Κατα Λουκαν 18
1 ελεγεν δε και παραβολην αυτοις προς το δειν παντοτε προσευχεσθαι και μη εκκακειν
Тоді [Ісус] розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
2 λεγων κριτης τις ην εν τινι πολει τον θεον μη φοβουμενος και ανθρωπον μη εντρεπομενος
Він сказав: ―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей.
3 χηρα δε ην εν τη πολει εκεινη και ηρχετο προς αυτον λεγουσα εκδικησον με απο του αντιδικου μου
У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!»
4 και ουκ ηθελεν επι χρονον μετα δε ταυτα ειπεν εν εαυτω ει και τον θεον ου φοβουμαι και ανθρωπον ουκ εντρεπομαι
Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
5 δια γε το παρεχειν μοι κοπον την χηραν ταυτην εκδικησω αυτην ινα μη εις τελος ερχομενη υπωπιαζη με
але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
6 ειπεν δε ο κυριος ακουσατε τι ο κριτης της αδικιας λεγει
І сказав Господь: ―Почуйте, що каже неправедний суддя!
7 ο δε θεος ου μη ποιηση την εκδικησιν των εκλεκτων αυτου των βοωντων προς αυτον ημερας και νυκτος και μακροθυμων επ αυτοις
Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він?
8 λεγω υμιν οτι ποιησει την εκδικησιν αυτων εν ταχει πλην ο υιος του ανθρωπου ελθων αρα ευρησει την πιστιν επι της γης
Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
9 ειπεν δε προς τινας τους πεποιθοτας εφ εαυτοις οτι εισιν δικαιοι και εξουθενουντας τους λοιπους την παραβολην ταυτην
Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, [Ісус] розповів таку притчу:
10 ανθρωποι δυο ανεβησαν εις το ιερον προσευξασθαι ο εις φαρισαιος και ο ετερος τελωνης
―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником.
11 ο φαρισαιος σταθεις προς εαυτον ταυτα προσηυχετο ο θεος ευχαριστω σοι οτι ουκ ειμι ωσπερ οι λοιποι των ανθρωπων αρπαγες αδικοι μοιχοι η και ως ουτος ο τελωνης
Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник.
12 νηστευω δις του σαββατου αποδεκατω παντα οσα κτωμαι
Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!»
13 και ο τελωνης μακροθεν εστως ουκ ηθελεν ουδε τους οφθαλμους εις τον ουρανον επαραι αλλ ετυπτεν εις το στηθος αυτου λεγων ο θεος ιλασθητι μοι τω αμαρτωλω
А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!»
14 λεγω υμιν κατεβη ουτος δεδικαιωμενος εις τον οικον αυτου η γαρ εκεινος οτι πας ο υψων εαυτον ταπεινωθησεται ο δε ταπεινων εαυτον υψωθησεται
Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
15 προσεφερον δε αυτω και τα βρεφη ινα αυτων απτηται ιδοντες δε οι μαθηται επετιμησαν αυτοις
Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них [та благословив], але учні, побачивши це, забороняли їм.
16 ο δε ιησους προσκαλεσαμενος αυτα ειπεν αφετε τα παιδια ερχεσθαι προς με και μη κωλυετε αυτα των γαρ τοιουτων εστιν η βασιλεια του θεου
Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
17 αμην λεγω υμιν ος εαν μη δεξηται την βασιλειαν του θεου ως παιδιον ου μη εισελθη εις αυτην
Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
18 και επηρωτησεν τις αυτον αρχων λεγων διδασκαλε αγαθε τι ποιησας ζωην αιωνιον κληρονομησω (aiōnios g166)
Один із керівників сказав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне. (aiōnios g166)
19 ειπεν δε αυτω ο ιησους τι με λεγεις αγαθον ουδεις αγαθος ει μη εις ο θεος
Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.
20 τας εντολας οιδας μη μοιχευσης μη φονευσης μη κλεψης μη ψευδομαρτυρησης τιμα τον πατερα σου και την μητερα σου
Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».
