Salmi 81
1 Per il Capo de’ musici. Sulla Ghittea. Salmo di Asaf. Cantate con gioia a Dio nostra forza; mandate grida di allegrezza all’Iddio di Giacobbe!
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Intonate un salmo e fate risonare il cembalo, l’arpa deliziosa, col saltèro.
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Sonate la tromba alla nuova luna, alla luna piena, al giorno della nostra festa.
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Poiché questo è uno statuto per Israele, una legge dell’Iddio di Giacobbe.
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Egli lo stabilì come una testimonianza in Giuseppe, quando uscì contro il paese d’Egitto. Io udii allora il linguaggio di uno che m’era ignoto:
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 O Israele, io sottrassi le tue spalle ai pesi, le tue mani han lasciato le corbe.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 Nella distretta gridasti a me ed io ti liberai; ti risposi nascosto in mezzo ai tuoni, ti provai alle acque di Meriba. (Sela)
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Ascolta, o popolo mio, ed io ti darò degli ammonimenti; o Israele, volessi tu pure ascoltarmi!
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 Non vi sia nel mezzo di te alcun dio straniero, e non adorare alcun dio forestiero:
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Io sono l’Eterno, l’Iddio tuo, che ti fece risalire dal paese d’Egitto; allarga la tua bocca, ed io l’empirò.
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Ma il mio popolo non ha ascoltato la mia voce, e Israele non mi ha ubbidito.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 Ond’io li abbandonai alla durezza del cuor loro, perché camminassero secondo i loro consigli.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 Oh se il mio popolo volesse ascoltarmi, se Israele volesse camminar nelle mie vie!
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 Tosto farei piegare i loro nemici, e rivolgerei la mia mano contro i loro avversari.
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Quelli che odiano l’Eterno dovrebbero sottomettersi a lui, ma la loro durata sarebbe in perpetuo.
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Io li nutrirei del fior di frumento, e li sazierei di miele stillante dalla roccia.
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
