Salmi 22

1 Per il Capo de’ musici. Su “Cerva dell’aurora”. Salmo di Davide. Dio mio, Dio mio, perché mi hai abbandonato? Perché te ne stai lontano, senza soccorrermi, senza dare ascolto alle parole del mio gemito?

Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!

2 Dio mio, io grido di giorno, e tu non rispondi; di notte ancora, e non ho posa alcuna.

Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!

3 Eppur tu sei il Santo, che siedi circondato dalle lodi d’Israele.

Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!

4 I nostri padri confidarono in te; confidarono e tu li liberasti.

На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.

5 Gridarono a te, e furon salvati; confidarono in te, e non furon confusi.

До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.

6 Ma io sono un verme e non un uomo; il vituperio degli uomini, e lo sprezzato dal popolo.

А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.

7 Chiunque mi vede si fa beffe di me; allunga il labbro, scuote il capo, dicendo:

Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!

8 Ei si rimette nell’Eterno; lo liberi dunque; lo salvi, poiché lo gradisce!

„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“

9 Sì, tu sei quello che m’hai tratto dal seno materno; m’hai fatto riposar fidente sulle mammelle di mia madre.

Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!

10 A te fui affidato fin dalla mia nascita, tu sei il mio Dio fin dal seno di mia madre.

На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!

11 Non t’allontanare da me, perché l’angoscia è vicina, e non v’è alcuno che m’aiuti.

Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!

12 Grandi tori m’han circondato; potenti tori di Basan m’hanno attorniato;

Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,

13 apron la loro gola contro a me, come un leone rapace e ruggente.

на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!

14 Io son come acqua che si sparge, e tutte le mie ossa si sconnettono; il mio cuore è come la cera, si strugge in mezzo alle mie viscere.

Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.

15 Il mio vigore s’inaridisce come terra cotta, e la lingua mi s’attacca al palato; tu m’hai posto nella polvere della morte.

Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.

16 Poiché cani m’han circondato; uno stuolo di malfattori m’ha attorniato; m’hanno forato le mani e i piedi.

Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.

17 Posso contare tutte le mie ossa. Essi mi guardano e m’osservano;

Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!

18 spartiscon fra loro i miei vestimenti e tirano a sorte la mia veste.

Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.

19 Tu dunque, o Eterno, non allontanarti, tu che sei la mia forza, t’affretta a soccorrermi.

А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!

20 Libera l’anima mia dalla spada, l’unica mia, dalla zampa del cane;

Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!

21 salvami dalla gola del leone. Tu mi risponderai liberandomi dalle corna dei bufali.

Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.

22 Io annunzierò il tuo nome ai miei fratelli, ti loderò in mezzo all’assemblea.

Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!

23 O voi che temete l’Eterno, lodatelo! Glorificatelo voi, tutta la progenie di Giacobbe, e voi tutta la progenie d’Israele, abbiate timor di lui!

Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,

24 Poich’egli non ha sprezzata né disdegnata l’afflizione dell’afflitto, e non ha nascosta la sua faccia da lui; ma quand’ha gridato a lui, ei l’ha esaudito.

бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!

25 Tu sei l’argomento della mia lode nella grande assemblea; io adempirò i miei voti in presenza di quelli che ti temono.

Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —

26 Gli umili mangeranno e saranno saziati; quei che cercano l’Eterno lo loderanno; il loro cuore vivrà in perpetuo.

будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27 Tutte le estremità della terra si ricorderan dell’Eterno e si convertiranno a lui; e tutte le famiglie delle nazioni adoreranno nel tuo cospetto.

Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,

28 Poiché all’Eterno appartiene il regno, ed egli signoreggia sulle nazioni.

бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!

29 Tutti gli opulenti della terra mangeranno e adoreranno; tutti quelli che scendon nella polvere e non possono mantenersi in vita s’inchineranno dinanzi a lui.

Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!

30 La posterità lo servirà; si parlerà del Signore alla ventura generazione.

Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.

31 Essi verranno e proclameranno la sua giustizia, al popolo che nascerà diranno come egli ha operato.

При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!