Zsoltárok 78

1 Aszáf tanítása. Figyelj én népem az én tanításomra; hajtsátok füleiteket számnak beszédeire.

Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!

2 Megnyitom az én számat példabeszédre; rejtett dolgokat szólok a régi időből.

Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,

3 A miket hallottunk és tudunk; és a miket atyáink beszéltek nékünk,

які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.

4 Nem titkoljuk el azokat az ő fiaiktól; a jövő nemzedéknek is elbeszéljük az Úr dicséretét, hatalmát és csodáit, a melyeket cselekedett.

Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.

5 Mert bizonyságot állított Jákóbban, és törvényt rendelt Izráelben; a melyek felől megparancsolta atyáinknak, hogy megtanítsák azokra fiaikat;

Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,

6 Hogy megtudja azokat a jövő nemzedék, a fiak, a kik születnek; és felkeljenek és hirdessék azokat fiaiknak;

щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.

7 Hogy Istenbe vessék reménységüket és el ne felejtkezzenek Isten dolgairól, hanem az ő parancsolatait megtartsák.

Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.

8 Hogy ne legyenek olyanok, mint apáik: szilaj és makacs nemzedék, olyan nemzedék, a melynek szíve nem volt szilárd, és lelke sem volt hű Isten iránt.

Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.

9 Efraim fiai, a fegyveres íjászok hátat fordítottak az ütközet napján;

Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.

10 Nem őrizték meg az Isten szövetségét, és nem akartak járni az ő törvényében;

Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.

11 Sőt elfelejtkeztek az ő tetteiről, csodáiról, a melyeket mutatott nékik.

Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.

12 Apáik előtt csodát mívelt Égyiptom földjén, a Czoán mezején.

Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.

13 Ketté választotta a tengert s átvitte őket; és felállította a vizeket fal gyanánt.

Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.

14 Vezette őket nappal felhőben, és egész éjen át tűznek világosságában.

Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.

15 Sziklákat hasított meg a pusztában, és inniok adott bőségesen, akárcsak a mélységes vizekből.

Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.

16 Patakokat fakasztott a kősziklából, és folyamok módjára vizeket ömlesztett:

Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.

17 Mégis folyvást vétkeztek ellene, és haragították a Felségest a pusztában;

Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.

18 És megkísérték Istent az ő szívökben, enni valót kérvén az ő kivánságuk szerint.

Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.

19 És szólának Isten ellen, mondván: Avagy tudna-é Isten asztalt teríteni a pusztában?

Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?

20 Ímé, megcsapta a kősziklát és víz ömlött és patakok özönlöttek; de vajjon tud-é kenyeret is adni? avagy készíthet-é húst az ő népének?

Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»

21 Meghallotta az Úr és megharagudott ezért, és tűz gyulladt fel Jákób ellen, és harag gerjedt fel Izráel ellen;

Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,

22 Mert nem hittek Istenben, és nem bíztak az ő segedelmében,

бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.

23 És ráparancsolt a felhőkre ott fenn, és az egek ajtait megnyitotta.

Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,

24 És hullatott reájuk mannát eledelül, és mennyei gabonát adott nékik.

і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.

25 Angyalok kenyerét ette az ember, bőséggel vetett nékik eleséget,

Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.

26 Megindítá a keleti szelet az egekben, és elhozá erejével a déli szelet;

Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.

27 És hullata rájuk annyi húst, mint a por, és annyi madarat, mint a tenger fövénye.

Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,

28 És leszállítá azokat az ő táboruk közepére, az ő sátoraikhoz köröskörül.

яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.

29 Evének azért és igen megelégedének, és a mit kivántak, azt hozá nékik.

Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.

30 Még fel sem hagytak a kivánságukkal; az étel még a szájukban vala:

Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,

31 Mikor az Isten haragja felgerjede ellenök, és főbbjeik közül sokakat megöle, és Izráelnek ifjait levágá;

як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.

32 Mindamellett is újra vétkezének, és nem hivének az ő csodadolgaiban.

Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.

33 Azért hiábavalóságban töltette el napjaikat, éveiket pedig rettegésben.

Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.

34 Ha ölte őket, hozzá fordultak, megtértek és Istent keresék.

Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.

35 És eszökbe vevék, hogy Isten az ő sziklájok, és a felséges Isten az ő megváltójok;

І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.

