ルカの福音書 1
1 私たちの間ですでに確信されている出来事については、初めからの目撃者で、みことばに仕える者となった人々が、私たちに伝えたそのとおりを、多くの人が記事にまとめて書き上げようと、すでに試みておりますので、
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 私も、すべてのことを初めから綿密に調べておりますから、あなたのために、順序を立てて書いて差し上げるのがよいと思います。尊敬するテオピロ殿。
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 それによって、すでに教えを受けられた事がらが正確な事実であることを、よくわかっていただきたいと存じます。
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 ユダヤの王ヘロデの時に、アビヤの組の者でザカリヤという祭司がいた。彼の妻はアロンの子孫で、名をエリサベツといった。
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 ふたりとも、神の御前に正しく、主のすべての戒めと定めを落度なく踏み行なっていた。
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 エリサベツは不妊の女だったので、彼らには子がなく、ふたりとももう年をとっていた。
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 さて、ザカリヤは、自分の組が当番で、神の御前に祭司の務めをしていたが、
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 祭司職の習慣によって、くじを引いたところ、主の神殿にはいって香をたくことになった。
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 彼が香をたく間、大ぜいの民はみな、外で祈っていた。
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 ところが、主の使いが彼に現われて、香壇の右に立った。
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 これを見たザカリヤは不安を覚え、恐怖に襲われたが、
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 御使いは彼に言った。「こわがることはない。ザカリヤ。あなたの願いが聞かれたのです。あなたの妻エリサベツは男の子を産みます。名をヨハネとつけなさい。
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 その子はあなたにとって喜びとなり楽しみとなり、多くの人もその誕生を喜びます。
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 彼は主の御前にすぐれた者となるからです。彼は、ぶどう酒も強い酒も飲まず、まだ母の胎内にあるときから聖霊に満たされ、
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 そしてイスラエルの多くの子らを、彼らの神である主に立ち返らせます。
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 彼こそ、エリヤの霊と力で主の前ぶれをし、父たちの心を子どもたちに向けさせ、逆らう者を義人の心に立ち戻らせ、こうして、整えられた民を主のために用意するのです。」
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 そこで、ザカリヤは御使いに言った。「私は何によってそれを知ることができましょうか。私ももう年寄りですし、妻も年をとっております。」
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 御使いは答えて言った。「私は神の御前に立つガブリエルです。あなたに話をし、この喜びのおとずれを伝えるように遣わされているのです。
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 ですから、見なさい。これらのことが起こる日までは、あなたは、おしになって、ものが言えなくなります。私のことばを信じなかったからです。私のことばは、その時が来れば実現します。」
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 人々はザカリヤを待っていたが、神殿であまり暇取るので不思議に思った。
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 やがて彼は出て来たが、人々に話をすることができなかった。それで、彼は神殿で幻を見たのだとわかった。ザカリヤは、彼らに合図を続けるだけで、おしのままであった。
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 やがて、務めの期間が終わったので、彼は自分の家に帰った。
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 その後、妻エリサベツはみごもり、五か月の間引きこもって、こう言った。
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 「主は、人中で私の恥を取り除こうと心にかけられ、今、私をこのようにしてくださいました。」
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 ところで、その六か月目に、御使いガブリエルが、神から遣わされてガリラヤのナザレという町のひとりの処女のところに来た。
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 この処女は、ダビデの家系のヨセフという人のいいなずけで、名をマリヤといった。
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 御使いは、はいって来ると、マリヤに言った。「おめでとう、恵まれた方。主があなたとともにおられます。」
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 しかし、マリヤはこのことばに、ひどくとまどって、これはいったい何のあいさつかと考え込んだ。
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 すると御使いが言った。「こわがることはない。マリヤ。あなたは神から恵みを受けたのです。
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 ご覧なさい。あなたはみごもって、男の子を産みます。名をイエスとつけなさい。
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 その子はすぐれた者となり、いと高き方の子と呼ばれます。また、神である主は彼にその父ダビデの王位をお与えになります。
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 そこで、マリヤは御使いに言った。「どうしてそのようなことになりえましょう。私はまだ男の人を知りませんのに。」
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 御使いは答えて言った。「聖霊があなたの上に臨み、いと高き方の力があなたをおおいます。それゆえ、生まれる者は、聖なる者、神の子と呼ばれます。
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 ご覧なさい。あなたの親類のエリサベツも、あの年になって男の子を宿しています。不妊の女といわれていた人なのに、今はもう六か月です。
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 神にとって不可能なことは一つもありません。」
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 マリヤは言った。「ほんとうに、私は主のはしためです。どうぞ、あなたのおことばどおりこの身になりますように。」こうして御使いは彼女から去って行った。
