マタイの福音書 25
1 このとき天國は、燈火を執りて新郎を迎へに出づる、十 人の處女に比ふべし。
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 その中の五 人は愚にして五 人は慧し。
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 愚なる者は燈火をとりて油を携へず、
Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 慧きものは油を器に入れて燈火とともに携へたり。
А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 新郎 遲かりしかば、皆まどろみて寢ぬ。
А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 夜半に「やよ、新郎なるぞ、出で迎へよ」と呼はる聲す。
А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 ここに處女みな起きてその燈火を整へたるに、
Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 愚なる者は慧きものに言ふ「なんぢらの油を分けあたへよ、我らの燈火きゆるなり」
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 慧きもの答へて言ふ「恐らくは我らと汝らとに足るまじ、寧ろ賣るものに往きて己がために買へ」
Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 彼ら買はんとて往きたる間に新郎きたりたれば、備へをりし者どもは彼とともに婚筵にいり、而して門は閉されたり。
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 その後かの他の處女ども來りて「主よ、主よ、われらの爲にひらき給へ」と言ひしに、
А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 答へて「まことに汝らに告ぐ、我は汝らを知らず」と言へり。
Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 されば目を覺しをれ、汝らは其の日その時を知らざるなり。
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 また或 人とほく旅立せんとして、其の僕どもを呼び、之に己が所有を預くるが如し。
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 各人の能力に應じて、或 者には五タラント、或 者には二タラント、或 者には一タラントを與へ置きて旅立せり。
І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 五タラントを受けし者は、直ちに往き、之をはたらかせて他に五タラントを贏け、
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 二タラントを受けし者も同じく他に二タラントを贏く。
Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 然るに一タラントを受けし者は、往きて地を掘り、その主人の銀をかくし置けり。
А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 久しうして後この僕どもの主人きたりて彼らと計算したるに、
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 五タラントを受けし者は他に五タラントを持ちきたりて言ふ「主よ、なんぢ我に五タラントを預けたりしが、視よ、他に五タラントを贏けたり」
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 主人いふ「宜いかな、善かつ忠なる僕、なんぢは僅なる物に忠なりき。我なんぢに多くの物を掌どらせん、汝の主人の勸喜に入れ」
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 二タラントを受けし者も來りて言ふ「主よ、なんぢ我に二タラントを預けたりしが、視よ、他に二タラントを贏けたり」
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 主人いふ「宜いかな、善かつ忠なる僕、なんぢは僅なる物に忠なりき。我なんぢに多くの物を掌どらせん、汝の主人の勸喜にいれ」
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 また一タラントを受けし者もきたりて言ふ「主よ、我はなんぢの嚴しき人にて、播かぬ處より刈り、散らさぬ處より斂むることを知るゆゑに、
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 懼れてゆき、汝のタラントを地に藏しおけり。視よ、汝はなんぢの物を得たり」
І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 主人こたへて言ふ「惡しくかつ惰れる僕、わが播かぬ處より刈り、散さぬ處より斂むることを知るか。
І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 さらば我が銀を銀行にあづけ置くべかりしなり、我きたりて利子とともに我が物をうけ取りしものを。
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 されば彼のタラントを取りて十タラントを有てる人に與へよ。
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 すべて有てる人は、與へられて愈々 豐ならん。されど有たぬ者は、その有てる物をも取らるべし。
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 而して此の無 益なる僕を外の暗黒に逐ひいだせ、其處にて哀哭・切齒することあらん」
А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 人の子その榮光をもて、もろもろの御使を率ゐきたる時、その榮光の座位に坐せん。
Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 かくてその前にもろもろの國人あつめられん、之を別つこと牧羊者が羊と山羊とを別つ如くして、
І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 羊をその右に、山羊をその左におかん。
І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 ここに王その右にをる者どもに言はん「わが父に祝せられたる者よ、來りて世の創より汝 等のために備へられたる國を嗣げ。
Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 なんぢら我が飢ゑしときに食はせ、渇きしときに飮ませ、旅人なりし時に宿らせ、
Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 裸なりしときに衣せ、病みしときに訪ひ、獄に在りしときに來りたればなり」
Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 ここに、正しき者ら答へて言はん「主よ、何時なんぢの飢ゑしを見て食はせ、渇きしを見て飮ませし。
Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 何時なんぢの旅人なりしを見て宿らせ、裸なりしを見て衣せし。
Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 何時なんぢの病みまた獄に在りしを見て、汝にいたりし」
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 王こたへて言はん「まことに汝らに告ぐ、わが兄弟なる此 等のいと小き者の一人になしたるは、即ち我に爲したるなり」
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
42 なんぢら我が飢ゑしときに食はせず、渇きしときに飮ませず、
Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 旅人なりしときに宿らせず、裸なりしときに衣せず、病みまた獄にありしときに訪はざればなり」
мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 ここに彼らも答へて言はん「主よ、いつ汝の飢ゑ、或は渇き、或は旅人、あるひは裸、あるひは病み、或は獄に在りしを見て事へざりし」
Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 ここに王こたへて言はん「誠になんぢらに告ぐ、此 等のいと小きものの一人に爲さざりしは、即ち我になさざりしなり」と。
Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