36 És hízelkedének néki szájokkal, nyelvökkel pedig hazudozának néki.

Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;

37 De szívök nem volt tökéletes iránta, és nem voltak hűségesek az ő szövetségéhez;

та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.

38 Ő azonban irgalmas és bűnbocsátó, nem semmisít meg, sőt sokszor elfordítja haragját, és nem önti ki teljes búsulását.

Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.

39 Azért eszébe vevé, hogy test ők, és olyanok, mint az ellebbenő szél, a mely nem tér vissza.

Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.

40 Hányszor keserítették őt a pusztában, hányszor illették fájdalommal a kietlenben?!

Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!

41 És újra kísértették az Istent, és ingerelték Izráel szentjét.

Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.

42 Nem emlékeztek meg az ő kezéről, sem a napról, a melyen megváltotta őket a nyomorgatótól;

Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,

43 Midőn kitűzte jeleit Égyiptomban, és csodáit a Czoán mezején.

коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.

44 És vérré változtatta folyóikat, hogy nem ihatták patakjaikat.

Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.

45 Legyeket bocsáta reájok, a melyek emészték őket, és békát, a mely pusztítá őket.

Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.

46 Odaadta termésöket a szöcskének, s munkájuk gyümölcsét a sáskának.

Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.

47 Jégesővel pusztítá el szőlőjüket, s figefáikat kőesővel.

Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.

48 Odaveté barmaikat a jégesőnek, marháikat pedig a mennyköveknek.

Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.

49 Rájok bocsátá haragjának tüzét, mérgét, búsulását és a szorongatást: a gonosz angyalok seregét.

Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.

50 Utat tört haragjának, s nem tartotta meg a haláltól lelköket, és életöket döghalálnak veté.

Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.

51 És megöle minden elsőszülöttet Égyiptomban, az erő zsengéjét Khám sátoraiban.

І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.

52 Elindítá mint juhokat, az ő népét, s vezeté őket, mint nyájat a pusztában.

Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.

53 És vezeté őket biztonságban, és nem félének, ellenségeiket pedig elborítá a tenger.

Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.

54 És bevivé őket az ő szent határába, arra a hegyre, a melyet szerzett az ő jobbkezével.

І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.

55 És kiűzé előlük a pogányokat, és elosztá nékik az örökséget sorsvetéssel; és letelepíté azok sátoraiban az Izráel törzseit.

Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.

56 De megkisérték és megharagíták a magasságos Istent, és nem őrizék meg bizonyságait;

Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.

57 Elfordulának ugyanis és hűtlenek levének, mint apáik; visszafelé fordulának, mint a csalfa kézív.

І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.

58 Haragra ingerelték őt magaslataikkal, és bosszantották faragott bálványaikkal.

Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.

59 Meghallá ezt Isten és felgerjede; és az Izráelt felette megútálá.

Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.

60 És elveté magától Silói hajlékát, a sátort, a melyben lakott vala az emberek között;

Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.

61 Sőt fogságba viteté erejét, dicsőségét pedig ellenség kezébe.

І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.

62 És fegyver alá rekeszté az ő népét; és az ő öröksége ellen felgerjede.

Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.

63 Ifjait tűz emészté meg, és szüzei nem énekeltettek meg.

Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.

64 Papjai fegyver miatt hullottak el, és özvegyei nem végezheték a siratást.

Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.

65 Akkor felserkene az Úr, mintegy álomból; mint hős, a ki bortól vigadoz;

Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.

66 És visszaveré ellenségeit; s örök gyalázatot vete reájok.

І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.

67 Azután megútálá a József sátorát, és nem választá Efraim törzsét;

Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.

68 Hanem a Júda törzsét választá; a Sion hegyét, a melyet szeret.

Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.

69 És megépíté szent helyét, mint egy magas várat; mint a földet, a melyet örök időre fundált.

Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.

70 És kiválasztá Dávidot, az ő szolgáját, és elhozá őt a juhok aklaiból.

І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,

71 A szoptatós juhok mellől hozá el őt, hogy legeltesse Jákóbot, az ő népét, és Izráelt, az ő örökségét.

привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.

72 És legelteté őket szívének tökéletessége szerint, és vezeté őket bölcs kezeivel.

І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.