Salmi 78

1 Maschil di Asaf ASCOLTA, o popol mio, la mia dottrina; Porgete gli orecchi alle parole della mia bocca.

Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!

2 Io aprirò la mia bocca in sentenza; Io sgorgherò detti notevoli [di cose] antiche;

Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,

3 Le quali noi abbiamo udite, e sappiamo, E le quali i nostri padri ci han raccontate.

які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.

4 Noi non [le] celeremo a' lor figliuoli, alla generazione a venire; Noi racconteremo le lodi del Signore, E la sua forza, e le sue maraviglie ch'egli ha fatte.

Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.

5 Egli ha fermata la testimonianza in Giacobbe, Ed ha posta la Legge in Israele; Le quali egli comandò a' nostri padri di fare assapere a' lor figliuoli;

Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,

6 Acciocchè la generazione a venire, i figliuoli [che] nascerebbero, [le] sapessero, [E] si mettessero a narrar[le] a' lor figliuoli;

щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.

7 E ponessero in Dio la loro speranza, E non dimenticassero le opere di Dio. Ed osservassero i suoi comandamenti;

Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.

8 E non fossero come i lor padri, Generazione ritrosa e ribella; Generazione che non dirizzò il cuor suo, Il cui spirito non [fu] leale inverso Dio.

Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.

9 I figliuoli di Efraim, gente di guerra, [buoni] arcieri, Voltarono le spalle al dì della battaglia.

Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.

10 Non avevano osservato il patto di Dio, Ed avevano ricusato di camminar nella sua Legge;

Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.

11 Ed avevano dimenticate le sue opere, E le maraviglie ch'egli aveva lor fatte vedere.

Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.

12 Egli aveva fatti miracoli in presenza de' padri loro, Nel paese di Egitto, nel territorio di Soan.

Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.

13 Egli aveva fesso il mare, e li aveva fatti passare per mezzo; Ed aveva fermate le acque come un mucchio.

Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.

14 E li aveva condotti di giorno colla nuvola, E tutta notte colla luce del fuoco.

Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.

15 Egli aveva schiantate le rupi nel deserto, E li aveva copiosamente abbeverati, come di gorghi;

Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.

16 Ed aveva fatto uscir de' ruscelli della roccia, E colare acque, a guisa di fiumi.

Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.

17 Ma essi continuarono a peccar contro a lui, Provocando l'Altissimo a sdegno nel deserto;

Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.

18 E tentarono Iddio nel cuor loro, Chiedendo vivanda a lor voglia;

Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.

19 E parlarono contro a Dio, [E] dissero: Potrebbe Iddio Metterci tavola nel deserto?

Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?

20 Ecco, egli percosse la roccia, e ne colarono acque, E ne traboccarono torrenti; Potrebbe egli eziandio dar del pane, [O] apparecchiar della carne al suo popolo?

Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»

21 Perciò, il Signore, avendoli uditi, si adirò fieramente; Ed un fuoco si accese contro a Giacobbe, Ed anche l'ira [gli] montò contro ad Israele;

Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,

22 Perciocchè non avevano creduto in Dio, E non si erano confidati nella sua salvazione;

бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.

23 E pure egli aveva comandato alle nuvole di sopra, Ed aveva aperte le porte del cielo;

Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,

24 Ed aveva fatta piovere sopra loro la manna da mangiare, Ed aveva loro dato del frumento del cielo.

і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.

25 L'uomo mangiò del pane degli Angeli; Egli mandò loro della vivanda a sazietà.

Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.

26 Egli fece levar nel cielo il vento orientale, E per la sua forza addusse l'Austro;

Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.

27 E fece piover sopra loro della carne, a guisa di polvere; Ed uccelli, a giusa della rena del mare.

Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,

28 E [li] fece cadere in mezzo al lor campo, D'intorno a' lor padiglioni.

яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.

29 Ed essi mangiarono, e furono grandemente satollati; E [Iddio] fece lor venire ciò che desideravano.

Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.

30 Essi non si erano [ancora] stolti dalla lor cupidigia; [Avevano] ancora il cibo loro nella bocca,

Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,

31 Quando l'ira montò a Dio contro a loro, Ed uccise i più grassi di loro, Ed abbattè la scelta d'Israele.

як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.

32 Con tutto ciò peccarono ancora, E non credettero alle sue maraviglie.

Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.

33 Laonde egli consumò i lor giorni in vanità, E gli anni loro in ispaventi.

Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.

34 Quando egli li uccideva, essi lo richiedevano, E ricercavano di nuovo Iddio.

Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.

35 E si ricordavano che Iddio [era] la lor Rocca, E [che] l'Iddio altissimo [era] il lor Redentore.

І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.

