Psalmorum 71
1 Psalmus David, Filiorum Ionadab, et priorum captivorum. In te Domine speravi, non confundar in æternum:
У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!
2 in iustitia tua libera me, et eripe me. Inclina ad me aurem tuam, et salva me.
У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.
3 Esto mihi in Deum protectorem, et in locum munitum: ut salvum me facias. Quoniam firmamentum meum, et refugium meum es tu.
Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.
4 Deus meus eripe me de manu peccatoris, et de manu contra legem agentis et iniqui:
Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.
5 Quoniam tu es patientia mea Domine: Domine spes mea a iuventute mea.
Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.
6 In te confirmatus sum ex utero: de ventre matris meæ tu es protector meus: In te cantatio mea semper:
На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!
7 tamquam prodigium factus sum multis: et tu adiutor fortis.
Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.
8 Repleatur os meum laude, ut cantem gloriam tuam: tota die magnitudinem tuam.
Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.
9 Ne proiicias me in tempore senectutis: cum defecerit virtus mea, ne derelinquas me.
Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.
10 Quia dixerunt inimici mei mihi: et qui custodiebant animam meam, consilium fecerunt in unum,
Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,
11 Dicentes: Deus dereliquit eum, persequimini, et comprehendite eum: quia non est qui eripiat.
кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»
12 Deus ne elongeris a me: Deus meus in auxilium meum respice.
Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!
13 Confundantur, et deficiant detrahentes animæ meæ: operiantur confusione, et pudore qui quærunt mala mihi.
Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.
14 Ego autem semper sperabo: et adiiciam super omnem laudem tuam.
А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.
15 Os meum annuntiabit iustitiam tuam: tota die salutare tuum. Quoniam non cognovi litteraturam,
Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!
16 introibo in potentias Domini: Domine, memorabor iustitiæ tuæ solius.
Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!
17 Deus docuisti me a iuventute mea: et usque nunc pronuntiabo mirabilia tua.
Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.
18 Et usque in senectam et senium: Deus ne derelinquas me, Donec annunciem brachium tuum generationi omni, quæ ventura est: Potentiam tuam,
Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.
19 et iustitiam tuam Deus usque in altissima, quæ fecisti magnalia: Deus quis similis tibi?
А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?
20 Quantas ostendisti mihi tribulationes multas, et malas: et conversus vivificasti me: et de abyssis terræ iterum reduxisti me:
Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.
21 Multiplicasti magnificentiam tuam: et conversus consolatus es me.
Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.
22 Nam et ego confitebor tibi in vasis psalmi veritatem tuam: Deus psallam tibi in cithara, Sanctus Israel.
Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!
23 Exultabunt labia mea cum cantavero tibi: et anima mea, quam redemisti.
Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,
24 Sed et lingua mea tota die meditabitur iustitiam tuam: cum confusi et reveriti fuerint qui quærunt mala mihi.
також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.
