Kanta ni Solomon 2
1 Kaslaak laeng iti sabong iti patad, kas iti lirio iti tanap. Karsarita ti lalaki isuna
„Я — саро́нська троя́нда, я доли́нна ліле́я!
2 Kas iti lirio kadagiti sisiit, kastaka met ay-ayatek, kadagiti annak a babbai dagiti kailiak. Kasarsarita ti babai ti bagina
Як ліле́я між те́реном, так подру́га моя поміж ді́вами!“
3 Kas iti kayo ti aprikot kadagiti kaykayo iti kabakiran, kasta met ti ay-ayatek kadagiti babbaro. Agtugawak iti sirok ti aniniwanna a maragragsakan, ket nagsam-it iti panagramanko ti bungana.
„Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!
4 Inserreknak iti pagdadayaan, ken imbayogna ti wagayway ni ayat kaniak. Kasarsarita ti babai ti mangay-ayat kenkuana
Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
5 Biagennak babaen kadagiti bibingka a pasas ken pabaroennak babaen kadagiti aprikot, gapu ta nakapuyak no maipapan iti ayat. Kasarsarita ti babai iti bagina
Підкріпіте мене виногра́довим пе́чивом, освіжі́ть мене яблуками, — бо я хвора з любови!
6 Ti kannigid nga imana ket adda iti babaen ti ulok, ken nakaarakup kaniak ti kannawan nga imana. Kasarsarita ti babai dagiti dadduma a babbai
Ліва рука його — під головою моєю, прави́ця ж його — пригорта́є мене!.
7 Kayatko nga agkarikayo kaniak, annak a babbai ti Jerusalem, babaen kadagiti korso ken kadagiti ugsa iti aw-away, a saanyonto a singsingaen agingga a malpas ti panagkakaiddami. Kasarsarita ti babai ti bagina
Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газе́лями чи польови́ми оленями, — щоб ви не споло́хали, й щоб не збудили любови, аж доки йому́ до вподо́би!“
8 Daydiayen ti timek ti ay-ayatek! O sumungsungaden isuna, laylayawenna dagiti kabanbantayan, laglagtoenna dagiti katurturodan.
„Голос мого коханого! Ось він іде, ось він скаче гора́ми, по пагі́рках вистри́бує.
9 Arigna ti ay-ayatek iti korso wenno iti urbon nga ugsa; adtoy, agtaktakder isuna iti likudan ti bakudmi, agtantannawag iti tawa, sumirsirip iti rehas ti tawa.
Мій коханий подібний до са́рни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у ві́кна, заглядає у ґра́ти.
10 Nakisarita kaniak ti ay-ayatek ket kinunana, “Tumakderkan, ay-ayatek; Imnasko, agtaraytan.
Мій коханий озвався й промовив до мене: „Уставай же, подру́го моя, моя кра́сна, й до мене ходи́!
11 Kitaem, naglabasen ti lammiis; awanen ken napukawen ti tudo.
Бо оце промину́ла пора дощова́, дощ ущу́х, перейшов собі він.
12 Nagparangen dagiti sabsabong iti daga; dimtengen ti tiempo ti panagsasalingsing ken ti panagkankanta dagiti billit, ket mangngeganen ti uni dagiti kalapati iti dagatayo.
Показались квітки́ на землі, пора солове́йка настала, і голос го́рлиці в нашому кра́ї луна́є!
13 Luluumen ti kayo nga igos dagiti naganus a bungana, ken agsabungen dagiti ubas; itdenda dagiti ayamuomda. Tumakderka ay-ayatek, imnasko, ket umadayotan.
Фіґа ви́пустила свої ранні плоди́, і розцвілі виногра́дини па́хощі ви́дали. Уставай же, подру́го моя, моя красна, й до ме́не ходи́!“
14 Ti kalapatik, nga adda iti rengngat iti dakkel a bato, idiay nalimed a rengngat iti nangato a bantay, ipakitam koma ti rupam kaniak. Ipangngegmo koma ti timekmo kaniak ta daytoy ket makaay-ayo, ken ti rupam ket nalibnos.” Kasarsarita ti babai ti bagina
„Голубко моя у розщі́линах ске́льних, у бе́скіднім схо́вку, — дай побачити мені твоє ли́чко, дай почути мені голосо́к твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродли́ве!“
15 Tiliwem dagiti naatap nga aso para kadata, dagiti naatap nga uken a mangdaddadael kadagiti kaubasan, ta agsabsabongen dagiti kaubasanta.
„Ловіть нам лисиці, лисиня́та маленькі, що ушко́джують нам виногра́дники, виноградники ж наші — у цві́ті!
16 Kukuak laeng ti ay-ayatek, ket kukuanak; siraragsak isuna nga agar-arab kadagiti lirio. Kasarsarita ti babai ti mangay-ayat kenkuana
Мій коханий — він мій, я ж його́, він пасе між ліле́ями!
17 Pumanawkan, ay-ayatek, sakbay nga agpul-oy ti nalamiis nga angin iti parbangon ken agpukaw dagiti aniniwan. Pumanawkan; agbalinka a kas iti korso wenno maysa a bumaro nga ugsa kadagiti kababatoan a banbantay.
Поки день прохоло́ду наві́є, а ті́ні втечу́ть, — вернись, мій коханий, стань подібний до са́рни чи до молодого оленя в паху́чих гора́х!“
