Salmi 119
1 Beati quelli che sono integri nelle loro vie, che camminano secondo la legge dell’Eterno.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Beati quelli che osservano le sue testimonianze, che lo cercano con tutto il cuore,
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 ed anche non operano iniquità, ma camminano nelle sue vie.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Tu hai ordinato i tuoi precetti perché siano osservati con cura.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Oh siano le mie vie dirette all’osservanza dei tuoi statuti!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Allora non sarò svergognato quando considererò tutti i tuoi comandamenti.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Io ti celebrerò con dirittura di cuore, quando avrò imparato i tuoi giusti decreti.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Io osserverò i tuoi statuti, non abbandonarmi del tutto.
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 Come renderà il giovane la sua via pura? Col badare ad essa secondo la tua parola.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Io ti ho cercato con tutto il mio cuore; non lasciarmi deviare dai tuoi comandamenti.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 Io ho riposto la tua parola nel mio cuore per non peccare contro di te.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Tu sei benedetto, o Eterno; insegnami i tuoi statuti.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Ho raccontato con le mie labbra tutti i giudizi della tua bocca.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Io gioisco nella via delle tue testimonianze, come se possedessi tutte le ricchezze.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Io mediterò sui tuoi precetti e considerò i tuoi sentieri.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 Io mi diletterò nei tuoi statuti, non dimenticherò la tua parola.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Fa’ del bene al tuo servitore perché io viva ed osservi la tua parola.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Apri gli occhi miei ond’io contempli le maraviglie della tua legge.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Io sono un forestiero sulla terra; non mi nascondere i tuoi comandamenti.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 L’anima mia si strugge dalla brama che ha dei tuoi giudizi in ogni tempo.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Tu sgridi i superbi, i maledetti, che deviano dai tuoi comandamenti.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Togli di sopra a me il vituperio e lo sprezzo, perché io ho osservato le tue testimonianze.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Anche quando i principi siedono e parlano contro di me, il tuo servitore medita i tuoi statuti.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Sì, le tue testimonianze sono il mio diletto e i miei consiglieri.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 L’anima mia è attaccata alla polvere; vivificami secondo la tua parola.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Io ti ho narrato le mie vie, e tu m’hai risposto; insegnami i tuoi statuti.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Fammi intendere la via dei tuoi precetti, ed io mediterò le tue maraviglie.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 L’anima mia, dal dolore, si strugge in lacrime; rialzami secondo la tua parola.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Tieni lontana da me la via della menzogna, e, nella tua grazia, fammi intender la tua legge.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Io ho scelto la via della fedeltà, mi son posto i tuoi giudizi dinanzi agli occhi.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Io mi tengo attaccato alle tue testimonianze; o Eterno, non lasciare che io sia confuso.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Io correrò per la via dei tuoi comandamenti, quando m’avrai allargato il cuore.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Insegnami, o Eterno, la via dei tuoi statuti ed io la seguirò fino alla fine.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Dammi intelletto e osserverò la tua legge; la praticherò con tutto il cuore.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Conducimi per il sentiero dei tuoi comandamenti, poiché io mi diletto in esso.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Inclina il mio cuore alle tue testimonianze e non alla cupidigia.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Distogli gli occhi miei dal contemplare la vanità, e vivificami nelle tue vie.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Mantieni al tuo servitore la tua parola, che inculca il tuo timore.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Rimuovi da me il vituperio ch’io temo, perché i tuoi giudizi son buoni.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Ecco, io bramo i tuoi precetti, vivificami nella tua giustizia.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Vengano su me le tue benignità, o Eterno, e la tua salvezza, secondo la tua parola.
