Lucas 10
1 Are xbꞌantaj we jastaq riꞌ, ri Jesús xuꞌchaꞌ oxkꞌal lajuj utijoxelabꞌ, xuꞌtaq bꞌik pa e kakabꞌ pa taq ri tinimit ri xraj xebꞌe wi.
Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2 Kꞌa te riꞌ xubꞌij: Man e kꞌo ta kꞌi ajchakibꞌ chuyakik ronojel ri unimal ri xwachinik. Chita kꞌu che ri Ajawxel kuꞌtaq loq ajchakibꞌ pa ri uchak.
Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3 ¡Jix bꞌaꞌ! Qas chiwila na rumal kixintaq bꞌik jetaq ri chij chikixoꞌl kayoꞌt.
Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4 Mikꞌam bꞌik yakbꞌal irajil, xuqujeꞌ ixajabꞌ, man kixtakꞌiꞌ ta pa ri bꞌe chuyaꞌik rutzil uwach japachinaq.
Не носіть калитки, нї торбини, ні обувя, і нїкого в дорозі не витайте.
5 Are kixok pa jun ja, nabꞌe chibꞌij: “Jaꞌmaril pa we ja kꞌolibꞌal ri.”
У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6 We kꞌu kꞌo jun winaq taqal ri jaꞌmaril che pa ri ja kꞌolibꞌal, kayaꞌtaj riꞌ ri tewechibꞌal che. We maj, katzalij riꞌ ri tewechibꞌal iwukꞌ ix.
і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7 Chixkanaj kanoq pa ri ja riꞌ, chitijaꞌ xuqujeꞌ chiqumuj ri kakiya chiꞌwe, rumal cher ri ajchak taqal che chi katojik. Man xaq ta kixikꞌow pa jaljoj taq ja.
У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що в в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8 Are kixok pa jun tinimit, ri kixkꞌamawaꞌx wi, chitijaꞌ ri kakiya chiꞌwe.
І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед, вами,
9 Chiꞌkunaj ri yawabꞌibꞌ ri e kꞌo chilaꞌ, chibꞌij chike: “Ri ajawarem rech ri Dios xnaqajir loq.”
і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.
10 Are kꞌu man kixkꞌamawaꞌx taj pa jun tinimit, jix chibꞌij pa ri kꞌayibꞌal:
У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11 “Ri ulew ri xnakꞌiꞌ bꞌik pa qaqan, kaqatota kanoq, kꞌutbꞌal rech chi man xujikꞌamawaꞌj taj, naꞌtaj kꞌu chiꞌwe chi xnaqajir loq ri ajawarem rech ri Dios.”
І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12 Kinbꞌij kꞌu chiꞌwe che ri qꞌij riꞌ, kꞌo na ri kꞌaxkꞌolal ri kape pa kiwiꞌ we tinimit cho ri xpe puꞌwiꞌ ri tinimit Sodoma ojer.
Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
13 ¡Kꞌax iwe winaq ri kixel pa ri tinimit Corazín! ¡Kꞌax iwe winaq ri ix kꞌo pa ri tinimit Betsaida! We ta xbꞌan ri mayijabꞌal taq jastaq ri xbꞌan iwukꞌ pa ri tinimit Tiro xuqujeꞌ Sidón, rukꞌ oqꞌej ta waꞌ xkikꞌex kikꞌuꞌx ri winaq ri keꞌl chilaꞌ.
Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14 Rumal kꞌu waꞌ, katan wi ri kꞌaxkꞌolal ri kape na pa kiwiꞌ ri tinimit Tiro xuqujeꞌ Sidón cho ri kꞌaxkꞌolal ri kape na pa iwiꞌ ix.
Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, ніж вам.
