ルカの福音書 2
1 そのころ、全世界の住民登録をせよという勅令が、皇帝アウグストから出た。
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 これは、クレニオがシリヤの総督であったときの最初の住民登録であった。
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 それで、人々はみな、登録のために、それぞれ自分の町に向かって行った。
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 ヨセフもガリラヤの町ナザレから、ユダヤのベツレヘムというダビデの町へ上って行った。彼は、ダビデの家系であり血筋でもあったので、
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 身重になっているいいなずけの妻マリヤもいっしょに登録するためであった。
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 ところが、彼らがそこにいる間に、マリヤは月が満ちて、
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 男子の初子を産んだ。それで、布にくるんで、飼葉おけに寝かせた。宿屋には彼らのいる場所がなかったからである。
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 さて、この土地に、羊飼いたちが、野宿で夜番をしながら羊の群れを見守っていた。
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 すると、主の使いが彼らのところに来て、主の栄光が回りを照らしたので、彼らはひどく恐れた。
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 御使いは彼らに言った。「恐れることはありません。今、私はこの民全体のためのすばらしい喜びを知らせに来たのです。
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 きょうダビデの町で、あなたがたのために、救い主がお生まれになりました。この方こそ主キリストです。
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 あなたがたは、布にくるまって飼葉おけに寝ておられるみどりごを見つけます。これが、あなたがたのためのしるしです。」
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 すると、たちまち、その御使いといっしょに、多くの天の軍勢が現われて、神を賛美して言った。
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 「いと高き所に、栄光が、神にあるように。 地の上に、平和が、 御心にかなう人々にあるように。」
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 御使いたちが彼らを離れて天に帰ったとき、羊飼いたちは互いに話し合った。「さあ、ベツレヘムに行って、主が私たちに知らせてくださったこの出来事を見て来よう。」
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 そして急いで行って、マリヤとヨセフと、飼葉おけに寝ておられるみどりごとを捜し当てた。
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 それを見たとき、羊飼いたちは、この幼子について告げられたことを知らせた。
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 それを聞いた人たちはみな、羊飼いの話したことに驚いた。
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 しかしマリヤは、これらのことをすべて心に納めて、思いを巡らしていた。
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 羊飼いたちは、見聞きしたことが、全部御使いの話のとおりだったので、神をあがめ、賛美しながら帰って行った。
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 八日が満ちて幼子に割礼を施す日となり、幼子はイエスという名で呼ばれることになった。胎内に宿る前に御使いがつけた名である。
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 さて、モーセの律法による彼らのきよめの期間が満ちたとき、両親は幼子を主にささげるために、エルサレムへ連れて行った。
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 ――それは、主の律法に「母の胎を開く男子の初子は、すべて、主に聖別された者、と呼ばれなければならない。」と書いてあるとおりであった。――
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 また、主の律法に「山ばと一つがい、または、家ばとのひな二羽。」と定められたところに従って犠牲をささげるためであった。
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 そのとき、エルサレムにシメオンという人がいた。この人は正しい、敬虔な人で、イスラエルの慰められることを待ち望んでいた。聖霊が彼の上にとどまっておられた。
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 また、主のキリストを見るまでは、決して死なないと、聖霊のお告げを受けていた。
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 彼が御霊に感じて宮にはいると、幼子イエスを連れた両親が、その子のために律法の慣習を守るために、はいって来た。
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 すると、シメオンは幼子を腕に抱き、神をほめたたえて言った。
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 「主よ。今こそあなたは、あなたのしもべを、 みことばどおり、安らかに去らせてくださいます。
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 私の目があなたの御救いを見たからです。
бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 御救いはあなたが 万民の前に備えられたもので、
яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 異邦人を照らす啓示の光、 御民イスラエルの光栄です。」
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 父と母は、幼子についていろいろ語られる事に驚いた。
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 また、シメオンは両親を祝福し、母マリヤに言った。「ご覧なさい。この子は、イスラエルの多くの人が倒れ、また、立ち上がるために定められ、また、反対を受けるしるしとして定められています。
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 剣があなたの心さえも刺し貫くでしょう。それは多くの人の心の思いが現われるためです。」
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 また、アセル族のパヌエルの娘で女預言者のアンナという人がいた。この人は非常に年をとっていた。処女の時代のあと七年間、夫とともに住み、
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 その後やもめになり、八十四歳になっていた。そして宮を離れず、夜も昼も、断食と祈りをもって神に仕えていた。
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 ちょうどこのとき、彼女もそこにいて、神に感謝をささげ、そして、エルサレムの贖いを待ち望んでいるすべての人々に、この幼子のことを語った。
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 さて、彼らは主の律法による定めをすべて果たしたので、ガリラヤの自分たちの町ナザレに帰った。
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 幼子は成長し、強くなり、知恵に満ちて行った。神の恵みがその上にあった。
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 さて、イエスの両親は、過越の祭りには毎年エルサレムに行った。
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 イエスが十二歳になられたときも、両親は祭りの慣習に従って都へ上り、
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 祭りの期間を過ごしてから、帰路についたが、少年イエスはエルサレムにとどまっておられた。両親はそれに気づかなかった。
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 イエスが一行の中にいるものと思って、一日の道のりを行った。それから、親族や知人の中を捜し回ったが、
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 見つからなかったので、イエスを捜しながら、エルサレムまで引き返した。
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 そしてようやく三日の後に、イエスが宮で教師たちの真中にすわって、話を聞いたり質問したりしておられるのを見つけた。
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 聞いていた人々はみな、イエスの知恵と答えに驚いていた。
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 両親は彼を見て驚き、母は言った。「まあ、あなたはなぜ私たちにこんなことをしたのです。見なさい。父上も私も、心配してあなたを捜し回っていたのです。」
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 するとイエスは両親に言われた。「どうしてわたしをお捜しになったのですか。わたしが必ず自分の父の家にいることを、ご存じなかったのですか。」
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 しかし両親には、イエスの話されたことばの意味がわからなかった。
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 それからイエスは、いっしょに下って行かれ、ナザレに帰って、両親に仕えられた。母はこれらのことをみな、心に留めておいた。
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 イエスはますます知恵が進み、背たけも大きくなり、神と人とに愛された。
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
