam vos: et ero vobis in patrem, et vos eritis mihi in filios, et filias, dicit Dominus omnipotens.
і буду вам за отця, а ви будете менї за синів і дочок, глаголе Господь Вседержитель.