36 Ma lo lusingavano colla lor bocca, E gli mentivano colla lor lingua;

Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;

37 E il cuor loro non [era] diritto inverso lui, E non erano leali nel suo patto.

та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.

38 E pure egli, [che è] pietoso, purgò la loro iniquità, e non li distrusse; E più e più volte racquetò l'ira sua, e non commosse tutto il suo cruccio;

Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.

39 E si ricordò ch'erano carne; Un fiato che passa, e non ritorna.

Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.

40 Quante volte lo provocarono essi a sdegno nel deserto, [E] lo contristarono nella solitudine!

Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!

41 E tornarono a tentare Iddio, E limitarono il Santo d'Israele.

Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.

42 Essi non si erano ricordati della sua mano, [Nè] del giorno nel quale li aveva riscossi dal nemico.

Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,

43 (Come egli aveva eseguiti i suoi segni in Egitto, E i suoi miracoli nel territorio di Soan.

коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.

44 Ed aveva cangiati i fiumi, e i rivi degli Egizi in sangue, [Talchè] essi non [ne] potevano bere.

Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.

45 [Ed] aveva mandata contro a loro una mischia [d'insetti] che li mangiarono; E rane, che li distrussero.

Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.

46 Ed aveva dati i lor frutti a' bruchi, E le lor fatiche alle locuste.

Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.

47 Ed aveva guastate le lor vigne colla gragnuola, E i lor sicomori colla tempesta.

Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.

48 Ed aveva dati alla grandine i lor bestiami, E le lor gregge a' folgori.

Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.

49 [Ed] aveva mandato sopra loro l'ardore della sua ira, Indegnazione, cruccio e distretta; Una mandata d'angeli maligni.

Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.

50 [Ed] aveva appianato il sentiero alla sua ira, [E] non aveva scampata l'anima loro dalla morte, Ed aveva dato il lor bestiame alla mortalità.

Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.

51 Ed aveva percossi tutti i primogeniti in Egitto, E le primizie della forza ne' tabernacoli di Cam.

І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.

52 E [ne] aveva fatto partire il suo popolo, a guisa di pecore; E l'aveva condotto per lo deserto, come una mandra.

Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.

53 E l'aveva guidato sicuramente, senza spavento; E il mare aveva coperti i lor nemici.

Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.

54 Ed egli li aveva introdotti nella contrada della sua santità, Nel monte [che] la sua destra ha conquistato.

І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.

55 Ed aveva scacciate le nazioni d'innanzi a loro, E le aveva fatte [loro] scadere in sorte di eredità, Ed aveva stanziate le tribù d'Israele nelle loro stanze.)

Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.

56 Ed avevano tentato, e provocato a sdegno l'Iddio altissimo, E non avevano osservate le sue testimonianze.

Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.

57 Anzi si erano tratti indietro, E si erano portati dislealmente, Come i lor padri; [E] si erano rivolti come un arco fallace;

І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.

58 E l'avevano provocato ad ira co' loro alti luoghi, E commosso a gelosia colle loro sculture.

Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.

59 Iddio aveva udite [queste cose], e se n'era gravemente adirato, Ed aveva grandemente disdegnato Israele.

Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.

60 Ed aveva abbandonato il tabernacolo di Silo; Il padiglione ch'egli aveva piantato per sua stanza fra gli uomini.

Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.

61 Ed aveva abbandonata la sua forza, [ad esser menata] in cattività, E la sua gloria in man del nemico.

І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.

62 Ed aveva dato il suo popolo alla spada, E si era gravemente adirato contro alla sua eredità.

Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.

63 Il fuoco aveva consumati i suoi giovani; E le sue vergini non erano state lodate.

Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.

64 I suoi sacerdoti erano caduti per la spada; E le sue vedove non avevano pianto.

Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.

65 Poi il Signore si risvegliò, Come uno che fosse stato addormentato; Come un [uomo] prode, che dà gridi dopo il vino.

Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.

66 E percosse i suoi nemici da tergo, E mise loro addosso un eterno vituperio.

І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.

67 Ed avendo riprovato il tabernacolo di Giuseppe, E non avendo eletta la tribù di Efraim;

Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.

68 Egli elesse la tribù di Giuda; Il monte di Sion, il quale egli ama.

Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.

69 Ed edificò il suo santuario, a guisa di [palazzi] eccelsi; Come la terra [ch]'egli ha fondata in perpetuo.

Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.

70 Ed elesse Davide, suo servitore, E lo prese dalle mandre delle pecore.

І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,

71 Di dietro alle [bestie] allattanti Egli lo condusse a pascer Giacobbe, suo popolo; Ed Israele sua eredità.

привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.

72 Ed egli li pasturò, secondo l'integrità del suo cuore; E li guidò, secondo il gran senno delle sue mani.

І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.