Salmi 10

1 O Eterno, perché te ne stai lontano? Perché ti nascondi in tempi di distretta?

Для чо́го стоїш Ти, о Господи, зда́лека, в час недолі ховаєшся?

2 L’empio nella sua superbia perseguita con furore i miseri; essi rimangon presi nelle macchinazioni che gli empi hanno ordite;

Безбожний в своїм гордува́нні женеться за вбогим, — хай схо́плені будуть у пі́дступах, які замишляли вони!

3 poiché l’empio si gloria delle brame dell’anima sua, benedice il rapace e disprezza l’Eterno.

Бо жада́нням своєї душі нечестивий пишається, а ласу́н проклинає, зневажає він Господа.

4 L’empio, nell’alterezza della sua faccia, dice: l’Eterno non farà inchieste. Tutti i suoi pensieri sono: Non c’è Dio!

У го́рдощах каже безбожний, що „Він не слідку́є“, бо „Бога нема“, — оце всі його по́мисли!

5 Le sue vie son prospere in ogni tempo; cosa troppo alta per lui sono i tuoi giudizi; egli soffia contro tutti i suoi nemici.

Сильні дороги його повсякча́сно, від нього суди́ Твої ви́соко, — тим то віддму́хує він ворогів своїх.

6 Egli dice nel suo cuore: Non sarò mai smosso; d’età in età non m’accadrà male alcuno.

Сказав він у серці своєму: „Я не захита́юсь, бо ли́ха навіки не буде мені“.

7 La sua bocca è piena di esecrazione, di frodi, e di oppressione; sotto la sua lingua v’è malizia ed iniquità.

Уста́ його повні прокля́ття й обма́ни та зради, під його язиком — злочи́нство й пере́ступ.

8 Egli sta negli agguati de’ villaggi; uccide l’innocente in luoghi nascosti; i suoi occhi spiano il meschino.

Причаївшись, сидить на подві́р'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим.

9 Sta in agguato nel suo nascondiglio come un leone nella sua spelonca; sta in agguato per sorprendere il misero; egli sorprende il misero traendolo nella sua rete.

В укритті́ він чату́є, як лев той у за́рості, чатує схопи́ти убогого, хапа́є убогого й тягне його в свою сі́тку.

10 Se ne sta quatto e chino, ed i meschini cadono tra le sue unghie.

Припадає, знижається він, — і попада́ють убогі в його міцні кігті …

11 Egli dice nel cuor suo: Iddio dimentica, nasconde la sua faccia, mai lo vedrà.

Безбожний говорить у серці своїм: „Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніко́ли“.

12 Lèvati, o Eterno! o Dio, alza la mano! Non dimenticare i miseri.

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

13 Perché l’empio disprezza Iddio? perché dice in cuor suo: Non ne farai ricerca?

Чому́ нечестивий обра́жує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

14 Tu l’hai pur veduto; poiché tu riguardi ai travagli ed alle pene per prender la cosa in mano. A te si abbandona il meschino; tu sei l’aiutator dell’orfano.

Але́ Ти все бачиш, бо спостеріга́єш злочинство та у́тиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слаби́й опира́ється, Ти сироті помічни́к.

15 Fiacca il braccio dell’empio, cerca l’empietà del malvagio finché tu non ne trovi più.

Зламай же раме́но безбожному, і злого скарай за неправду його, — аж більше не зна́йдеш його́!

16 L’Eterno è re in sempiterno; le nazioni sono state sterminate dalla sua terra.

Господь — Цар на вічні віки́, із землі Його згинуть погани!

17 O Eterno, tu esaudisci il desiderio degli umili; tu raffermerai il cuor loro, inclinerai le orecchie tue

Бажа́ння пони́жених чуєш Ти, Господи, серця́ їх зміцня́єш, їх вислухо́вує ухо Твоє,

18 per far ragione all’orfano e all’oppresso, onde l’uomo, che è della terra, cessi dall’incutere spavento.

щоб дати суд сироті та пригні́ченому, щоб більш не страши́в чоловік із землі!