Iohannis I 4

1 Charissimi, nolite omni spiritui credere, sed probate spiritus si ex Deo sint: quoniam multi pseudoprophetae exierunt in mundum.

Любі, не вірте кожному духові, але перевіряйте духів, чи вони від Бога, тому що у світі з’явилося багато лжепророків.

2 in hoc cognoscitur spiritus Dei: omnis spiritus qui confitetur Iesum Christum in carne venisse, ex Deo est:

Так розпізнавайте Духа Бога: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов у тілі, є від Бога.

3 et omnis spiritus, qui solvit Iesum, ex Deo non est, et hic est Antichristus, de quo audistis quoniam venit, et nunc iam in mundo est.

А кожен дух, який не визнає Ісуса, не від Бога. Це [дух] антихриста, про якого ви чули, що наближається, і він вже у світі.

4 Vos ex Deo estis filioli, et vicistis eum, quoniam maior est qui in vobis est, quam qui in mundo.

Діточки, ви від Бога, і ви перемогли їх, бо Той, Хто у вас, величніший від того, хто у світі.

5 Ipsi de mundo sunt: ideo de mundo loquuntur, et mundus eos audit.

Лжепророки – від світу, тому те, про що вони говорять, є від світу, і світ їх слухає.

6 Nos ex Deo sumus. Qui novit Deum, audit nos: qui non est ex Deo, non audit nos: in hoc cognoscimus Spiritum veritatis, et spiritum erroris.

А ми від Бога, і хто знає Бога, слухає нас, а той, хто не від Бога, не слухає нас. Так ми розпізнаємо Духа правди й духа омани.

7 Charissimi, diligamus nos invicem: quia charitas ex Deo est. Et omnis, qui diligit, ex Deo natus est, et cognoscit Deum.

Любі, любімо одне одного, тому що любов є від Бога, і кожен, хто любить, народжений від Бога та знає Бога.

8 Qui non diligit, non novit Deum: quoniam Deus charitas est.

А хто не любить, не знає Бога, тому що Бог є любов.

9 In hoc apparuit charitas Dei in nobis, quoniam Filium suum unigenitum misit Deus in mundum, ut vivamus per eum.

Так явилася любов Божа до нас: Бог послав Свого Єдинородного Сина у світ, щоб ми жили через Нього.

10 In hoc est charitas: non quasi nos dilexerimus Deum, sed quoniam ipse prior dilexit nos, et misit Filium suum propitiationem pro peccatis nostris.

Любов полягає не в тому, що ми полюбили Бога, але в тому, що Бог полюбив нас і послав Свого Сина як жертву за наші гріхи.

11 Charissimi, si sic Deus dilexit nos: et nos debemus alterutrum diligere.

Любі, якщо Бог так полюбив нас, то й ми повинні любити одне одного.

12 Deum nemo vidit umquam. Si diligamus invicem, Deus in nobis manet, et charitas eius in nobis perfecta est.

Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо одне одного, Бог перебуває в нас, і Його любов у нас досконала.

13 In hoc cognoscimus quoniam in eo manemus, et ipse in nobis: quoniam de Spiritu sancto suo dedit nobis.

Так ми пізнаємо, що залишаємося в Бозі і Бог у нас, бо Він нам дав від Свого Духа.

14 Et nos vidimus, et testificamur quoniam Pater misit Filium suum Salvatorem mundi.

Ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина як Спасителя світу.

15 Quisquis confessus fuerit quoniam Iesus est Filius Dei, Deus in eo manet, et ipse in Deo.

Якщо хтось визнає, що Ісус – Божий Син, то Бог перебуває в ньому, а він – у Бозі.

16 Et nos cognovimus, et credidimus charitati, quam habet Deus in nobis. Deus charitas est: et qui manet in charitate, in Deo manet, et Deus in eo.

Ми пізнали й повірили в любов, яку Бог має до нас. Бог є любов, і хто перебуває в любові, перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому.

17 In hoc perfecta est charitas Dei nobiscum, ut fiduciam habeamus in die iudicii: quia sicut ille est, et nos sumus in hoc mundo.

Так любов удосконалюється в нас, щоб ми мали сміливість у День Суду, бо ми в цьому світі, як [Ісус].

18 Timor non est in charitate: sed perfecta charitas foras mittit timorem, quoniam timor poenam habet. qui autem timet, non est perfectus in charitate.

У любові немає страху. Навпаки, досконала любов викидає страх геть, тому що страх має [в собі] покарання, а хто боїться, ще не вдосконалений у любові.

19 Nos ergo diligamus Deum, quoniam Deus prior dilexit nos.

Ми любимо, тому що Бог перший полюбив нас.

20 Si quis dixerit quoniam diligo Deum, et fratrem suum oderit, mendax est. Qui enim non diligit fratrem suum quem vidit, Deum, quem non vidit, quomodo potest diligere?

Якщо хтось скаже: «Я люблю Бога», а брата свого ненавидить, той брехун, бо якщо не любить брата свого, якого бачить, не може любити Бога, Якого не бачить.

21 Et hoc mandatum habemus a Deo: ut qui diligit Deum, diligat et fratrem suum.

І це є заповідь, яку ми маємо від Бога: «Хто любить Бога, нехай любить і свого брата!».