Salmi 50

1 Salmo di Asaf. Il Potente, Iddio, l’Eterno ha parlato e ha convocato la terra dal sol levante al ponente.

Псалом Асафів.

2 Da Sion, perfetta in bellezza, Dio è apparso nel suo fulgore.

Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

3 L’Iddio nostro viene e non se ne starà cheto; lo precede un fuoco divorante, lo circonda una fiera tempesta.

Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

4 Egli chiama i cieli di sopra e la terra per assistere al giudicio del suo popolo:

Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

5 Adunatemi, dice, i miei fedeli che han fatto meco un patto mediante sacrifizio.

„Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

6 E i cieli proclameranno la sua giustizia; perché Dio stesso sta per giudicare. (Sela)

І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)

7 Ascolta, popolo mio, ed io parlerò; ascolta, o Israele, e io ti farò le mie rimostranze. Io sono Iddio, l’Iddio tuo.

„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

8 Io non ti riprenderò a motivo de’ tuoi sacrifizi; i tuoi olocausti stanno dinanzi a me del continuo.

Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

9 Io non prenderò giovenchi dalla tua casa né becchi dai tuoi ovili;

не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

10 perché mie son tutte le bestie della foresta, mio è il bestiame ch’è per i monti a migliaia.

бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

11 Io conosco tutti gli uccelli del monti, e quel che si muove per la campagna è a mia disposizione.

Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

12 Se avessi fame, non te lo direi, perché il mondo, con tutto quel che contiene, è mio.

Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

13 Mangio io carne di tori, o bevo io sangue di becchi?

Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

14 Offri a Dio il sacrifizio della lode, e paga all’Altissimo i tuoi voti;

Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

15 e invocami nel giorno della distretta: io te ne trarrò fuori, e tu mi glorificherai.

і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

16 Ma quanto all’empio, Iddio gli dice: Spetta egli a te di parlar de’ miei statuti, e di aver sulle labbra il mio patto?

А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

17 A te che odii la correzione e ti getti dietro alle spalle le mie parole?

Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

18 Se vedi un ladro, tu ti diletti nella sua compagnia, e sei il socio degli adulteri.

Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

19 Tu abbandoni la tua bocca al male, e la tua lingua intesse frodi.

Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

20 Tu siedi e parli contro il tuo fratello, tu diffami il figlio di tua madre.

Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

21 Tu hai fatto queste cose, ed io mi son taciuto, e tu hai pensato ch’io fossi del tutto come te; ma io ti riprenderò, e ti metterò tutto davanti agli occhi.

Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

22 Deh, intendete questo, voi che dimenticate Iddio; che talora io non vi dilanii e non vi sia chi vi liberi.

Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

23 Chi mi offre il sacrifizio della lode mi glorifica, e a chi regola bene la sua condotta, io farò vedere la salvezza di Dio.

Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“