I Samuel 5

1 Ita, inagaw dagiti Filisteo ti lakasa ti tulag ti Dios, ket manipud Ebenezer, impanda daytoy idiay Asdod.

А филисти́мляни взяли́ Божого ковчега, і прине́сли його з Евен-Гаезеру до Ашдо́ду.

2 Innala dagiti Filisteo ti lakasa ti tulag ti Dios, impanda iti balay ni Dagon, ket inyabayda daytoy iti estatua ni Dagon.

І взяли́ филисти́мляни Божого ковче́га, і прине́сли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґо́на.

3 Iti kabigatanna a nasapa a bimmangon dagiti tattao iti Asdod, nakitada a natumba a nakapakleb ti estatua ni Dagon iti sangoanan ti lakasa ti tulag ni Yahweh. Isu nga innalada ti estatua ni Dagon ket insublida manen iti sigud nga ayanna.

А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґо́н лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковче́гом! І взяли́ вони Даґо́на, і поставили його на його місце.

4 Ngem idi nasapada a bimmangon iti kabigatanna, nakitada manen a natumba a nakapakleb ti estatua ni Dagon iti sangoanan ti lakasa ti tulag ni Yahweh. Naisina ti ulona ken dagiti imana ken naiwara dagitoy iti pagserkan. Ti laeng bagi ti estatua ni Dagon ti saan a naan-anu.

А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма́ на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та оби́дві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґо́нів позостав при ньому.

5 Daytoy ti gapuna nga uray kadagitoy nga aldaw, ket saan a bumaddek iti pagserkan ti balayna idiay Asdod dagiti papadi ni Dagon ken siasinoman a mapan iti balayna.

Тому то жерці та всі, хто входить до Даґо́нового дому, не ступають на Даґонів порі́г у Ашдо́ді аж до цього дня.

6 Nadagsen ti ima ni Yahweh kadagiti tattao ti Asdod. Dinadael ken pinarigatna ida babaen kadagiti letteg, ti Asdod ken dagiti masakupanna.

І стала тяжка́ Господня рука на ашдо́дян, — і Він їх пусто́шив та бив їх боля́чками, Ашдо́д та довкі́лля його.

7 Idi maamiris dagiti tattao ti Asdod ti mapaspasamak, kinunada, “Rumbeng a saan nga agtalinaed kadatayo ti lakasa ti tulag ti Dios ti Israel, gapu ta napalalo ti panangdusdusana kadatayo ken ni Dagon a diostayo.”

І побачили ашдо́дяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжко́ю Його рука на нас та на Даґо́на, бога нашого!“

8 Isu nga impaayab ken inummongda amin dagiti mangidadaulo kadagiti Filisteo; kinunada kadakuada, “Ania ti rumbeng nga aramidentayo iti lakasa ti tulag ti Dios ti Israel?” Insungbatda, “Ipanyo ti lakasa ti tulag ti Dios ti Israel idiay Gat.” Ket impanda sadiay ti lakasa ti tulag ti Dios ti Israel.

І послали вони, і зібрали до себе всіх филисти́мських володарів, та й сказали: „Що́ ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?“А ті відказали: „Нехай ковчег Ізраїлевого Бога пере́йде до Ґату“. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.

9 Ngem kalpasan a naipanda daytoy, dinusa ni Yahweh ti siudad, a nangparnuay iti napalalo unay a pannakariribuk. Pinarigatna dagiti tattao iti siudad, dagiti ubbing ken nataengan; ket naglettegda.

І сталося по то́му, як вони перене́сли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замі́шання. І вдарив Він людей того міста від мало́го й аж до великого, — і появилися на них боля́чки.

10 Isu nga impatulodda ti lakasa ti tulag ti Dios idiay Ekron. Ngem apaman a nakadanon ti lakasa ti tulag ti Dios idiay Ekron, impukkaw dagiti Ekronita, a kunada, “Inyegda kadatayo ti lakasa ti tulag ti Dios ti Israel tapno patayennatayo ken dagiti tattaotayo.”

І вони вислали Божого ковчега до Екро́ну. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екро́ну, то екро́няни стали кричати, говорячи: „Перене́сли до нас ковче́га Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та наро́д наш!“

11 Isu nga impaayab ken inummongda amin dagiti mangidadaulo kadagiti Filisteo; kinunada kadakuada, “Ipanawyo ti lakasa ti Dios ti Israel, ket isubliyo iti sigud nga ayanna, tapno saannatayo a papatayen ken dagiti tattaotayo.” Ta adu unayen ti natay iti entero a siudad; nadagsen unay ti ima ti Dios sadiay.

І послали вони, і зібрали всіх филисти́мських володарів, та й говорили: „Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та наро́да нашого“, бо було́ смертельне замі́шання в усьо́му місті. І Божа рука стала там дуже тяжка́.

12 Dagiti tattao a saan a natay ket naparigat babaen kadagiti letteg, ket dimmanon kadagiti langlangit ti asug ti siudad.

А ті люди, хто не повмира́в, були вдарені боля́чками, — і зойк міста підня́вся до неба!