Salmi 106

1 ALLELUIA. Celebrate il Signore; perciocchè [egli è] buono; Perciocchè la sua benignità [è] in eterno.

Алілу́я!

2 Chi potrà raccontar le potenze del Signore? [Chi] potrà pubblicar tutta la sua lode?

Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

3 Beati coloro che osservano la dirittura, Che fanno ciò ch'è giusto in ogni tempo.

Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

4 Ricordati di me, o Signore, Secondo la [tua] benevolenza verso il tuo popolo; Visitami colla tua salute;

Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

5 Acciocchè io vegga il bene de' tuoi eletti, [E] mi rallegri dell'allegrezza della tua gente, [E] mi glorii colla tua eredità.

щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

6 Noi, e i nostri padri, abbiam peccato, Abbiamo operato iniquamente ed empiamente.

Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

7 I nostri padri in Egitto non considerarono le tue maraviglie, Non si ricordarono della grandezza delle tue benignità; E si ribellarono presso al mare, nel Mar rosso.

Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.

8 Ma pure [il Signore] li salvò per l'amor del suo Nome, Per far nota la sua potenza;

Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

9 E sgridò il Mar rosso, ed esso si seccò; E li fece camminar per gli abissi, come [per] un deserto.

Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

10 E li salvò di man di coloro che li odiavano, E li riscosse di man del nemico.

І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —

11 E le acque copersero i lor nemici; E non ne scampò pure uno

і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

12 Allora credettero alle sue parole; Cantarono la sua lode.

Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

13 [Ma] presto dimenticarono le sue opere; Non aspettarono il suo consiglio;

Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

14 E si accessero di cupidigia nel deserto; E tentarono Iddio nella solitudine.

і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

15 Ed egli diede loro ciò che chiedevano; Ma mandò la magrezza nelle lor persone.

і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.

16 Oltre a ciò furono mossi d'invidia contro a Mosè, nel campo; [E] contro ad Aaronne, il Santo del Signore.

Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

17 La terra si aperse, e tranghiottì Datan, E coperse il seguito di Abiram.

Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

18 E il fuoco arse la lor raunanza; La fiamma divampò gli empi.

і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

19 Fecero un vitello in Horeb, E adorarono una statua di getto;

Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

20 E mutarono la lor gloria In una somiglianza di bue che mangia l'erba.

і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

21 Dimenticarono Iddio, lor Salvatore, Il quale aveva fatte cose grandi in Egitto;

забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

22 Cose maravigliose nel paese di Cam, Tremende al Mar rosso.

у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

23 Onde egli disse di sterminarli; Se non che Mosè, suo eletto, si presentò alla rottura davanti a lui, Per istornar l'ira sua che non distruggesse.

І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

24 Disdegnarono ancora il paese desiderabile; Non credettero alla sua parola.

Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

25 E mormorarono ne' lor tabernacoli; Non attesero alla voce del Signore.

і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

26 Onde egli alzò loro la mano, Che li farebbe cader nel deserto;

І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

27 E che farebbe cader la lor progenie fra le genti, E che li dispergerebbe per li paesi.

і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

28 Oltre a ciò si congiunsero con Baal-peor, E mangiarono de' sacrificii de' morti;

І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

29 E dispettarono [Iddio] co' lor fatti, Onde la piaga si avventò a loro.

і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

30 Ma Finees si feve avanti, e fece giudicio; E la piaga fu arrestata.

І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

31 E ciò gli fu reputato per giustizia, Per ogni età, in perpetuo.

і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

32 Provocarono ancora [il Signore] ad ira presso alla acque di Meriba, Ed avvenne del male a Mosè per loro.

І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

33 Perciocchè inasprirono il suo spirito; Onde egli parlò disavvedutamente colle sue labbra.

бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

34 Essi non distrussero i popoli, Che il Signore aveva lor detto;

Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

35 Anzi si mescolarono fra le genti, Ed impararono le loro opere;

і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

36 E servirono a' loro idoli, E quelli furono loro per laccio;

І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

37 E sacrificarono i lor figluoli. E le lor figliuole a' demoni;

І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

38 E sparsero il sangue innocente, Il sangue de' lor figliuoli e delle lor figliuole, I quali sacrificarono agl'idoli di Canaan; E il paese fu contaminato di sangue.

— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

39 Ed essi si contaminarono per le loro opere, E fornicarono per li lor fatti.

і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

40 Onde l'ira del Signore si accese contro al suo popolo, Ed egli abbominò la sua eredità;

І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

41 E li diede in man delle genti; E quelli che li odiavano signoreggiarono sopra loro.

і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

42 E i lor nemici li oppressarono; Ed essi furono abbassati sotto alla lor mano.

і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

43 Egli li riscosse molte volte; Ma essi lo dispettarono co' lor consigli, Onde furono abbattuti per la loro iniquità.

Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

44 E pure egli ha riguardato, quando [sono stati] in distretta; Quando ha udito il lor grido;

Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,

45 E si è ricordato inverso loro del suo patto, E si è pentito, secondo la grandezza delle sue benignità.

і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

46 Ed ha renduti loro pietosi Tutti quelli che li avevano menati in cattività.

і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

47 Salvaci, o Signore Iddio nostro, E raccoglici d'infra le genti; Acciocchè celebriamo il Nome della tua santità, [E] ci gloriamo nella tua lode.

Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!

48 Benedetto [sia] il Signore Iddio d'Israele di secolo in secolo. Or dica tutto il popolo: Amen. Alleluia.

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!