Corinthios Ii 5

1 Scimus enim quoniam si terrestris domus nostra huius habitationis dissolvatur, quod aedificationem ex Deo habemus, domum non manufactam, aeternam in caelis. (aiōnios g166)

Ми знаємо: навіть якщо наш земний намет буде знищено, ми маємо будівлю від Бога – нерукотворний вічний дім на небесах. (aiōnios g166)

2 Nam et in hoc ingemiscimus, habitationem nostram, quae de caelo est, superindui cupientes:

Адже в цьому [наметі] ми зітхаємо, прагнучи зодягнутися в наше небесне житло,

3 si tamen vestiti, non nudi inveniamur.

звісно, якщо, зодягнувшись, не будемо виявлені голими.

4 Nam et qui sumus in hoc tabernaculo, ingemiscimus gravati: eo quod nolumus expoliari, sed supervestiri, ut absorbeatur quod mortale est, a vita.

Перебуваючи в цьому наметі, ми обтяжені та зітхаємо не тому, що хочемо роздягнутися, а [тому, що хочемо] зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.

5 Qui autem efficit nos in hoc ipsum, Deus, qui dedit nobis pignus spiritus.

І Бог, Який підготував нас саме для цього, дав нам завдаток Духа.

6 Audentes igitur semper, scientes quoniam dum sumus in hoc corpore, peregrinamur a Domino:

Тож ми завжди впевнені та знаємо, що поки знаходимося в тілі, ми далеко від Господа,

7 (per fidem enim ambulamus, et non per speciem)

бо живемо згідно з вірою, а не згідно з тим, що бачимо.

8 audemus autem, et bonam voluntatem habemus magis peregrinari a corpore, et praesentes esse ad Dominum.

І все ж ми не втрачаємо мужності й хотіли б не бути вже в тілі, а оселитися з Господом.

9 Et ideo contendimus sive absentes, sive praesentes placere illi.

Тому ми й намагаємося бути Йому до вподоби, чи то перебуваємо вдома, чи то далеко від [нього].

10 Omnes enim nos manifestari oportet ante Tribunal Christi, ut referat unusquisque propria corporis, prout gessit, sive bonum, sive malum.

Бо всі ми маємо з’явитися перед престолом Христа, щоб кожен отримав відплату згідно з тим, що зробив, поки був у тілі – добро чи зло.

11 Scientes ergo timorem Domini hominibus suademus, Deo autem manifesti sumus. Spero autem et in conscientiis vestris manifestos nos esse.

Отже, знаючи, що таке страх Господній, ми переконуємо людей. А перед Богом ми відкриті, і сподіваюся, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.

12 Non iterum commendamus nos vobis, sed occasionem damus vobis gloriandi pro nobis: ut habeatis ad eos, qui in facie gloriantur, et non in corde.

Ми вам не рекомендуємо себе знову, а даємо вам можливість хвалитися нами, щоб ви могли відповісти тим, що вихваляються обличчям, а не серцем.

13 Sive enim mente excedimus, Deo: sive sobrii sumus, vobis.

Бо якщо ми зійшли з розуму, [то це] для Бога, а якщо ми при своєму розумі, [то це] для вас.

14 Charitas enim Christi urget nos: aestimantes hoc, quoniam si unus pro omnibus mortuus est, ergo omnes mortui sunt:

Адже любов Христа спонукає нас, бо ми вважаємо так: коли Один помер за всіх, то всі померли.

15 et pro omnibus mortuus est Christus: ut, et qui vivunt, iam non sibi vivant, sed ei, qui pro ipsis mortuus est et resurrexit.

І Він помер за всіх, щоб ті, хто живе, жили вже не для себе, а для Того, Хто помер і воскрес.

16 Itaque nos ex hoc neminem novimus secundum carnem. Et si cognovimus secundum carnem Christum: sed nunc iam non novimus.

Тому віднині ми нікого не знаємо з людської [точки зору]. Навіть якщо ми колись і знали Христа з людської [точки зору], то тепер більше [так] не знаємо.

17 Si qua ergo in Christo nova creatura, vetera transierunt: ecce facta sunt omnia nova.

Отже, коли хтось у Христі, [той] нове творіння. Давнє минуло. Ось усе стало новим!

18 Omnia autem ex Deo, qui nos reconciliavit sibi per Christum: et dedit nobis ministerium reconciliationis.

І все це від Бога, Який через Христа примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення.

19 quoniam quidem Deus erat in Christo mundum reconcilians sibi, non reputans illis delicta ipsorum, et posuit in nobis verbum reconciliationis.

Згідно з ним Бог був у Христі, примирив світ із Собою, не враховуючи [людям] їхніх проступків, і доручив нам [нести] Слово примирення.

20 Pro Christo ergo legatione fungimur, tamquam Deo exhortante per nos. Obsecramus pro Christo, reconciliamini Deo.

Отже, ми – посланці Христові, і тому наче Сам Бог просить через нас. Благаємо вас заради Христа: примиріться з Богом!

21 Eum, qui non noverat peccatum. pro nobis peccatum fecit, ut nos efficeremur iustitia Dei in ipso.

Того, Хто не пізнав гріха, Він зробив гріхом заради нас, щоб у Ньому ми стали Божою праведністю.