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 E avrò di che rispondere a chi mi fa vituperio, perché confido nella tua parola.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Non mi toglier del tutto dalla bocca la parola della verità, perché spero nei tuoi giudizi.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Ed io osserverò la tua legge del continuo, in sempiterno.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 E camminerò con libertà, perché ho cercato i tuoi precetti.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Parlerò delle tue testimonianze davanti ai re e non sarò svergognato.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 E mi diletterò nei tuoi comandamenti, i quali io amo.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Alzerò le mie mani verso i tuoi comandamenti che amo, e mediterò i tuoi statuti.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Ricordati della parola detta al tuo servitore; su di essa m’hai fatto sperare.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Questo è il mio conforto nella mia afflizione; che la tua parola mi vivifica.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 I superbi mi cuopron di scherno, ma io non devìo dalla tua legge.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Io mi ricordo de’ tuoi giudizi antichi, o Eterno, e mi consolo.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Un’ira ardente mi prende a motivo degli empi, che abbandonano la tua legge.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 I tuoi statuti sono i miei cantici, nella casa del mio pellegrinaggio.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Io mi ricordo la notte del tuo nome, o Eterno, e osservo la tua legge.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Questo bene mi è toccato, di osservare i tuoi precetti.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 L’Eterno è la mia parte; ho promesso d’osservare le tue parole.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Io ho cercato il tuo favore con tutto il cuore: abbi pietà di me, secondo la tua parola.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Io ho riflettuto alle mie vie e ho rivolto i miei passi verso le tue testimonianze.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Mi sono affrettato, e non ho indugiato ad osservare i tuoi comandamenti.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 I lacci degli empi m’hanno avviluppato, ma io non ho dimenticato la tua legge.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 A mezzanotte io mi levo per celebrarti a motivo dei tuoi giusti giudizi.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Io sono il compagno di tutti quelli che ti temono e di quelli che osservano i tuoi precetti.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 O Eterno, la terra è piena della tua benignità; insegnami i tuoi statuti.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Tu hai fatto del bene al tuo servitore, o Eterno, secondo la tua parola.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Dammi buon senno e intelligenza, perché ho creduto nei tuoi comandamenti.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Prima che io fossi afflitto, andavo errando; ma ora osservo la tua parola.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Tu sei buono e fai del bene; insegnami i tuoi statuti.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 I superbi hanno ordito menzogne contro a me, ma io osservo i tuoi precetti con tutto il cuore.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Il loro cuore è denso come grasso, ma io mi diletto nella tua legge.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 E’ stato un bene per me l’essere afflitto, ond’io imparassi i tuoi statuti.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 La legge della tua bocca mi val meglio di migliaia di monete d’oro e d’argento.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Le tue mani m’hanno fatto e formato; dammi intelletto e imparerò i tuoi comandamenti.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Quelli che ti temono mi vedranno e si rallegreranno, perché ho sperato nella tua parola.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Io so, o Eterno, che i tuoi giudizi son giusti, e che nella tua fedeltà m’hai afflitto.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Deh, sia la tua benignità il mio conforto, secondo la tua parola detta al tuo servitore.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Vengan su me le tue compassioni, ond’io viva; perché la tua legge è il mio diletto.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Sian contusi i superbi, perché, mentendo, pervertono la mia causa; ma io medito i tuoi precetti.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Rivolgansi a me quelli che ti temono e quelli che conoscono le tue testimonianze.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Sia il mio cuore integro nei tuoi statuti ond’io non sia confuso.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 L’anima mia vien meno bramando la tua salvezza; io spero nella tua parola.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Gli occhi miei vengon meno bramando la tua parola, mentre dico: Quando mi consolerai?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Poiché io son divenuto come un otre al fumo; ma non dimentico i tuoi statuti.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Quanti sono i giorni del tuo servitore? Quando farai giustizia di quelli che mi perseguitano?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 I superbi mi hanno scavato delle fosse; essi, che non agiscono secondo la tua legge.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Tutti i tuoi comandamenti sono fedeltà; costoro mi perseguitano a torto; soccorrimi!
