Giobbe 13

1 Ecco, tutto questo ha visto il mio occhio, l'ha udito il mio orecchio e l'ha compreso.

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

2 Quel che sapete voi, lo so anch'io; non sono da meno di voi.

Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

3 Ma io all'Onnipotente vorrei parlare, a Dio vorrei fare rimostranze.

і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

4 Voi siete raffazzonatori di menzogne, siete tutti medici da nulla.

Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

5 Magari taceste del tutto! sarebbe per voi un atto di sapienza!

О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

6 Ascoltate dunque la mia riprensione e alla difesa delle mie labbra fate attenzione.

Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

7 Volete forse in difesa di Dio dire il falso e in suo favore parlare con inganno?

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

8 Vorreste trattarlo con parzialità e farvi difensori di Dio?

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

9 Sarebbe bene per voi se egli vi scrutasse? Come s'inganna un uomo, credete di ingannarlo?

Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

10 Severamente vi redarguirà, se in segreto gli siete parziali.

Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

11 Forse la sua maestà non vi incute spavento e il terrore di lui non vi assale?

Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

12 Sentenze di cenere sono i vostri moniti, difese di argilla le vostre difese.

Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

13 Tacete, state lontani da me: parlerò io, mi capiti quel che capiti.

Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

14 Voglio afferrare la mia carne con i denti e mettere sulle mie mani la mia vita.

Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

15 Mi uccida pure, non me ne dolgo; voglio solo difendere davanti a lui la mia condotta!

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

16 Questo mi sarà pegno di vittoria, perché un empio non si presenterebbe davanti a lui.

І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

17 Ascoltate bene le mie parole e il mio esposto sia nei vostri orecchi.

Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

18 Ecco, tutto ho preparato per il giudizio, son convinto che sarò dichiarato innocente.

Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

19 Chi vuol muover causa contro di me? Perché allora tacerò, pronto a morire.

Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

20 Solo, assicurami due cose e allora non mi sottrarrò alla tua presenza;

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

21 allontana da me la tua mano e il tuo terrore più non mi spaventi;

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

22 poi interrogami pure e io risponderò oppure parlerò io e tu mi risponderai.

Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

23 Quante sono le mie colpe e i miei peccati? Fammi conoscere il mio misfatto e il mio peccato.

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

24 Perché mi nascondi la tua faccia e mi consideri come un nemico?

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

25 Vuoi spaventare una foglia dispersa dal vento e dar la caccia a una paglia secca?

Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

26 Poiché scrivi contro di me sentenze amare e mi rinfacci i miei errori giovanili;

Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

27 tu metti i miei piedi in ceppi, spii tutti i miei passi e ti segni le orme dei miei piedi.

і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

28 Intanto io mi disfò come legno tarlato o come un vestito corroso da tignola.

і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!