Ruku 11
1 Hagi mago zupa, Jisasi'a magokaziga mani'neno nunamu huvagaretegeno, amagema nentea disaipol ne'mo'a anage huno ome antahige'ne. Ramoka nunamuma hu'zana, Joni'ma amagema nentaza disaipol naga'ama huzami'neaza hunka rempi huramio huno antahige'ne.
І сталось, як Він молив ся на одному місці, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
2 Higeno Agra anage huno zamasami'ne, Nunamuma hanutma anage hiho, Tafatimoka Kagri Kagimo'a ruotge huno mesie. Kagri kumamo'a e'nie.
Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
3 Magoke magoke zage knafima nesuna ne'zana (bretia) neraminka,
Хлїб наш щоденний дай нам сьогодні.
4 kumitia apaserantegeta, tagranena anazanke huta miko kumima hurantesamokizmia atrezmantamneno. Hagi tatregeta reravataga zampina u'oframneno.
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
5 Huteno anante Jisasi'a anage huno zamasami'ne, Hagi magomoka roneka'amofontega kenage vunka, tagufa breti namitegena, henka nonahuna kamineno,
І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хліби,
6 na'ankure ronenimo'a afeteti eno emaninegena, ne'zama amisuazana omanenegena nehue hanankeno'a,
бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
7 nomofo agu'afinti ana ne'mo'a kenona anage hugahie. Ko kafa erigi'na mofavre'ni'ane, nagranena tafete mase'nonanki, mago'zana eri onkamigahuanki eme nazeri oraotio hugahie.
а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і діти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
8 Nagra neramasamue, nomofo agu'afima mani'nea ne'mo'a, arone'amo mani'neanagi otino agrira ne'zana omigahie. Hianagi na'ankure kazikazima hania zanku avesinesiama'a eri amigahie.
глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
9 Ana hu'negu Nagra neramasamue, antahigegeno, anazana kamino, hakesunka, kenka eri fore hugahane. Kafante vagre vagre hugeno, kafamo'a anagi kantegahie.
І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
10 Na'ankure antahigaza vahe'mo'za e'nerize. Hakraza vahe'mo'za, keza eri fore nehaze, kafante vagre vagre hanamokizmia, kafana anagi zmantegahie.
Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукав, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
11 Ina ne'mo amuno tamifintira, mofavre'amo'ma aganetenkeno nozamegu'ma antahigesigeno'a, nozamea omi osifavea eri amigahio?
У которого ж з вас, батьків, просити ме син хліба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
12 Hifi kokore amuku'ma antahigesigeno'a, amane segintave (Scorpion) amigahio?
Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
13 Hanki tamagra havizama nehzamota, tamagra antahinaze. Knare museza mofavretmia nezamize. Mago'ane monafi mani'nea Neramafa'a, Ruotge Avamuku'ma antahigaza vahera zamigahie!
Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, яв же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
14 Mago zupa ageruma eri tagane havi avamu mago ne'pinti Jisasi'a humegi atrene. Ana havi avamumo atineramigeno, kema nosia nemo'a agafa huno kea nehige'za, tusi'a veamo'za antri hu'naze.
І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
15 Hianagi mago'amo'za hu'za, havi hankromofo ugagota kvazmimofo Belsebuli hanavefi, Agra havi avamura hunente hu'naze.
Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.
16 Mago'amo'za rehe'za kenaku, agafa hu'za monafinti mago avame'za huraveri huo hu'za hankavetiza antahige'naze.
Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17 Hianagi Jisasi'a antahintahizmia negeno, anage huno zamasmi'ne, Mago rankumo amu'nompinti refko huno ha' orente arente haniana, taregamoke haviza hugaha'e. Mago nompi naga'moma amu'nompinti refkoma hanuno'a traka huno haviza hugahie.
Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе розділившись, пустіє; і господа - проти господи, падає.
18 Hagi Satama agra'a naga'ane amu'nompinti refko huno ha' orente arente haniana, nankna huno ana kuma'amo'a oti hankavetigahie? Tamantahimanegoana, na'ankure tamagra hutma, Belsebul ugagota havi hankromofo hanavefi, havi hankrora hunente hazazanku nehue.
Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, яв устоїть царство його? Бо кажете, що Ведьзевулом виганяю біси.
