Lucam 21
1 Respiciens autem vidit eos, qui mittebant munera sua in gazophylacium, divites.
Поглянувши ж добачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.
2 Vidit autem et quandam viduam pauperculam mittentem æra minuta duo.
Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.
3 Et dixit: Vere dico vobis, quia vidua hæc pauper, plus quam omnes misit.
І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:
4 Nam omnes hi ex abundanti sibi miserunt in munera Dei: hæc autem ex eo, quod deest illi, omnem victum suum, quem habuit, misit.
всі бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.
5 Et quibusdam dicentibus de templo quod bonis lapidibus, et donis ornatum esset, dixit:
І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:
6 Hæc, quæ videtis, venient dies, in quibus non relinquetur lapis super lapidem, qui non destruatur.
Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.
7 Interrogaverunt autem illum, dicentes: Præceptor, quando hæc erunt, et quod signum cum fieri incipient?
Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся?
8 Qui dixit: Videte ne seducamini: multi enim venient in nomine meo, dicentes quia ego sum: et tempus appropinquavit: nolite ergo ire post eos.
Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.
9 Cum autem audieritis prælia, et seditiones, nolite terreri: oportet primum hæc fieri, sed nondum statim finis.
Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.
10 Tunc dicebat illis: Surget gens contra gentem, et regnum adversus regnum.
Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,
11 Et terræmotus magni erunt per loca, et pestilentiæ, et fames, terroresque de cælo, et signa magna erunt.
і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.
12 Sed ante hæc omnia iniicient vobis manus suas, et persequentur tradentes in synagogas, et custodias, trahentes ad reges, et præsides propter nomen meum:
Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.
13 continget autem vobis in testimonium.
І станеть ж воно вам на сьвідкуваннє.
14 Ponite ergo in cordibus vestris non præmeditari quemadmodum respondeatis.
Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:
15 ego enim dabo vobis os, et sapientiam, cui non poterunt resistere, et contradicere omnes adversarii vestri.
я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.
16 Trademini autem a parentibus, et fratribus, et cognatis, et amicis, et morte afficient ex vobis:
Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.
17 et eritis odio omnibus propter nomen meum:
І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.
18 et capillus de capite vestro non peribit.
Та й волосина з голови вашої не загине.
19 In patientia vestra possidebitis animas vestras.
У терпінню вашому осягнїть душі ваші.
20 Cum autem videritis circumdari ab exercitu Ierusalem, tunc scitote quia appropinquavit desolatio eius:
Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.
21 tunc qui in Iudæa sunt, fugiant ad montes: et qui in medio eius, discedant: et qui in regionibus, non intrent in eam.
Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.
22 quia dies ultionis hi sunt, ut impleantur omnia, quæ scripta sunt.
Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.
23 Væ autem prægnantibus, et nutrientibus in illis diebus. erit enim pressura magna super terram, et ira populo huic.
Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.
24 Et cadent in ore gladii: et captivi ducentur in omnes Gentes. et Ierusalem calcabitur a Gentibus: donec impleantur tempora nationum.
І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.
25 Et erunt signa in sole, et luna, et stellis, et in terris pressura Gentium præ confusione sonitus maris, et fluctuum:
І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.
26 arescentibus hominibus præ timore, et expectatione, quæ supervenient universo orbi: nam virtutes cælorum movebuntur:
І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.
27 et tunc videbunt filium hominis venientem in nube cum potestate magna, et maiestate.
І тодї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.
28 His autem fieri incipientibus, respicite, et levate capita vestra: quoniam appropinquat redemptio vestra.
Як же почне се діятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.
29 Et dixit illis similitudinem: Videte ficulneam, et omnes arbores:
І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:
30 cum producunt iam ex se fructum, scitis quoniam prope est æstas.
Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.
31 Ita et vos cum videritis hæc fieri, scitote quoniam prope est regnum Dei.
Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.
32 Amen dico vobis, quia non præteribit generatio hæc, donec omnia fiant.
Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.
33 Cælum, et terra transibunt: verba autem mea non transibunt.
Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
34 Attendite autem vobis, ne forte graventur corda vestra in crapula, et ebrietate, et curis huius vitæ: et superveniat in vos repentina dies illa:
Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.
35 tamquam laqueus enim superveniet in omnes, qui sedent super faciem omnis terræ.
Бо, як сітка, впаде на всіх, що живуть на лицї всієї землі.
36 Vigilate itaque, omni tempore orantes, ut digni habeamini fugere ista omnia, quæ futura sunt, et stare ante Filium hominis.
Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.
37 Erat autem diebus docens in templo: noctibus vero exiens, morabatur in monte, qui vocatur Oliveti.
Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.
38 Et omnis populus manicabat ad eum in templo audire eum.
Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.