21 ο δε ειπεν ταυτα παντα εφυλαξαμην εκ νεοτητος μου
Він же сказав: ―Усе це я зберіг змалку.
22 ακουσας δε ταυτα ο ιησους ειπεν αυτω ετι εν σοι λειπει παντα οσα εχεις πωλησον και διαδος πτωχοις και εξεις θησαυρον εν ουρανω και δευρο ακολουθει μοι
Почувши це, Ісус сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
23 ο δε ακουσας ταυτα περιλυπος εγενετο ην γαρ πλουσιος σφοδρα
Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий.
24 ιδων δε αυτον ο ιησους περιλυπον γενομενον ειπεν πως δυσκολως οι τα χρηματα εχοντες εισελευσονται εις την βασιλειαν του θεου
Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: ―Як важко багатому ввійти в Царство Боже!
25 ευκοπωτερον γαρ εστιν καμηλον δια τρυμαλιας ραφιδος εισελθειν η πλουσιον εις την βασιλειαν του θεου εισελθειν
Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 ειπον δε οι ακουσαντες και τις δυναται σωθηναι
Ті, що почули це, запитали: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
27 ο δε ειπεν τα αδυνατα παρα ανθρωποις δυνατα εστιν παρα τω θεω
[Ісус] відповів: ―Неможливе для людей – можливе для Бога.
28 ειπεν δε πετρος ιδου ημεις αφηκαμεν παντα και ηκολουθησαμεν σοι
Тоді Петро сказав: ―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
29 ο δε ειπεν αυτοις αμην λεγω υμιν οτι ουδεις εστιν ος αφηκεν οικιαν η γονεις η αδελφους η γυναικα η τεκνα ενεκεν της βασιλειας του θεου
Він відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого
31 παραλαβων δε τους δωδεκα ειπεν προς αυτους ιδου αναβαινομεν εις ιεροσολυμα και τελεσθησεται παντα τα γεγραμμενα δια των προφητων τω υιω του ανθρωπου
[Ісус] узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського.
32 παραδοθησεται γαρ τοις εθνεσιν και εμπαιχθησεται και υβρισθησεται και εμπτυσθησεται
Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього.
33 και μαστιγωσαντες αποκτενουσιν αυτον και τη ημερα τη τριτη αναστησεται
Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
34 και αυτοι ουδεν τουτων συνηκαν και ην το ρημα τουτο κεκρυμμενον απ αυτων και ουκ εγινωσκον τα λεγομενα
Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
35 εγενετο δε εν τω εγγιζειν αυτον εις ιεριχω τυφλος τις εκαθητο παρα την οδον προσαιτων
Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню.
36 ακουσας δε οχλου διαπορευομενου επυνθανετο τι ειη τουτο
Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
37 απηγγειλαν δε αυτω οτι ιησους ο ναζωραιος παρερχεται
Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить.
38 και εβοησεν λεγων ιησου υιε δαυιδ ελεησον με
Тоді він закричав: ―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
39 και οι προαγοντες επετιμων αυτω ινα σιωπηση αυτος δε πολλω μαλλον εκραζεν υιε δαυιδ ελεησον με
Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
40 σταθεις δε ο ιησους εκελευσεν αυτον αχθηναι προς αυτον εγγισαντος δε αυτου επηρωτησεν αυτον λεγων
Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, [Ісус] спитав його:
41 τι σοι θελεις ποιησω ο δε ειπεν κυριε ινα αναβλεψω
―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе? Той відповів: ―Господи, щоб я знову бачив!
42 και ο ιησους ειπεν αυτω αναβλεψον η πιστις σου σεσωκεν σε
Ісус сказав йому: ―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
43 και παραχρημα ανεβλεψεν και ηκολουθει αυτω δοξαζων τον θεον και πας ο λαος ιδων εδωκεν αινον τω θεω
І він умить прозрів та пішов за [Ісусом], прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
