Προς Γαλατας 4
1 λεγω δε εφ οσον χρονον ο κληρονομος νηπιος εστιν ουδεν διαφερει δουλου κυριος παντων ων
Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 αλλα υπο επιτροπους εστιν και οικονομους αχρι της προθεσμιας του πατρος
а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 ουτως και ημεις οτε ημεν νηπιοι υπο τα στοιχεια του κοσμου ημεν δεδουλωμενοι
Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 οτε δε ηλθεν το πληρωμα του χρονου εξαπεστειλεν ο θεος τον υιον αυτου γενομενον εκ γυναικος γενομενον υπο νομον
Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 ινα τους υπο νομον εξαγοραση ινα την υιοθεσιαν απολαβωμεν
щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 οτι δε εστε υιοι εξαπεστειλεν ο θεος το πνευμα του υιου αυτου εις τας καρδιας υμων κραζον αββα ο πατηρ
А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 ωστε ουκετι ει δουλος αλλ υιος ει δε υιος και κληρονομος θεου δια χριστου
Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 αλλα τοτε μεν ουκ ειδοτες θεον εδουλευσατε τοις μη φυσει ουσιν θεοις
Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.
9 νυν δε γνοντες θεον μαλλον δε γνωσθεντες υπο θεου πως επιστρεφετε παλιν επι τα ασθενη και πτωχα στοιχεια οις παλιν ανωθεν δουλευειν θελετε
Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 ημερας παρατηρεισθε και μηνας και καιρους και ενιαυτους
Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 φοβουμαι υμας μηπως εικη κεκοπιακα εις υμας
Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 γινεσθε ως εγω οτι καγω ως υμεις αδελφοι δεομαι υμων ουδεν με ηδικησατε
Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.
13 οιδατε δε οτι δι ασθενειαν της σαρκος ευηγγελισαμην υμιν το προτερον
Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 και τον πειρασμον μου τον εν τη σαρκι μου ουκ εξουθενησατε ουδε εξεπτυσατε αλλ ως αγγελον θεου εδεξασθε με ως χριστον ιησουν
І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 τις ουν ην ο μακαρισμος υμων μαρτυρω γαρ υμιν οτι ει δυνατον τους οφθαλμους υμων εξορυξαντες αν εδωκατε μοι
Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 ωστε εχθρος υμων γεγονα αληθευων υμιν
То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 ζηλουσιν υμας ου καλως αλλα εκκλεισαι υμας θελουσιν ινα αυτους ζηλουτε
Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 καλον δε το ζηλουσθαι εν καλω παντοτε και μη μονον εν τω παρειναι με προς υμας
Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 τεκνια μου ους παλιν ωδινω αχρις ου μορφωθη χριστος εν υμιν
Дїточки мої, (ви, ) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
20 ηθελον δε παρειναι προς υμας αρτι και αλλαξαι την φωνην μου οτι απορουμαι εν υμιν
хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій, бо я в непевности про вас.
21 λεγετε μοι οι υπο νομον θελοντες ειναι τον νομον ουκ ακουετε
Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 γεγραπται γαρ οτι αβρααμ δυο υιους εσχεν ενα εκ της παιδισκης και ενα εκ της ελευθερας
Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 αλλ ο μεν εκ της παιδισκης κατα σαρκα γεγεννηται ο δε εκ της ελευθερας δια της επαγγελιας
Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.
24 ατινα εστιν αλληγορουμενα αυται γαρ εισιν δυο διαθηκαι μια μεν απο ορους σινα εις δουλειαν γεννωσα ητις εστιν αγαρ
Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 το γαρ αγαρ σινα ορος εστιν εν τη αραβια συστοιχει δε τη νυν ιερουσαλημ δουλευει δε μετα των τεκνων αυτης
Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.
26 η δε ανω ιερουσαλημ ελευθερα εστιν ητις εστιν μητηρ παντων ημων
А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.
27 γεγραπται γαρ ευφρανθητι στειρα η ου τικτουσα ρηξον και βοησον η ουκ ωδινουσα οτι πολλα τα τεκνα της ερημου μαλλον η της εχουσης τον ανδρα
Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 ημεις δε αδελφοι κατα ισαακ επαγγελιας τεκνα εσμεν
Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 αλλ ωσπερ τοτε ο κατα σαρκα γεννηθεις εδιωκεν τον κατα πνευμα ουτως και νυν
Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 αλλα τι λεγει η γραφη εκβαλε την παιδισκην και τον υιον αυτης ου γαρ μη κληρονομηση ο υιος της παιδισκης μετα του υιου της ελευθερας
Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної.
31 αρα αδελφοι ουκ εσμεν παιδισκης τεκνα αλλα της ελευθερας
Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної.