15 Xuqujeꞌ ri ix winaq ri ix kꞌo pa ri tinimit Capernaúm, ¿teꞌq pa ikꞌuꞌx kixpaqabꞌax bꞌik pa ri kaj? Man je ta kꞌu riꞌ, kꞌa pa ri nimalaj jul ri maj ukꞌisik kixkꞌyaq wi bꞌik. (Hadēs g86)
І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся. (Hadēs g86)
16 Xapachin ri kixutatabꞌej, in riꞌ kinutatabꞌej, xapachin ri kaketzelaj iwach, in kinretzelaj. Xapachin kꞌu ri kinretzelaj in, karetzelaj ri xintaqow loq.
Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17 Rukꞌ kiꞌkotemal xetzalij loq ri oxkꞌal lajuj tijoxelabꞌ xkibꞌij: Ajawxel, pune are ri itzel taq uxlabꞌal kakimochꞌ kibꞌ pa ri bꞌiꞌ la.
І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18 Ri Jesús xubꞌij: In xinwil ri Itzel, je ri xubꞌan jun kayapaꞌ xtzaq loq cho ri kaj.
Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19 Jeꞌ, nuyoꞌm kwinem chiꞌwe kiꞌtakꞌaleꞌj kumatz xuqujeꞌ escorpión, xuqujeꞌ kichꞌek ri ukwinem ri kꞌulel, maj kabꞌanow kꞌax chiꞌwe.
Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
20 Pune jeriꞌ, man kikiꞌkotebꞌej taj are kakimochꞌ kibꞌ ri itzel taq uxlabꞌal chiꞌwach, xane are chikiꞌkotebꞌej chi tzꞌibꞌatal ri ibꞌiꞌ pa ri kaj.
Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21 Qas pa ri qꞌotaj riꞌ, ri Jesús xkiꞌkot pa ri Uxlabꞌixel, xubꞌij: Tataxel, ajawxel re ri kaj xuqujeꞌ ri ulew, xawaj la we jastaq riꞌ chikiwach ri achyabꞌ ri kꞌo ketaꞌmabꞌal, ri kꞌo kinoꞌjibꞌal, xkꞌut la chikiwach ri e winaq ri je ri e kꞌo nitzꞌ taq akꞌalabꞌ. Are waꞌ ri xrajawaj kuꞌx la, jeꞌ Tataxel.
Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.
22 Ri nuTat xujach pa nuqꞌabꞌ ronojel ri jastaq ri kꞌolik. Maj jun etaꞌmaninaq uwach ri alkꞌwaꞌlaxel, xwi ri tataxel. Maj xuqujeꞌ jun retaꞌm uwach ri Tataxel, xaq xwi ri alkꞌwaꞌlaxel, xuqujeꞌ ri winaq ri yaꞌtal bꞌe che rumal ri alkꞌwaꞌlaxel.
Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23 Ri Jesús xtzalqꞌomij kukꞌ ri utijoxelabꞌ, xubꞌij: Utz ke ri winaq ri kakil ri kiwil ix.
І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24 Kinbꞌij chiꞌwe e kꞌo qꞌalajisal taq utzij ri Dios xuqujeꞌ e taqanelabꞌ ojer, xkaj kil ronojel we kiwil ix kamik, man xkil ta kꞌut, xkaj xuqujeꞌ xkita we kita ix kamik, man xekwin ta kꞌu chutatabꞌexik.
глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25 Xopan kꞌu jun nimalaj etaꞌmanel rech ri taqanik are karaj kukoj jun kꞌaꞌmabꞌal che ri Jesús, xubꞌij che: ¿Ajtij, jas rajawaxik kinbꞌano kinwechabꞌej ri jun alik kꞌaslemal? (aiōnios g166)
І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу? (aiōnios g166)
26 Ri Jesús kꞌut xubꞌij che: ¿Jas kabꞌan chusolik rij ri tzꞌibꞌatal pa ri taqanik?
Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?
27 Ri achi etaꞌmanel rech ri taqanik xubꞌij: Chaloqꞌaj ri aDios rukꞌ ronojel awanimaꞌ, rukꞌ ronojel achuqꞌabꞌ, rukꞌ ronojel achomanik. Xuqujeꞌ chaloqꞌaj ri ajil tzꞌaqat jetaq ri kabꞌan chuloqꞌaxik awibꞌ at.
Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28 Ri Jesús xubꞌij: Utz xabꞌan che ubꞌixik, we kabꞌan ri xabꞌij, katkꞌasiꞌ na.
Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29 Are kꞌu karaj ri achi kuqꞌalajisaj ri rutzilal, xuta kꞌu che ri Jesús: ¿Jachin kꞌu riꞌ ri nukꞌul ja?
Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
30 Ri Jesús xubꞌij: Upetik jun achi pa Jerusalén, xulanem bꞌik rij pa ri tinimit Jericó. Xqaj kꞌu pa kiqꞌabꞌ eleqꞌomabꞌ, xkesaj kan ri ratzꞌyaq, xkichꞌay kanoq, jubꞌiqꞌ karaj kakamik are xkitzaq kanoq.
Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
31 Bꞌenaq kꞌu pa ri bꞌe riꞌ jun chꞌawenel cho ri Dios pa kiwiꞌ ri winaq. Are xrilo, xujelechꞌuj ubꞌe, kꞌa te riꞌ xusukꞌu, xeꞌek.
Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32 Xikꞌow xuqujeꞌ jun rijaꞌl ri Leví, are xril we achi, xujelechꞌuj xuqujeꞌ ri ubꞌe, xikꞌow bꞌik.
Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33 Bꞌenaq kꞌu jun achi aj Samaria pa ri bꞌe riꞌ. Are xril ri achi, xel ukꞌuꞌx che.
Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34 Xqebꞌ rukꞌ, xukunaj ri sokotajik rukꞌ vino xuqujeꞌ aceite rech olivo, xupiso, kꞌa te riꞌ xuya bꞌik puꞌwiꞌ ri ubꞌur, xukꞌam bꞌik pa jun ja chilaꞌ xuchajij wi.
і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35 Chukabꞌ qꞌij xuya kan kebꞌ saq taq pwaq che ri ajchoqꞌe ri ja warabꞌal, xubꞌij kan che: “Chajij la we achi riꞌ che la. We kꞌu kꞌo kusach na puꞌwiꞌ le xinya kan che la, kintoj che la are kintzalij loq.”
а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36 ¿Jachin chike we achyabꞌ riꞌ kabꞌij at chi xukꞌutu chi qas ukꞌulja we achi we xqaj pa kiqꞌabꞌ we eleqꞌomabꞌ?
Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37 Are ri achi ri xel ukꞌuꞌx che, xcha ri etaꞌmanel rech ri taqanik. Xubꞌij kꞌu ri Jesús che: Jat, jaꞌbꞌana jas ri xubꞌan we achi riꞌ.
Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Їди й ти чини так.
38 Are bꞌenaq ri Jesús pa ri bꞌe rachiꞌl ri utijoxelabꞌ xiꞌkꞌow bꞌik pa ri jun leꞌaj, kꞌo kꞌu jun ixoq ubꞌiꞌ Marta, xukꞌamawaꞌj ri Jesús cho ri rachoch.
Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село, жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39 Kꞌo kꞌu jun rachalal ubꞌiꞌ María xpetik, xultꞌuyul rukꞌ ri Jesús, xok chutatabꞌej ri tajin kubꞌij ri Jesús.
А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40 Are kꞌu ri Marta sibꞌalaj kel chꞌuꞌj rumal ronojel ri tajin kubꞌano. Xqebꞌ kꞌu rukꞌ ri Jesús xubꞌij che: Ajawxel, ¿la man kil la inuyoꞌm kan nutukel le wachalal cho le patanijik? Bꞌij la che kinutoꞌo.
Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41 Ri Jesús kꞌut xubꞌij che: Marta, Marta, sibꞌalaj kꞌaxirinaq awanimaꞌ rumal ri ukꞌiyal ri jastaq tajin kabꞌano.
Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42 Xa kꞌu jun jastaq ri qas sibꞌalaj rajawaxik ubꞌanik. Are kꞌu waꞌ xuchaꞌ ri María, maj kꞌu jun kesan che.
одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