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Mi hanno fatto quasi sparire dalla terra; ma io non ho abbandonato i tuoi precetti.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Vivificami secondo la tua benignità, ed io osserverò la testimonianza della tua bocca.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 In perpetuo, o Eterno, la tua parola è stabile nei cieli.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 La tua fedeltà dura d’età in età; tu hai fondato la terra ed essa sussiste.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 Tutto sussiste anche oggi secondo i tuoi ordini, perché ogni cosa è al tuo servigio.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Se la tua legge non fosse stata il mio diletto, sarei già perito nella mia afflizione.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Io non dimenticherò mai i tuoi precetti, perché per essi tu mi hai vivificato.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Io son tuo, salvami, perché ho cercato i tuoi precetti.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Gli empi m’hanno aspettato per farmi perire, ma io considero le tue testimonianze.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Io ho veduto che ogni cosa perfetta ha un limite, ma il tuo comandamento ha una estensione infinita.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Oh, quanto amo la tua legge! è la mia meditazione di tutto il giorno.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 I tuoi comandamenti mi rendon più savio dei miei nemici; perché sono sempre meco.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Io ho più intelletto di tutti i miei maestri, perché le tue testimonianze son la mia meditazione.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Io ho più intelligenza de’ vecchi, perché ho osservato i tuoi precetti.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Io ho trattenuto i miei piedi da ogni sentiero malvagio, per osservare la tua parola.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Io non mi sono distolto dai tuoi giudizi, perché tu m’hai ammaestrato.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Oh come son dolci le tue parole al mio palato! Son più dolci del miele alla mia bocca.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Mediante i tuoi precetti io divento intelligente; perciò odio ogni sentiero di falsità.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 La tua parola è una lampada al mio piè ed una luce sul mio sentiero.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Io ho giurato, e lo manterrò, d’osservare i tuoi giusti giudizi.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Io sono sommamente afflitto; o Eterno, vivificami secondo la tua parola.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Deh, o Eterno, gradisci le offerte volontarie della mia bocca, e insegnami i tuoi giudizi.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 La vita mia è del continuo in pericolo ma io non dimentico la tua legge.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Gli empi mi hanno teso dei lacci, ma io non mi sono sviato dai tuoi precetti.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Le tue testimonianze son la mia eredità in perpetuo, perché son la letizia del mio cuore.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Io ho inclinato il mio cuore a praticare i tuoi statuti, in perpetuo, sino alla fine.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Io odio gli uomini dal cuor doppio, ma amo la tua legge.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Tu sei il mio rifugio ed il mio scudo; io spero nella tua parola.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Dipartitevi da me, o malvagi, ed io osserverò i comandamenti del mio Dio.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Sostienmi secondo la tua parola, ond’io viva, e non rendermi confuso nella mia speranza.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Sii il mio sostegno, e sarò salvo, e terrò del continuo i tuoi statuti dinanzi agli occhi.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Tu disprezzi tutti quelli che deviano dai tuoi statuti, perché la loro frode è falsità.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Tu togli via come schiuma tutti gli empi dalla terra; perciò amo le tue testimonianze.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 La mia carne rabbrividisce per lo spavento di te, e io temo i tuoi giudizi.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 Io ho fatto ciò che è diritto e giusto; non abbandonarmi ai miei oppressori.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Da’ sicurtà per il bene del tuo servitore, e non lasciare che i superbi m’opprimano.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Gli occhi miei vengon meno, bramando la tua salvezza e la parola della tua giustizia.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Opera verso il tuo servitore secondo la tua benignità, e insegnami i tuoi statuti.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Io sono tuo servitore; dammi intelletto, perché possa conoscere le tue testimonianze.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 E’ tempo che l’Eterno operi; essi hanno annullato la tua legge.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Perciò io amo i tuoi comandamenti più dell’oro, più dell’oro finissimo.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Perciò ritengo diritti tutti i tuoi precetti, e odio ogni sentiero di menzogna.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Le tue testimonianze sono maravigliose; perciò l’anima mia le osserva.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 La dichiarazione delle tue parole illumina; dà intelletto ai semplici.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Io ho aperto la bocca e ho sospirato perché ho bramato i tuoi comandamenti.