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 そのころ、マリヤは立って、山地にあるユダの町に急いだ。
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 そしてザカリヤの家に行って、エリサベツにあいさつした。
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 エリサベツがマリヤのあいさつを聞いたとき、子が胎内でおどり、エリサベツは聖霊に満たされた。
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 そして大声をあげて言った。「あなたは女の中の祝福された方。あなたの胎の実も祝福されています。
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 私の主の母が私のところに来られるとは、何ということでしょう。
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 ほんとうに、あなたのあいさつの声が私の耳にはいったとき、私の胎内で子どもが喜んでおどりました。
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 主によって語られたことは必ず実現すると信じきった人は、何と幸いなことでしょう。」
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 マリヤは言った。 「わがたましいは主をあがめ、
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 わが霊は、わが救い主なる神を喜びたたえます。
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 主はこの卑しいはしために 目を留めてくださったからです。 ほんとうに、これから後、どの時代の人々も、 私をしあわせ者と思うでしょう。
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 力ある方が、 私に大きなことをしてくださいました。 その御名はきよく、
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 そのあわれみは、主を恐れかしこむ者に、 代々にわたって及びます。
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 主は、御腕をもって力強いわざをなし、 心の思いの高ぶっている者を追い散らし、
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 権力ある者を王位から引き降ろされます。 低い者を高く引き上げ、
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 飢えた者を良いもので満ち足らせ、 富む者を何も持たせないで追い返されました。
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 主はそのあわれみをいつまでも忘れないで、 そのしもべイスラエルをお助けになりました。
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 マリヤは三か月ほどエリサベツと暮らして、家に帰った。
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 さて月が満ちて、エリサベツは男の子を産んだ。
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 近所の人々や親族は、主がエリサベツに大きなあわれみをおかけになったと聞いて、彼女とともに喜んだ。
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 さて八日目に、人々は幼子に割礼するためにやって来て、幼子を父の名にちなんでザカリヤと名づけようとしたが、
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 母は答えて、「いいえ、そうではなくて、ヨハネという名にしなければなりません。」と言った。
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 彼らは彼女に、「あなたの親族にはそのような名の人はひとりもいません。」と言った。
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 そして、身振りで父親に合図して、幼子に何という名をつけるつもりかと尋ねた。
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 すると、彼は書き板を持って来させて、「彼の名はヨハネ。」と書いたので、人々はみな驚いた。
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 すると、たちどころに、彼の口が開け、舌は解け、ものが言えるようになって神をほめたたえた。
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 そして、近所の人々はみな恐れた。さらにこれらのことの一部始終が、ユダヤの山地全体にも語り伝えられて行った。
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 聞いた人々はみな、それを心にとどめて、「いったいこの子は何になるのでしょう。」と言った。主の御手が彼とともにあったからである。
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 さて父ザカリヤは、聖霊に満たされて、預言して言った。
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 「ほめたたえよ。イスラエルの神である主を。 主はその民を顧みて、贖いをなし、
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 救いの角を、われらのために、 しもべダビデの家に立てられた。
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 この救いはわれらの敵からの、 すべてわれらを憎む者の手からの救いである。
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 主はわれらの父祖たちにあわれみを施し、 その聖なる契約を、
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 われらの父アブラハムに誓われた誓いを覚えて、
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 われらを敵の手から救い出し、 われらの生涯のすべての日に、 きよく、正しく、 恐れなく、主の御前に仕えることを許される。
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 幼子よ。あなたもまた、 いと高き方の預言者と呼ばれよう。 主の御前に先立って行き、その道を備え、
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 神の民に、罪の赦しによる 救いの知識を与えるためである。
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 これはわれらの神の深いあわれみによる。 そのあわれみにより、 日の出がいと高き所からわれらを訪れ、
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 暗黒と死の陰にすわる者たちを照らし、 われらの足を平和の道に導く。」
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 さて、幼子は成長し、その霊は強くなり、イスラエルの民の前に公に出現する日まで荒野にいた。
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
