Salmi 105

1 Celebrate l’Eterno, invocate il suo nome; fate conoscere le sue gesta fra popoli.

Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!

2 Cantategli, salmeggiategli, meditate su tutte le sue maraviglie.

Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!

3 Gloriatevi nel santo suo nome; si rallegri il cuore di quelli che cercano l’Eterno!

Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!

4 Cercate l’Eterno e la sua forza, cercate del continuo la sua faccia!

Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!

5 Ricordatevi delle maraviglie ch’egli ha fatte, de’ suoi miracoli e dei giudizi della sua bocca,

Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,

6 o voi, progenie d’Abrahamo, suo servitore, figliuoli di Giacobbe, suoi eletti!

ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

7 Egli, l’Eterno, è l’Iddio nostro; i suoi giudizi s’esercitano su tutta la terra.

Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

8 Egli si ricorda in perpetuo del suo patto, della parola da lui data per mille generazioni,

Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

9 del patto che fece con Abrahamo, del giuramento che fece ad Isacco,

що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.

10 e che confermò a Giacobbe come uno statuto, ad Israele come un patto eterno,

Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,

11 dicendo: Io ti darò il paese di Canaan per vostra parte di eredità.

говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!

12 Non erano allora che poca gente, pochissimi e stranieri nel paese,

Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,

13 e andavano da una nazione all’altra, da un regno a un altro popolo.

і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.

14 Egli non permise che alcuno li opprimesse; anzi, castigò dei re per amor loro

Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

15 dicendo: Non toccate i miei unti, e non fate alcun male ai miei profeti.

„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“

16 Poi chiamò la fame sul paese, e fece mancar del tutto il sostegno del pane.

І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.

17 Mandò dinanzi a loro un uomo. Giuseppe fu venduto come schiavo.

Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.

18 I suoi piedi furon serrati nei ceppi, ei fu messo in catene di ferro,

Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,

19 fino al tempo che avvenne quello che avea detto, e la parola dell’Eterno, nella prova, gli rese giustizia.

аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.

20 Il re mandò a farlo sciogliere, il dominatore di popoli lo mise in libertà;

Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.

21 lo costituì signore della sua casa e governatore di tutti i suoi beni

Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,

22 per incatenare i principi a suo talento, e insegnare ai suoi anziani la sapienza.

щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.

23 Allora Israele venne in Egitto, e Giacobbe soggiornò nel paese di Cham.

І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.

24 Iddio fece moltiplicar grandemente il suo popolo, e lo rese più potente dei suoi avversari.

А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.

25 Poi voltò il cuor loro perché odiassero il suo popolo, e macchinassero frodi contro i suoi servitori.

Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

26 Egli mandò Mosè, suo servitore, e Aaronne, che aveva eletto.

Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

27 Essi compiron fra loro i miracoli da lui ordinati, fecero dei prodigi nella terra di Cham.

— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.

28 Mandò le tenebre e fece oscurar l’aria, eppure non osservarono le sue parole.

Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.

29 Cangiò le acque loro in sangue, e fece morire i loro pesci.

Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

30 La loro terra brulicò di rane, fin nelle camere dei loro re.

Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.

31 Egli parlò, e vennero mosche velenose e zanzare in tutto il loro territorio.

Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.

32 Dette loro grandine invece di pioggia, fiamme di fuoco sul loro paese.

Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.

33 Percosse le loro vigne e i loro fichi e fracassò gli alberi del loro territorio.

І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.

34 Egli parlò e vennero le locuste e i bruchi senza numero,

Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —

35 che divorarono tutta l’erba nel loro paese e mangiarono il frutto della loro terra.

усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.

36 Poi percosse tutti i primogeniti nel loro paese, le primizie d’ogni loro forza.

I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.

37 E fece uscire gli Israeliti con argento ed oro, e non vi fu alcuno, fra le sue tribù, che fosse fiacco.

І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.

38 L’Egitto si rallegrò della loro partenza, poiché la paura d’essi era caduta su loro.

Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.

39 Egli distese una nuvola per ripararli, e accese un fuoco per rischiararli di notte.

Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.

40 A loro richiesta fece venire delle quaglie, e li saziò col pane del cielo.

Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.

41 Egli aprì la roccia e ne scaturirono acque; esse corsero per luoghi aridi, come un fiume.

Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,

42 Poiché egli si ricordò della sua parola santa e d’Abrahamo, suo servitore;

бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

43 e trasse fuori il suo popolo con allegrezza, e i suoi eletti con giubilo.

І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,

44 E dette loro i paesi delle nazioni, ed essi presero possesso della fatica dei popoli,

І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,

45 perché osservassero i suoi statuti e ubbidissero alle sue leggi. Alleluia.

щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!