Job 19
1 Ket simmungbat ni Job ket kinunana,
А Йов відповів та й сказав:
2 “Kasano kabayag ti panangpasagaba ken panangrumekyo kaniak babaen kadagiti sasao?
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
3 Kadagitoy a sangapulo a daras ket inumsidak; saankayo a nagbain a trinatodak iti saan a nasayaat.
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
4 No pudno daytoy nagbiddutak, agtalinaed ti biddutko a bukodko a pakaseknan.
Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
5 No pudno nga agparammagkayo maibusor kaniak ken allukoyenyo ti tunggal maysa a napabainanak,
Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
6 ket ammoyo koma a nakaaramid ti Dios iti saan a nasayaat kaniak ket tiniliwnak iti iketna.
Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
7 Adtoy, immawagak tapno ibagak a saan a nasayaat ti naaramid kaniak, ngem saannak nga impangag; agpatpatulongak, ngem awan ti hustisia.
Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
8 Inaladanna ti pagnaak tapno saanak a makalasat, ken pinasipngetna ti dalanko.
Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
9 Inussobna ti dayagko, ken innalana ti balangat manipud iti ulok.
Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
10 Binuraknak iti tunggal sikigan, ket napukawak; pinag-otna dagiti namnamak a kasla maysa a kayo.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
11 Pinasgedanna pay ti pungtotna a maibusor kaniak; imbilangnak a kas maysa kadagiti kabusorna.
І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
12 Immay a sangsangkamaysa dagiti buyotna; nagaramidda kadagiti buntoon iti aglawlaw a maibusor kaniak ken nagkampoda iti aglawlaw ti toldak.
полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
13 Inyadayona kaniak dagiti kakabsatko; dagiti am-ammok ket immadayo ti riknada kaniak.
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
14 Pinanawandakon dagiti kakabagiak; nalipatandakon dagiti nasinged a gagayyemko.
мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
15 Imbilangdak a kas ganggannaet dagiti naminsan a nagtalinaed a kas sangaili iti pagtaengak ken imbilangdak a kas ganggannaet dagiti babbai nga adipenko; ganggannaetak iti imatangda.
Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
16 Immawagak iti adipenko, ngem saannak a sinungbatan uray no inayabak isuna babaen iti ngiwatko.
Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
17 Makarurod ti sang-awko iti asawak; kagura dagiti kakabsatko a lallaki ken babbai ti pakaasik.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
18 Uray dagiti ub-ubbing ket lalaisendak; no tumakderak nga agsao, agsaoda a maibusor kaniak.
Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
19 Kaguradak dagiti amin a nasinged a gagayyemko; timmallikod a maibusor kaniak dagiti ay-ayatek.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
20 Dimketen dagiti tulangko iti kudilko ken iti lasagko; makalasatak laeng babaen kadagiti kudil ti ngipenko.
До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
21 Maasikayo kaniak, maasikayo kaniak, gagayyemko, gapu ta sinagidnak ti ima ti Dios.
Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
22 Apay nga idaddadanesdak a kasla dakayo ti Dios? Apay a saankayo a mapnek a mangib-ibus iti lasagko?
Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
23 O, a maisurat koman ita dagiti sasaok! O, a mailanad koma dagitoy iti maysa a libro!
О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
24 O, a babaen iti landok a paet ken iti buli ket maikitikit dagitoy iti bato iti agnanayon!
коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
25 Ngem maipapan kaniak, ammok a sibibiag ti Mannubbotko, ket agtakderto isuna iti daga iti kamaudiananna;
Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
26 kalpasan a ti kudilko, dayta ket, daytoy a bagi, ket madadael, ket iti lasagko ket makitakto ti Dios.
цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
27 Makitakto isuna, siak a mismo ket makitakto isuna iti abayko; makitanto dagiti matak isuna, ken saan a kas maysa a ganggannaet. Napnoanak iti karirikna kas panpanunotek dayta a tiempo.
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
28 No ibagayo, 'Kasanotayo a parigaten isuna! Adda kenkuana ti ramut dagiti pakariribukanna,'
Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
29 ket agbutengkayo koma iti kampilan, gapu ta iyeg ti pungtot ti dusa ti kampilan, tapno maammoanyo nga adda iti pannakaukom.”
то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
