Luca 2
1 In quei giorni un decreto di Cesare Augusto ordinò che si facesse il censimento di tutta la terra.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 Questo primo censimento fu fatto quando era governatore della Siria Quirinio.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 Andavano tutti a farsi registrare, ciascuno nella sua città.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Anche Giuseppe, che era della casa e della famiglia di Davide, dalla città di Nazaret e dalla Galilea salì in Giudea alla città di Davide, chiamata Betlemme,
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 per farsi registrare insieme con Maria sua sposa, che era incinta.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 Ora, mentre si trovavano in quel luogo, si compirono per lei i giorni del parto.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 Diede alla luce il suo figlio primogenito, lo avvolse in fasce e lo depose in una mangiatoia, perché non c'era posto per loro nell'albergo.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 C'erano in quella regione alcuni pastori che vegliavano di notte facendo la guardia al loro gregge.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 Un angelo del Signore si presentò davanti a loro e la gloria del Signore li avvolse di luce. Essi furono presi da grande spavento,
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 ma l'angelo disse loro: «Non temete, ecco vi annunzio una grande gioia, che sarà di tutto il popolo:
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 oggi vi è nato nella città di Davide un salvatore, che è il Cristo Signore.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 Questo per voi il segno: troverete un bambino avvolto in fasce, che giace in una mangiatoia».
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 E subito apparve con l'angelo una moltitudine dell'esercito celeste che lodava Dio e diceva:
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 «Gloria a Dio nel più alto dei cieli e pace in terra agli uomini che egli ama».
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 Appena gli angeli si furono allontanati per tornare al cielo, i pastori dicevano fra loro: «Andiamo fino a Betlemme, vediamo questo avvenimento che il Signore ci ha fatto conoscere».
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 Andarono dunque senz'indugio e trovarono Maria e Giuseppe e il bambino, che giaceva nella mangiatoia.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 E dopo averlo visto, riferirono ciò che del bambino era stato detto loro.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 Tutti quelli che udirono, si stupirono delle cose che i pastori dicevano.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 Maria, da parte sua, serbava tutte queste cose meditandole nel suo cuore.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 I pastori poi se ne tornarono, glorificando e lodando Dio per tutto quello che avevano udito e visto, com'era stato detto loro.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 Quando furon passati gli otto giorni prescritti per la circoncisione, gli fu messo nome Gesù, come era stato chiamato dall'angelo prima di essere concepito nel grembo della madre.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 Quando venne il tempo della loro purificazione secondo la Legge di Mosè, portarono il bambino a Gerusalemme per offrirlo al Signore,
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 come è scritto nella Legge del Signore: ogni maschio primogenito sarà sacro al Signore;
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 e per offrire in sacrificio una coppia di tortore o di giovani colombi, come prescrive la Legge del Signore.
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 Ora a Gerusalemme c'era un uomo di nome Simeone, uomo giusto e timorato di Dio, che aspettava il conforto d'Israele;
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 lo Spirito Santo che era sopra di lui, gli aveva preannunziato che non avrebbe visto la morte senza prima aver veduto il Messia del Signore.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 Mosso dunque dallo Spirito, si recò al tempio; e mentre i genitori vi portavano il bambino Gesù per adempiere la Legge,
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 lo prese tra le braccia e benedisse Dio:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 «Ora lascia, o Signore, che il tuo servo vada in pace secondo la tua parola;
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 perché i miei occhi han visto la tua salvezza,
бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 preparata da te davanti a tutti i popoli,
яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 luce per illuminare le genti e gloria del tuo popolo Israele».
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 Il padre e la madre di Gesù si stupivano delle cose che si dicevano di lui.
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 Simeone li benedisse e parlò a Maria, sua madre: «Egli è qui per la rovina e la risurrezione di molti in Israele, segno di contraddizione
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 perché siano svelati i pensieri di molti cuori. E anche a te una spada trafiggerà l'anima».
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 C'era anche una profetessa, Anna, figlia di Fanuèle, della tribù di Aser. Era molto avanzata in età, aveva vissuto col marito sette anni dal tempo in cui era ragazza,
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 era poi rimasta vedova e ora aveva ottantaquattro anni. Non si allontanava mai dal tempio, servendo Dio notte e giorno con digiuni e preghiere.
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 Sopraggiunta in quel momento, si mise anche lei a lodare Dio e parlava del bambino a quanti aspettavano la redenzione di Gerusalemme.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 Quando ebbero tutto compiuto secondo la legge del Signore, fecero ritorno in Galilea, alla loro città di Nazaret.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 Il bambino cresceva e si fortificava, pieno di sapienza, e la grazia di Dio era sopra di lui.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 I suoi genitori si recavano tutti gli anni a Gerusalemme per la festa di Pasqua.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 Quando egli ebbe dodici anni, vi salirono di nuovo secondo l'usanza;
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 ma trascorsi i giorni della festa, mentre riprendevano la via del ritorno, il fanciullo Gesù rimase a Gerusalemme, senza che i genitori se ne accorgessero.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 Credendolo nella carovana, fecero una giornata di viaggio, e poi si misero a cercarlo tra i parenti e i conoscenti;
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 non avendolo trovato, tornarono in cerca di lui a Gerusalemme.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 Dopo tre giorni lo trovarono nel tempio, seduto in mezzo ai dottori, mentre li ascoltava e li interrogava.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 E tutti quelli che l'udivano erano pieni di stupore per la sua intelligenza e le sue risposte.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 Al vederlo restarono stupiti e sua madre gli disse: «Figlio, perché ci hai fatto così? Ecco, tuo padre e io, angosciati, ti cercavamo».
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 Ed egli rispose: «Perché mi cercavate? Non sapevate che io devo occuparmi delle cose del Padre mio?».
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 Ma essi non compresero le sue parole.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 Partì dunque con loro e tornò a Nazaret e stava loro sottomesso. Sua madre serbava tutte queste cose nel suo cuore.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 E Gesù cresceva in sapienza, età e grazia davanti a Dio e agli uomini.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
