< תהילים 66 >
למנצח שיר מזמור הריעו לאלהים כל-הארץ | 1 |
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
זמרו כבוד-שמו שימו כבוד תהלתו | 2 |
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
אמרו לאלהים מה-נורא מעשיך ברב עזך יכחשו לך איביך | 3 |
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
כל-הארץ ישתחוו לך--ויזמרו-לך יזמרו שמך סלה | 4 |
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
לכו וראו מפעלות אלהים נורא עלילה על-בני אדם | 5 |
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
הפך ים ליבשה--בנהר יעברו ברגל שם נשמחה-בו | 6 |
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
משל בגבורתו עולם-- עיניו בגוים תצפינה הסוררים אל-ירימו (ירומו) למו סלה | 7 |
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
ברכו עמים אלהינו והשמיעו קול תהלתו | 8 |
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
השם נפשנו בחיים ולא-נתן למוט רגלנו | 9 |
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
כי-בחנתנו אלהים צרפתנו כצרף-כסף | 10 |
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
הבאתנו במצודה שמת מועקה במתנינו | 11 |
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
הרכבת אנוש לראשנו באנו-באש ובמים ותוציאנו לרויה | 12 |
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
אבוא ביתך בעולות אשלם לך נדרי | 13 |
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
אשר-פצו שפתי ודבר-פי בצר-לי | 14 |
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
עלות מיחים אעלה-לך עם-קטרת אילים אעשה בקר עם-עתודים סלה | 15 |
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
לכו-שמעו ואספרה כל-יראי אלהים אשר עשה לנפשי | 16 |
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
אליו פי-קראתי ורומם תחת לשוני | 17 |
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
און אם-ראיתי בלבי-- לא ישמע אדני | 18 |
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
אכן שמע אלהים הקשיב בקול תפלתי | 19 |
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
ברוך אלהים-- אשר לא-הסיר תפלתי וחסדו מאתי | 20 |
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!