Ayub 15
1 Maka Elifas menjawab, "Omong kosong, Ayub, cakapmu sungguh tiada arti! Tak ada orang arif yang menjawab seperti kau ini, tak akan ia membela dirinya dengan kata-kata yang tak ada maknanya.
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Seandainya omonganmu itu dituruti, tak seorang pun takut atau berdoa kepada Allah lagi.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Kata-katamu membuktikan bahwa engkau bersalah, tapi kejahatanmu kaututupi dengan bersilat lidah.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Tak perlu engkau kutuduh dan persalahkan, sebab oleh kata-katamu sendiri kau diadukan.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Kaukira engkau manusia pertama yang dilahirkan? Hadirkah engkau ketika gunung-gunung diciptakan?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Apakah kau mendengar Allah membuat rencana-Nya? Apakah hanya engkau yang mempunyai hikmat manusia?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Segala yang kauketahui, kami pun ketahui; segala yang kaufahami, jelas pula bagi kami.
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Hikmat ini kami terima dari orang yang beruban; mereka sudah ada sebelum ayahmu dilahirkan!
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Mengapa penghiburan Allah enggan kauterima? Kami bicara dengan sabar dan lembut atas nama-Nya.
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Tetapi kau naik pitam, matamu menyala-nyala;
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 kau marah kepada Allah dan membantah-Nya.
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Mungkinkah manusia sama sekali tak salah? Dapatkah ia dibenarkan di hadapan Allah?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Bahkan kepada malaikat pun Allah tidak percaya; mereka tidak suci pada pemandangan-Nya.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Apalagi manusia yang bejat dan ternoda, yang meneguk kejahatan seperti air saja.
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Dengar Ayub, kau akan kuterangkan sesuatu,
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 yang diajarkan orang arif kepadaku. Ajaran itu diterimanya dari leluhurnya, dan diteruskan dengan lengkap kepada keturunannya.
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 Waktu itu tak ada orang asing di negeri mereka; tak ada yang menyesatkan mereka dari Allah.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Orang jahat yang menindas sesamanya, akan merasa cemas sepanjang hidupnya.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Bunyi-bunyi dahsyat memekakkan telinganya; di saat yang aman perampok datang menyerangnya.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Tak ada harapan baginya mengelak kegelapan, sebab pedang pembunuh mengejarnya pada setiap kesempatan.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Burung-burung nasar menunggu saat kematiannya, mereka hendak melahap mayatnya. Maka sadarlah ia bahwa suramlah hari depannya.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Bencana bagaikan raja perkasa, sudah siap hendak menyergapnya.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Begitulah nasib orang yang menantang Allah, dan berani melawan Yang Mahakuasa.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Dengan sombong ia menyerbu dan melawan Allah; diangkatnya perisainya, ia pantang mengalah.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 Ia menetap di kota-kota yang porak-poranda, di rumah-rumah yang tak ada penghuninya. Kota-kota itu sudah ditentukan untuk tetap menjadi reruntuhan.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Kekayaan orang itu akan hilang tanpa bekas; harta bendanya akan habis tandas.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Ia tak akan luput dari gelap gulita; api akan menghanguskan tunas-tunasnya. Ia akan musnah oleh hembusan mulut Allah.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Jika ia percaya kepada yang tak berguna, akan tertipulah ia; dan imbalan yang akan diterimanya, tidak berguna juga.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Sebelum tiba masanya, ia akan mati, seperti dahan layu yang tak dapat hijau lagi.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Ia seperti pohon anggur yang gugur buahnya, seperti pohon zaitun yang rontok bunganya.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Orang yang jahat tak akan berketurunan; habis terbakarlah rumah yang dibangunnya dari hasil suapan.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Itulah mereka yang merancangkan kejahatan dan melaksanakannya; tipu muslihat selalu terkandung dalam hatinya."
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