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Volgiti a me ed abbi pietà di me, com’è giusto che tu faccia a chi ama il tuo nome.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Rafferma i miei passi nella tua parola, e non lasciare che alcuna iniquità mi domini.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Liberami dall’oppressione degli uomini, ed io osserverò i tuoi precetti.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Fa’ risplendere il tuo volto sul tuo servitore, e insegnami i tuoi statuti.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Rivi di lacrime mi scendon giù dagli occhi, perché la tua legge non è osservata.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Tu sei giusto, o Eterno, e diritti sono i tuoi giudizi.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Tu hai prescritto le tue testimonianze con giustizia e con grande fedeltà.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Il mio zelo mi consuma perché i miei nemici han dimenticato le tue parole.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 La tua parola è pura d’ogni scoria; perciò il tuo servitore l’ama.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Io son piccolo e sprezzato, ma non dimentico i tuoi precetti.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 La tua giustizia è una giustizia eterna, e la tua legge è verità.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Distretta e tribolazione m’hanno còlto, ma i tuoi comandamenti sono il mio diletto.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Le tue testimonianze sono giuste in eterno; dammi intelletto ed io vivrò.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Io grido con tutto il cuore; rispondimi, o Eterno! Io osserverò i tuoi statuti.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Io t’invoco; salvami, e osserverò le tue testimonianze.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Io prevengo l’alba e grido; io spero nella tua parola.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Gli occhi miei prevengono lo vigilie della notte, per meditare la tua parola.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Ascolta la mia voce secondo la tua benignità; o Eterno, vivificami secondo la tua giustizia.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Si accostano a me quelli che van dietro alla scelleratezza; essi son lontani dalla tua legge.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Tu sei vicino, o Eterno, e tutti i tuoi comandamenti son verità.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Da lungo tempo so dalle tue testimonianze che tu le hai stabilite in eterno.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Considera la mia afflizione, e liberami; perché non ho dimenticato la tua legge.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Difendi tu la mia causa e riscattami; vivificami secondo la tua parola.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 La salvezza è lungi dagli empi, perché non cercano i tuoi statuti.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Le tue compassioni son grandi, o Eterno; vivificami secondo i tuoi giudizi.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 I miei persecutori e i miei avversari son molti, ma io non devìo dalle tue testimonianze.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Io ho veduto gli sleali e ne ho provato orrore; perché non osservano la tua parola.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Vedi come amo i tuoi precetti! O Eterno, vivificami secondo la tua benignità.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 La somma della tua parola è verità; e tutti i giudizi della tua giustizia durano in eterno.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 I principi m’hanno perseguitato senza ragione, ma il mio cuore ha timore delle tue parole.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Io mi rallegro della tua parola, come uno che trova grandi spoglie.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Io odio e abomino la menzogna, ma amo la tua legge.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Io ti lodo sette volte al giorno per i giudizi della tua giustizia.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Gran pace hanno quelli che amano la tua legge, e non c’è nulla che possa farli cadere.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Io ho sperato nella tua salvezza, o Eterno, e ho messo in pratica i tuoi comandamenti.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 L’anima mia ha osservato le tue testimonianze, ed io le amo grandemente.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Io ho osservato i tuoi precetti e le tue testimonianze, perché tutte le mie vie ti stanno dinanzi.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Giunga il mio grido dinanzi a te, o Eterno; dammi intelletto secondo la tua parola.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Giunga la mia supplicazione in tua presenza; liberami secondo la tua parola.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Le mie labbra esprimeranno la tua lode, perché tu m’insegni i tuoi statuti.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 La mia lingua celebrerà la tua parola, perché tutti i tuoi comandamenti sono giustizia.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 La tua mano mi aiuti, perché ho scelto i tuoi precetti.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Io bramo la tua salvezza, o Eterno, e la tua legge è il mio diletto.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 L’anima mia viva, ed essa ti loderà; e mi soccorrano i tuoi giudizi.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Io vo errando come pecora smarrita; cerca il tuo servitore, perché io non dimentico i tuoi comandamenti.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