19 Hagi Nagra'ma ugagota havi hankromofo Belsebul hanavefima, havi hankroma huntesugeno'a, iza hanavefi tamagri'ma tamagema nentaza naga'mo'za hunentaze? E'ina hu'neankiza zamagra refko hurmantegahaze.
Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20 Hianagi Anumzamofo hanaveretima havi avamu hunentesuana, Anumzamofo kumamo'a ko tamagrite e'ne.
Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21 Hanave ne'moma kuma'ama kegava huno manisigeno'a, maka zama'amo'a mane so'e hugahie.
Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22 Hianagi mago hanavenentake ne'mo'ma ha' eme hunteno agateresuno'a, maka ati keve'ane, so'e zama'a erino ome refko hugahie.
Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.
23 Iza'o Nagranema nomanimo'a ha' renenante. Iza'o Nagrane emeritru nosimo'a repanini higeno nefre.
Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
24 Agru osu havi avamumo vahepinti atiramino vuteno, ti omane'nea kokampi nevuno, manigasahu kumaku hakeana onkeno anage hu'ne. Ete rukrahe hu'na ko'ma mani'no'a vahe'mofo agu'afi vanue nehuno,
Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
25 vuno ana nonte ome keana, nona harafi huno eri so'ehu fatgo hunte'ne.
І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
26 Anante ete vuno mago'a 7ni'a havi avu'ava agetereno nehia avamutmi ome zmavareno ege'za, ufre'za umani'naze. Hankino ana ne'mofona henka nomani'zamo'a, kote nomanizana agatereno havizantfa hu'ne.
Тоді йде та бере сім инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
27 Jisasi'a anage huno nehigeno, mago a'mo vea kevumofo amuno'zimifi mani'neno kezatino, amanage hu'ne, Negrera kaseganteno ami kami'nemo'a muse hugahie.
Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
28 Hianagi Jisasi'a kenona huno, Ana hu'neanagi Anumzamofo nanekema nentahino amagema nentemo, agatereno musena hugahie.
Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
29 Tusi'a vea krefamo'za mago'ane etruhu rama nehazageno, Jisasi'a agafa huno anage hu'ne, Ama knafi vahera havi vahe mani'ne'za avame'za kenaku nantahinegaze. Hianagi mago avame'za onkegahazanki, Jona avame zanke kegahaze.
Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
30 Na'ankure Ninive kumate vahe'mokizmire, Jona'a avame'za mani'neankna huno, Vahe'mofo Mofavremo enena anahukna huno menima mani'naza vahe'motarera huramaverina kegahaze.
Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
31 Anumzamo'ma vahe'ma refko huno keagama huzmantesia knarera, Sauti kaziga Siba kumateti Kuini a'mo'a otino, Anumzamo'ma keagama refkoma hanirera, ama knafi vahera keontahi vahe mani'naze huno keaga huzmantegahie. Na'ankure ana kuini amo'a afete'arega mani'neanagi, Solomoni knare antahintahi'a antahinaku e'ne. Hianagi antahiho, mago nera Solomonima agaterenea nera amuno tamifina mani'ne.
Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,
32 Anumzamo'ma vahe'ma refkoma hania knarera, Ninive vahe'mo'za oti'za ama knafi vahera keontahi vahe mani'naze hu'za keaga huzmantegahaze. Na'ankure Jona'ma hia kerera zamagu'a rukrehe hu'naze. Hanki keho, Jonama agaterenea nera amafi mani'ne. (Jona 3:4-10,1 Kin 10:1-13.)
Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.
33 Hagi vahe'mo'za tavira rekru hu'za oku'a antege, ekaeka kupina eririza refinotaze. Hianagi tavira tagiza tavima rekru hunte azotare antenesageno, remsa hu'nenige'za ufresaza vahe'mo'za kegahaze.
Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
34 Tamavurgamo'a tamavufgamofo tavire, tamavurgamo'ma keama nehanigeno'a, maka tamavufgamo'a masa hugahie. Hianagi haviza hanigeno'a maka tamavufgamo'a hani hugahie.
Сьвітло тїлу око; коли ж оце тїіо твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
35 Hanki tamagripima me'nea tavi'moma hanima huzankura, kva hiho.
Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36 E'ina hu'negu maka tamavufgafima msamoma avimatenenkeno'a, tamavufgafina hanina omnenena, maka tamavufgamo'a tavimoma hiaza huno remsa hu vagaregahie.
Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37 Jisasi'a ana kea huvagaretegeno, mago Farisi ne'mo'a huno, nagrane feru ne'zana eme no huno antahigegeno, vuno neza nenaza trate aza tununte (reclined) umanine.
Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.
38 Ana Farisi ne'mo'ma keama, zamagra Farisi vahe'mo'zama zamazama sesema hute'za nezama nenazaza osu, Jisasima nezama amne nenegeno'a, antri hu'ne.
Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39 Hianagi Ramo'a anage huno ana nera asami'ne, Tamagra Farisi vahe'motma kapune, pletinena amega sese nehaze. Hianagi tamagu'afina kumazafa zamo'ene, havi avu'avazamo avite'ne.
Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40 Tamagra negi vahe mani'naze, Agra amegama troma hu'nemo'a, agu'afinena trora osunefi?
Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41 Tamagrama erinenaza zama, muse nehutma tamagu'areti huta zamunte omane vahe'ma zamamisazana, tamagrira maka zantamimo'a agru hugahie.
Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42 Hianagi Farisi vahe'mota kva hiho! Na'ankure tamagra izane aruine, maka hozafinti mananentake ne'zana 10ni'a kevufinti, mago kevua refko huta nemizanagi, Anumzamofo fatgo avu'avazane, avesizamofona netreta, vahera so'e hunozmantaze.
Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.
43 Kva hiho Farisi vahe'motma! Na'ankure tamagra osi mono nontamimpi ugota trate mani'zanku tamavenesigetma, maketi kumatamimpi vahe'mo'za antahiramiza husgama huramantezankuke nehaze.
Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44 Tamagra Kva hiho! Fri vahe'mokizmi keri refiteankna huta mani'nage'za, vahe'mo'za ana agofetu ontahiza vano nehaze.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45 Kasegere ugagota hu'naza vahepinti mago'mo kenona anage hu'ne, Rempi hurami ne'moka, kagrama ama kema hanana, tagriku'ene huhaviza hurantane huno hu'ne.
Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.
46 Hianagi Jisasi'a amanage hu'ne, Kasegere ugagota hu'naza vahe'motmanena kva hiho. Na'ankure tamagra vahe'mokizmia tusi'a knaza zamizage'za kanagu hu'za eri'za nevazagetma, tamagra mago tamazankoa antetma knaza zmia e'norize.
Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47 Tamagra kva hiho! Na'ankure korapama neramagehozama zamahe'naza kasnampa vahe'mokizmia keri tamagra negafize.
Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
48 E'i ana avu'avazamofona, tamagra vahera zmaveri hutma, neramagehoma hu'neazankura knare hu'ne hutma nehaze. Na'ankure neramageho'za kasnampa vahera zamahe fri'nazagetma, tamagra kerizmia kafinentaze.
Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
49 E'i ana agafare, tamagri havi tamavu tamavazamofonku, Anumzamofo knare antahintahimofo kemo'enena huno, Nagra kasnampa vahe'ene, aposol nagara huzmantesugeno e'nagetma, mago'amokizmia zamahe nefritma, mago'amokizmia zamazeri haviza hugahaze hu'ne.
Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
50 E'ina hu'negu, mona mopama fore'ma hu'neregatima kasnampa vahe'ma zamahe'za korazmima eritagi atre'za e'naza zantera, nona hu'za meni gnafima mani'naza vahe'mo'za knazana erigahaze.
щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта кодлу сьому,
51 Abelima ahegeno korama'ama tagiraminereti eno, Kresramana vu itane ra mono nomofo amu'nompima Zekaraiama ahazageno, korama'ama tagitre'nea knarema ehanati'nea vahe'mokizmi koramofo nona'a, tamage ama knafi vahe'motare refko huno nona huramantegahie.
від крові Авєля аж до крові Захарії, що поліг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся, кодлу сьому.
52 Kasegere ugagota hu'naza vahe'motma kva hiho! Na'ankure antahi'zama eri ki nofira erinetretma, tamagra'a anampina unofreta, anampima ufrenaku'ma nehaza vahe'mokizmi kana rehi'za hunezmantaze.
Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
53 Jisasi'ma anama huteno'a, ananteti atreno nevige'za, kasegere ugagota hunaza vahe'mo'zane, Farisi vahe'mo'zanena agafa hu'za zamarimpa henente'za, rama'a zanku agenoka nehu'za,
Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
54 mago'a kema hanifinti azerinaza kanku hake'naze.
чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
