Proverbi 6

1 Figliuol mio, se ti sei reso garante per il tuo prossimo, se ti sei impegnato per un estraneo,

Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —

2 sei còlto nel laccio dalle parole della tua bocca, sei preso dalle parole della tua bocca.

ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!

3 Fa’ questo, figliuol mio; disimpegnati, perché sei caduto in mano del tuo prossimo. Va’, gettati ai suoi piedi, insisti,

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,

4 non dar sonno ai tuoi occhi né sopore alle tue palpebre;

не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,

5 disimpegnati come il cavriolo di man del cacciatore, come l’uccello di mano dell’uccellatore.

рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!

6 Va’, pigro, alla formica; considera il suo fare, e diventa savio!

Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:

7 Essa non ha né capo, né sorvegliante, né padrone;

нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;

8 prepara il suo cibo nell’estate, e raduna il suo mangiare durante la raccolta.

вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.

9 Fino a quando, o pigro, giacerai? quando ti desterai dal tuo sonno?

Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?

10 Dormire un po’, sonnecchiare un po’, incrociare un po’ le mani per riposare…

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

11 e la tua povertà verrà come un ladro, e la tua indigenza, come un uomo armato.

і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!

12 L’uomo da nulla, l’uomo iniquo cammina colla falsità sulle labbra;

Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,

13 ammicca cogli occhi, parla coi piedi, fa segni con le dita;

він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,

14 ha la perversità nel cuore, macchina del male in ogni tempo, semina discordie;

в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —

15 perciò la sua ruina verrà ad un tratto, in un attimo sarà distrutto, senza rimedio.

тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!

16 Sei cose odia l’Eterno, anzi sette gli sono in abominio:

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:

17 gli occhi alteri, la lingua bugiarda, le mani che spandono sangue innocente,

очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,

18 il cuore che medita disegni iniqui, i piedi che corron frettolosi al male,

серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,

19 il falso testimonio che proferisce menzogne, e chi semina discordie tra fratelli.

сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!

20 Figliuol mio, osserva i precetti di tuo padre, e non trascurare gl’insegnamenti di tua madre;

Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!

21 tienteli del continuo legati sul cuore e attaccati al collo.

Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!

22 Quando camminerai, ti guideranno; quando giacerai, veglieranno su te; quando ti risveglierai, ragioneranno teco.

Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!

23 Poiché il precetto è una lampada e l’insegnamento una luce, e le correzioni della disciplina son la via della vita,

Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,

24 per guardarti dalla donna malvagia dalle parole lusinghevoli della straniera.

щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.

25 Non bramare in cuor tuo la sua bellezza, e non ti lasciar prendere dalle sue palpebre;

Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —

26 ché per una donna corrotta uno si riduce a un pezzo di pane, e la donna adultera sta in agguato contro un’anima preziosa.

Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...

27 Uno si metterà forse del fuoco in seno senza che i suoi abiti si brucino?

Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?

28 camminerà forse sui carboni accesi senza scottarsi i piedi?

Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?

29 Così è di chi va dalla moglie del prossimo; chi la tocca non rimarrà impunito.

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!

30 Non si disprezza il ladro che ruba per saziarsi quand’ha fame;

Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,

31 se è còlto, restituirà anche il settuplo, darà tutti i beni della sua casa.

та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!

32 Ma chi commette un adulterio è privo di senno; chi fa questo vuol rovinar se stesso.

Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —

33 Troverà ferite ed ignominia, e l’obbrobrio suo non sarà mai cancellato;

побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,

34 ché la gelosia rende furioso il marito, il quale sarà senza pietà nel dì della vendetta;

бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:

35 non avrà riguardo a riscatto di sorta, e anche se tu moltiplichi i regali, non sarà soddisfatto.

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!